«Вільгельм Телль» аналіз

«Вільгельм Телль» – глибоко народний твір Шиллера, перейнятий просвітницькими демократичними ідеями. У ньому на історичному матеріалі показано життя народу і його боротьба за незалежність.

«Вільгельм Телль» аналіз твору (паспорт)

Автор – Шиллер

Рік написання – 1803—1804

Тема «Вільгельм Телль»: національно-визвольна боротьба швейцарців, їх об’єднання навколо спільної мети, народний рух за свободу і справедливість. Ця тема звучала досить актуально в умовах феодально роздробленої і духовно роз’єднаної Німеччини XVIII ст., коли Фрідріх Шиллер приступив до роботи над своїм твором. У більш широкому сенсі тема звучить як боротьба людини проти тиранії.

Ідея «Вільгельм Телль» – у драмі змальовано справедливу боротьбу за незалежність народу, який об’єднався на демократичній основі.

Головні герої

Шиллер вважає «ідеальними» героями: Вільгельм Телль, його син Вальтер, тесть Вальтер Фюрст, дружина Гедвіга; Штауффахер і його дружина Гертруда, її «позасценічний» батько; дворяни Аттінгаузен і Руденц; Берта Брунек; селяни Баумгартен, Мельхталь та інші.

• Селяни: Вільгельм Телль; Конрад Баумгартен; Вернер Штауффахер; Вальтер Фюрст (тесть В. Телля); Арнольд Мельхталь.
• Герман Геслер – імперський намісник, один із представників австрійської влади у швейцарських кантонах.
• Вернер фон Аттінгаузен – місцевий феодал, барон.
• Ульріх фон Руденц – його племінник.
• Берта фон Брунек – багата спадкоємиця, наречена фон Руденця.

Суть драматичного конфлікту полягає у протистоянні Геслера і Телля: непримиренний конфлікт вільнолюбства і тиранії, природних прав і несправедливих суспільних законів, вільної особистості і тиранічної влади)

Композиція п’єси «Вільгельм Телль» характеризується масовими сценами, полілогами декількох персонажів, об’ємними монологами героїв. Така композиція твору відтворює складну історичну епоху. У п’єсі звучить сам голос народу, відображені його прагнення та ідеали.

Проблематика «Вільгельма Телля»

У п’єсі порушуються важливі філософські проблеми:

• свобода і насильство,
• роль особистості в історичному процесі,
• духовна єдність народу,
• моральна сутність людини,
• принципи гармонійного суспільного ладу.

Ці проблеми надзвичайно хвилювали діячів Просвітництва. Письменник-просвітитель захищає права всіх народів на національну самобутність, вільне щасливе життя та мирну працю.