«Україна в огні» аналіз (паспорт)

Твір “Україна в огні” – Олександра Довженка, розповідає про страшні події, які з волі Сталіна та Гітлера розгорнулися в Україні. “Україна в огні” аналіз твору визначає тему та ідею твору, головних героїв, сюжет, жанр, проблематику повісті.

«Україна в огні» аналіз твору (паспорт)

Автор – Олександр Довженко

Рік написання – 1942-1943

Рід літератури – епос

Жанр: кіноповість

Тема «Україна в огні»: зображення початку війни з фашистськими загарбниками та відступу радянських військ.

Ідея «Україна в огні»: незламність сили і непохитність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом (за словами самого автора).

Головна думка – утвердження невмирущості української нації в кривавий час війни

Місце подій – село Тополівка

Головні герої твору «Україна в огні»:

-Лаврін Запорожець – на вимогу фашистів був обраний топільчанами старостою села;

-Тетяна – його дружина,

Їхні діти:

• Роман – прикордонник,
• Іван – артилерист,
• Савка – чорноморець,

• Григорій і Трохим – колгоспники,
• Олеся – донька;

-Дід Демид – пасічник, якого повісили за те, що його бджоли покусали німецьких солдат;

-Христя Хуторна — подруга Олесі. Образ Христі Хуторної уособлює українку-страдницю.

-Петро Хуторний – дезертир, став поліцаєм, смертельно поранив свого батька;

-Купріян Хуторний – батько Христі й Петра;

-Антоніо Пальма – капітан італійського карного загону, чоловік Христі Хуторної;

-Василь Кравчина — танкіст, коханий Олесі;

-німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.

-Крауз – лейтенант, його син, намісники на території України;

-Максим Заброда – зрадник

-Левчиха – односельчанка Лавріна Запорожця, прийшла його нагодувати в концтаборі.

Проблематика «Україна в огні»

• виховання молоді;
• незнання історії;
• відсутності національної гордості
• батьків і дітей;
• війни і миру;
• зради
• патріотизму
• кохання та вірності
• війни, як загальнонаціональної трагедії.

Особливості кіноповісті “Україна в огні” можна виділити такі:

• Елементи драми – діалоги
• Народна пісня
• Обрамлення твору: повість починається заспівом
• Багато епітетів, порівнянь, метафор

«Україна в огні» сюжет та композиція

Композиція «Україна в огні»: 50 окремих епізодів-картин.

Події в кіноповісті «Україна в огні» розгортаються в такій послідовності: святкування п’ятдесят п’ятого дня народження Тетяни Запорожець — початок війни — спалення Тополівки — повернення Олесі з Німеччини

Сюжетні лінії:

• лінія захисту Батьківщини (доля роду Запорожців та інших учасників бойових дій)
• лірична лінія Олесі і Василя
• лінія Христі Хутірної
• вчинки ворогів і поведінка Лиманчука

Сюжетний ланцюжок: Родина Запорожців святкує  п’ятдесят п’яту річницю матері Тетя­ни — початок війни й захоплення фашистами Тополівки — вибори старости Тополівки — відправлення молоді до Німеччини, зокрема Олесі й Христі, — перебування Олесі в Німеччині — убивство Людвіга Лавріном — спалення фашистами Тополівки — відступ ні­мецьких військ — повернення Олесі з Німеччини, зустріч на рідній землі з Христею, а згодом із Василем — проводи Олесею свого роду на війну (кілька сюжетних ліній: лінія захисту Батьківщини (доля роду Запорожців й інших учасників бойових дій), лірична лінія Олесі й Ва­силя, лінія Христі Хутірної).

Ліричні відступи:

1. Про дезертирів.

   У грізну велику годину життя свого народу не вистачило у них ні розуму, ні великості душі. Під тиском найтяжчих обставин не одійшли вони на схід зі своїм великим товариством, що йому потім судилася здивувати світ соїми подвигами. Звикл до типової безвідповідальності, позбавлені знання урочистої заборони і розуміння ходу історії, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії. Великих воїнів, бо не вчили їх історії.

2. Про партійну номенклатуру.

   Вони були раді, що від’їжджають з небезпечного міста на схід, що машина справна. Душі у людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя. Вони виросли в атмосфері легкого успіху й радощів. Сувора, мужня доба необхідності давно здавалася їм закінченою, перейденою, і вони плавали вже кілька літ в царстві свободи, мов рибки в тихій неглибокій річечці, де було завжди видно і дно, і небо, і лататтячко, й омутець.

3. Про плинність часу.

   О час! Великий, мудрий художник! Ти несеш на своїй палітрі не тільки сивизну нашу, чи задерті кирпи, чи корокозорість нашу, чи випадкові часом ознаки наших геройств, а щось незмірно більше, глибше і велике, що складає в блакиті майбутнього блискучої краси трагедійний портрет безсмертного нашого народу.

4. Про рядових бійців.

   Все віддали. Все до останньої нитки. Поквиталися з життям, з війною, з ворогами на всю силу. Не мудрували, не ховались по резервах і тилах, не обростали родичами на простих своїх артилерійських постах. Не видушували з малих своїх талантів великої користі, нехтували талантом, не любили виставляти на показ ні в цілому вигляді, ні в пораненому, ні в яких доблестях, мало дорожили своїм — непоштиві, насмішкуваті й недбалі Овчаренко Гнат, Теліга Захарко, Іван Гавриш, Степан Муравин, Паляничка Трохим, Косарик Самійло, Неборак Мусій, Джума Галієв.

   Не було в них ненависті до інших народів, ні заздрості. Не бували вони ні по Америках, ні по Парижах, ні по Лондонах. Не бачили вони союзників своїх в обличчя. Тільки злобливі лики жорстоких заклятих ворогів бачили вони за життя в атак.

«Україна в огні» критика 

Довженко, як ніхто інший, сміливо й реа­лістично передав гіркоту поразок і відступу та героїзм українського на­роду в боротьбі з фашизмом, розвінчував сталінську концепцію класо­вої боротьби, критикував методи виховання нашої молоді, незнання нею рідної історії й відсутність національної гордості. Це становить го­ловну тему повісті.

Ідея твору, за словами самого автора, — незламність сили й непохит­ність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом. Про специфіку сюжету й композиції «України в огні» митець писав, що в ній видно «сліди битви сценариста з письмен­ником». Довженко-письменник прагнув висловитися повніше й яскравіше, що призвело до використання в кіноповісті численних вставних оповідань, епізодів, спогадів, аналітичних роздумів і ліричних відступів. Довженко-сценарист змальовує воєнні баталії, окремі епізоди з життя героїв та їхні вчинки, довільно розширюючи рамки сюжету в часі й просторі…

Болючі роздуми Довженка про причини денаціоналізації українців «озвучують» німці. «Людвігу, ти мусиш знати, у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами відкидання Бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова нація остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників… От де ключик від скриньки, де схована їхня заги­бель…», — повчає німецький комендант свого сина.

Довженко був одним із перших письменників, хто так сміливо й правдиво показав розтерзану Україну (Г. Семенюк).

Основні причини заборони «України в огні» О. Довженка:

1)      змалювання «лиманчуківщини»;

2)      відображення хаотичного і панічного відступу радянських військ;

3)      постать німця-мислителя, який правдиво вказує на ахіллесову п’ятуукраїнського народу;

4)      повага з боку фон Крауза у ставленні до Запорожця як сильного суперника;

5)      виклик історичним подіям, які розмежували-Запорожця і Заброду;

6)      осуд будь-якої війни устами Антоніо Пальми;

7)      доброзичливе змалювання людей, що працювали в Німеччині, яких вва­жали зрадниками.

«Україна в огні» аудіокнига скорочено

Довженко “Україна в огні” аналіз наведений в цій статті, а якщо ви можете його доповнити, лишайте інформацію в коментарях.