«Вона прийшла непрохана й неждана» аналіз вірша Симоненка – тема, ідея, жанр, художні засоби
«Вона прийшла непрохана й неждана» аналіз
Кохання – це одвічна тема в творчості Василя Симоненка. Тому кожна його поезія випромінює щирість, тепло, безмежну радість і душевність.
Одним із таких неперевершених творів є «Вона прийшла непрохана й неждана».
Рік написання – 1956
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: інтимна.
Тема: зображення душевного стану ліричного героя, до якого несподівано прийшла любов. Поет майстерно описує нам її образ:
Вона прийшла заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й молила,
Такою ніжною і доброю була.
Ідея: возвеличення сили кохання, що здатне дати крила людині. Весь вірш – це своєрідна сповідь героя, який нарешті зустрів своє кохання: добре, щире, усміхнене.
Головна думка: любов – найвеличніше з усіх почуттів, тому не варто нею нехтувати.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб.
«Вона прийшла непрохана й неждана» художні засоби:
- Епітети – несміливі сни; любов непрохана й неждана.
- Метафори – вона до мене випливла з туману; моїх юнацьких несміливих снів.
- Риторичне питання – ну як мені за нею не піти?
- Анафора – і…і.
Також автор використовує образ жайвора як символ добра, щастя й злагоди між людьми.
«Вона прийшла непрохана й неждана» вірш
Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.
Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.
І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?
