Дмитро Білоус “Якщо з українською мовою” аналіз вірша допоможе зрозуміти мотив, визначита яка тема, ідея, головна думка, художні засоби та скласти літературний паспорт твору.
Аналіз твору «Якщо з українською мовою…» (паспорт)
Автор – Дмитро Білоус
Рід літератури: лірика.
Жанр – ліричний вірш
Вид лірики – патріотична.
Тема – Ууславлення рідної мови, її краси, сили та значення для українського народу. Українська мова – це духовна основа нації, що втілює душу її великих діячів..
Ідея – рідна мова — це духовна основа нації, і її потрібно цінувати, любити, плекати й передавати наступним поколінням
Головна думка – українська мова – це основа національної ідентичності, як мати для дитини, вона є джерелом життя і духовності.
Мотив – любов до рідної мови
Настрій – піднесений, патріотичний
Римування – перехресне (ABAB)
Художні засоби:
- Епітети: «журлива», «піднесена», «рідна мова» – підкреслює духовний зв’язок із народом.
- Риторичні запитання: «Хіба мати бува примусовою?»
- Порівняння: «Полюби, як весною ряст»
Вірш Дмитра Білоуса – це зразок патріотичної лірики. Він розповідає про красу і значення української мови. У цьому творі автор закликає любити і берегти українську мову як невід’ємну частину національної ідентичності. Поет порівнює мову з душею нації та образом матері, підкреслюючи її духовну й емоційну важливість. Поет нагадує, що в мові живе дух Шевченка, Лесі Українки та Франка. Вірш порівнює рідну мову з матір’ю, яку потрібно шанувати і берегти.
Відгук про вірш (враження): Цей вірш викликав у мене почуття гордості за українську мову. Мені сподобалося, як автор описав її мелодійність і багатство. Я зрозумів, що мова – це не просто слова, а частина нашої душі. Вірш надихнув мене більше цікавитися українською культурою і літературою.
Дмитро Білоус “Якщо з українською мовою…” читати
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній вимовляється, —
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
Тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова — основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
Автор аналізу – Гнатюк Юлія
Авторські права на опублікований матеріал належать сайту dovidka.biz.ua.
