Вірш “Козацький дуб” (+ Аналіз)

Вірш “Козацький дуб” написав Іван Гнатюк. Він розповідає про дерево, яке посадили більше ста років тому відважні козаки.

Вірш “Козацький дуб” читати

Серед поля, де не видно
ані цятки навкруги,
височіє непохитно
дуб, закутаний в сніги.

Як повіє люта хуга —
не сховаєшся ніде,
але дуб, мов козарлюга,
навіть вусом не веде.

Не страшні йому завії,
хоч старий той дуб, як світ.
Кажуть, він тут височіє
не одну вже сотню літ.

І щорік в його гілляках
гайвороння гнізда в’є.
Вріс у землю — і ніяких
завірюх не визнає.

Повідають старожили —
він стоятиме віки,
бо його тут посадили
запорозькі козаки.

Аналіз твору “Козацький дуб”

Рими: видно – непохитно, навкруги – сніги, хуга – козарлюга, ніде – веде, завії – височіє, світ – літ, гілляках – ніяких, в’є – визнає, старожили – посадили, віки – козаки.

Художні засоби:

• метафори – закутаний в сніги, не видно ані цятки навкруги.
• епітети – старий дуб, люта хуга.
• порівняння – старий той дуб, як світ; дуб, мов козарлюга.