Аналіз поезії «В усьому хочеться дійти…» допоможе зрозуміти твір, скласти літературний паспорт, визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби і т.д.
«В усьому хочеться дійти…» аналіз твору
Автор: Борис Пастернак.
Переклад: Володимир Туленко.
Історія написання – вірш написаний у 1956 році, всього за чотири роки до смерті поета. Видано його було у посмертному збірнику “Коли розгуляється” (1961 рік).
Жанр: філософська лірика.
Тема твору: про почуття, які наповнюють людину з дня у день, хочеться говорити в поезії.
Ідея: істинні почуття людини достойні бути увіковічнені в безсмертній поезії.
Основна думка: В усьому хочеться дійти, / До істин суті.
Римування: перехресне.
Художні засоби:
- Епітети: В сердечній смуті, До сутності минулих днів, сильну пристрасть, Оживше чудо, Тугого лука.
- Метафори: Постійно треба нить вхопить, / Події, дати; Світ відкривати; Красу троянд я б в вірші вніс / І подих м’яти, / Луги, отави, сінокіс, / Гроз перекати; Досягнутого торжества / Ця гра та мука.
- Персоніфікація: Дригцем прожилок / Розквітли б липи в них підряд, / Ладком, спинились.
- Порівняння: Я б вірші розбивав як сад; гра та мука — / Натягнута, як тетива / Тугого лука.
Ліричний герой у вірші Б. Пастернака оспівує велике й буденне. Він вважає, що в істині усіх речей і є рішення. Розуміння істини допоможе прожити всі почуття й емоції повністю, зафарбує життя новими барвами.
Поезії та музика як види мистецтва дають змогу записати людські почуття у книгу вічності, тому героєві й хотілося б описати усе, що він проживає у поезії, тому він і захоплюється етюдами Шопена. Але разом з тим він розуміє, що всі почуття, увіковічнені в мистецтві, є дуже сильними і часто нестерпними для людини, тому й порівнює їх з натягнутою тятивою лука.
«В усьому хочеться дійти…» Борис Пастернак
В усьому хочеться дійти,
До істин суті.
В роботі, в пошуках мети,
В сердечній смуті.
До сутності минулих днів,
До їх причини.
До всіх підстав, до коренів,
До серцевини.
Постійно треба нить вхопить,
Події, дати,
Жить, думать, відчувать, любить,
Світ відкривати.
Якби ж то я лише зумів
Та мав можливість,
То склав би декілька рядків
Про сильну пристрасть.
Про беззаконня, гріх весь цей,
Біги, погоні,
Про ненавмисність похапцем,
Лікті, долоні.
Тоді б я відшукав би ген,
З чого почалось,
І повторив її імен
Ініціали.
Я б вірші розбивав як сад.
Дригцем прожилок
Розквітли б липи в них підряд,
Ладком, спинились.
Красу троянд я б в вірші вніс
І подих м’яти,
Луги, отави, сінокіс,
Гроз перекати.
Давно колись Шопен створив
Оживше чудо,
Фільварків, парків та могил
Свої етюди.
Досягнутого торжества
Ця гра та мука —
Натягнута, як тетива
Тугого лука.
Автор аналізу – cup_of_flowers
Авторські права на дані матеріали належать сайту dovidka.biz.ua.
Композиція твору «В усьому хочеться дійти…»
Вірш, який складається з десяти строф поділяється на три частини.
- Перша – це три строфи, що відкривають душу поета. У них він розповідає про себе, про те, як саме він живе і особливо – як творить.
- Друга частина – три строфи, присвячені пристрасті, яка розгорається між людьми. Ця тема завжди була однією з найважливіших у його творчості, так що Пастернак відводить їй значне місце в творі. Його ліричний герой – це філософ, який розмірковує про природу пристрасті і виділяє тему кохання як одну з великих в літературі.
- Третя частина – це завершальні строфи. Проводячи порівняння між творчістю та обробітком саду, поет, по суті, описує свої принципи створення віршів. В останній строфі він робить підсумок, кажучи, що поява вірш – це і досягнення, і тятива, з якої готові зірватися нові поетичні рядки.
