“Я вранці голос горлиці люблю” аналіз вірша Ліни Костенко – тема, ідея, жанр, рік написання, художні засоби. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.
“Я вранці голос горлиці люблю” аналіз
Автор – Ліна Костенко
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: пейзажна
Тема: показ любові людини до природи у її найрізноманітніших проявах.
Ідея: оспівування краси незайманої природи, яка має великі переваги перед красою міста; сприйняття образу України, освітленого ясними зорями та омитого тихими водами.
Віршовий розмір: ямб
Римування у поезії різне: і кільцеве, і паралельне, що надає твору звукової плинності, мелодійності.
“Я вранці голос горлиці люблю” художні засоби
- Анафора : Я вранці голос горлиці люблю
- Епітети: скрипучі гальма; несказанний камертон; ясні зорі; тихі води; гілочка тернова; дивний зойк;
- Метафора: зойк слова
- Символ: гілочка тернова
- Інверсія: гілочка тернова
- Рефрен: Я вранці голос горлиці люблю
Слова «Я вранці голос горлиці люблю» є рефреном усієї поезії і містить прихований глибокий смисл: не забувайте прадавніх своїх коренів!..
“Я вранці голос горлиці люблю” Ліна Костенко
Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю
я забуваю, зовсім забуваю.
Я вранці голос горлиці люблю
Чи, може, це ввижається мені
той несказанний камертон природи,
де зорі ясні і де тихі води? —
Я вранці голос горлиці люблю!
Я скучила за дивним зойком слова.
Мого народу гілочка тернова.
Гарячий лоб до шибки притулю.
Я вранці голос горлиці люблю…