Як у давнину називали мандрівних музикантів і акторів у країнах Європи Ви дізнаєтеся в цій статті.
Як у давнину називали мандрівних музикантів?
У країнах середньовічної Європи виникло мистецтво мандрівних поетів, акторів і музикантів, які виконували свої пісні в супроводі музичних інструментів, найчастіше — лютні.
Мандрівних митців називали:
- у Франції трубадурами, труверами, жонглерами, менестрелями,
- у Німеччині – шпільманами, меннезінгерами,
- на Русі-Україні — скоморохами.
Вони подорожували від замку до замку, від одного містечка до іншого, оповідаючи новини та розважаючи публіку. У творчості поетів-школярів — вагантів — переважали сатиричні пісні.
Жонглер, жонґлер (давньофранцузька — «jougleor», «jongleur», з «лат. joculator» — «потішник») — мандрівний лицедій, професійний співак, часто музикант або фокусник. Як правило, такі музиканти були і композиторами, і виконавцями пісень, складених трубадурами, відмінно володіли мистецтвом гри на багатьох музичних інструментах.
Трубадури (фр. troubadoures [tɾuβaˈðuɾ], , від окситан. trobador, від окситан. trobar «знаходити» (складати вірші)) — середньовічні (XI—XIII ст.) провансальські поети-барди, автори пісень і, часто, виконавці.
Відомі імена 600 трубадурів, дотепер дійшли 2500 творів 400 поетів. Серед трубадурів зустрічалися люди різних соціальних прошарків. Здебільшого це були незнатні лицарі, деякі походили з багатих сімей, інші були можновладні особи. Серед них було чимало високоосвічених людей, які багато подорожували. Кожен трубадур довго навчався правилам хорошого тону і поводження з дамою, а також поезії та музиці. Від справжнього трубадура вимагалося бути в курсі останніх новин, мати гарну пам’ять, показати обізнаність про останні плітки при королівському дворі, вміти експромтом скласти вірші для сеньйора або пані та грати, щонайменше, на двох музичних інструментах, поширених при великих і малих феодальних дворах. Розвиток торгівлі у XII сторіччі збагатив південні райони Франції. З’явився час на дозвілля та на просвіту; люди вчилися цінувати мистецтво і жити за правилами хорошого тону. Імениті сеньйори і пані Лангедоку і Провансу стали найвідданішими покровителями трубадурів. Поети були
