Йона Ґрубер “Місяць” аналіз твору (паспорт)
Автор: Йон Ґрубер
Жанр: поезія (ліричний вірш)
Рід літератури – лірика
Вид лірики – пейзажна, з філософським підтекстом.
Тема: розповідь про Місяць як символ пошуку, та вічного руху.
Ідея: краса природи, її циклічність та здатність дарувати натхнення й оновлення навіть у забутті.
Основна думка: Місяць нагадує нам про вічний рух, зміну, потребу шукати сенс і наповнення.
Настрій: задумливий, метафоричний, м’який
У цьому вірші місяць постає як жива істота, яку колись забули, але яка все одно продовжує свій шлях — пірнає в глибину, черпає, мандрує, шукає. Автор малює його не просто як небесне тіло, а як символ циклічного часу, забутої та оновленої краси.
Тобто, Місяць символізує не лише природу, а й душу людини, яка може бути «забутою», але все одно має глибини, з яких можна черпати. Це роздуми про відродження, пошук сенсу, духовність.
Художні засоби:
- порівняння: «Місяць мов срібна чаша», «Мов глиняне горня», «черпає, мов рука»
- персоніфікація: Місяць “пірнає”, “черпає”, “шукає”
- епітет – «срібна чаша»
Рима: перехресна (абаб)
Йона Ґрубер “Місяць” читати
Місяць мов срібна чаша
На грані ночі й дня.
Колись її забули,
Мов глиняне горня.
Вона пірнала глибоко
Й черпає, мов рука.
Мандруючи по колу,
Зі спраглих вуст шука.
Переклад П. Рихла
