“Запах думки” скорочено читати варто, щоб згадати головні події, героїв та сюжет твору Роберта Шеклі.
Роберт Шеклі “Запах думки” скорочено (аудіокнига)
Роберт Шеклі “Запах думки” короткий зміст
У книзі розповідається про дивні відкриття космічного поштара Лероя Кліві. Лерой подорожував в космосі на поштоліті-243 і вивчав зоряні скупчення. Якось зореліт летів крізь колонізоване скупчення Серго. Під час польоту у космонавта виникли труднощі з управлінням. Ще ніколи Лерой не мав труднощів з механізмом космічного корабля.
Поштоліт-243 був старим кораблем. Оглянувши його, Кливи зрозумів, що система охолодження вийшла з ладу. При повному включенні системи корабель продовжував перегріватися. Щоб вирішити ситуацію Кливи зв’язався з поштмейстером і роз’яснив ситуацію. Щоб врятуватися, герой виріший здійснити аварійну посадку на першій кисневій планеті З-М-22. Лерой готувався до приземлення. Після входу в атмосферу у корабля відмовили двигуни і поштоліт-243 каменем упав на землю…
Вибух корабля перекинув Кліві. Кліві без свідомості випав з запасного люка з пристебнутою поштовою сумкою. Коли Кліві прийшов до тями, з’ясувалося, що він лежить на схилі невеликого пагорба, обличчям у високій траві… Піднявшись він побачив біля себе звірка, схожого на білку. Звірятко мало темно-зелене хутро. У нього були відсутні очі і вуха.
Згодом з’явився великий звір із зеленою шерстю, що за розмірами нагадував великого вовка. У цього звіра також не було вух і очей. У пащі у нього були довгі та гострі зуби. Лерой тихо спостерігав за тваринами. Сліпий вовк ледь не з’їв Кліві. Герой від страху втратив свідомість. Прокинувшись, він побачив, що вовк з’їв білку. Щоб вижити, Кліві вирішив з’ясувати причину сліпоти і глухоти тварин.
Коли Кліві думав про все це, позаду він почув низьке гарчання й озирнувся. Метрів за 15 від нього стояла істота, схожа на жовто-буру пантеру, також без очей і вух.
Герою не було чого боятися, оскільки звір був сліпий. Кліві вирішив сховатися в траві і подумав про те, як пантера зможе його знайти. Тут пантера повернулася і пішла в його бік. Тут Лерой здогадався, що тварини чують один одного за допомогою телепатії. Щоб його не зловили Кліві намагався змінити свої думки. Він згадав усіх дівчат, яких знав. Він намагався думати про різні речі, але пантера наближалася. Тут він подумав про самку пантери. Він всіма думками думав про самку пантери. Тут звір підстрибнув і почав тертися об Кліві. Уявна похвала змусила пантеру замуркотати. Через деякий час пантера втекла геть.
Кліві думав над тим, де сховатися, щоб дочекатися прибуття рятувальників, коли його оточили вовки та пантера. Звірі атакували героя, коли один вовк накинувся на Кліві, то він уявив себе змією. Але страх виказував Кліві, тоді він побіг, а щоб обманути хижаків, Лерой уявив себе птахом, який підіймався у небо і кружляв над тваринами. Це спрацювало, вовки стрибали, намагаючись зловити Кливи. А Лерой задкував, щоб віддалитися від хижаків.
Минув ще день, а рятувальників так і не було. Кліві знову знайшли вовки… Кліві прикинувся двометровим кущем. Загалом, він поняття не мав, про що думають кущі, але старався з усіх сил. …Кліві був цілком пристойним кущем. Звірі були розгублені…
Зголом на Кліві, який непорушно стояв “кущем” сів птах, схожий на дятла. Він став клювати Лероя в шию. Герой вхопив того дятла і жбурнув в пантеру. Оскільки, звірі, все ще оточували Кліві, то він вирішив прикинутися трупом. Це спрацювало – звірі втекли, але над ним літав стерв’ятник. Кліві вдарив його ногою, бо не хотів бути з’їденим стерв’ятником. Вовки та пантера поверталися до нього.
Кліві, щоб відлякати пантеру й вовків остаточно прикинувся смолоскипом. Він дихнув вогнем пантері в морду, і та, жалібно скимлячи, позадкувала. Кліві почав поширювати вогонь на всі боки, підпалюючи сухі траву і кущі. Пантера й вовки дременули геть.
Але раптом Кліві облило водою. Пішов сильний дощ і загасив вогонь. Він прийшов до тями вже на рятувальному кораблі. Лерой провів на планеті ЗМ-22 три дні. Перед ним стояв Поштмейстер.
“- Ти був за крок від загибелі, – сказав поштмейстер, підійшовши до Кліві і дивлячись униз. – Нам пощастило увімкнути дощувальну систему корабля лише в останній момент. Ти стояв у центрі найбільшої степової пожежі з усіх, які мені доводилося бачити… Слухай… А як сталося, що на тобі немає опіків?”
Скорочено твір “Запах думки” написаний Гнатюк Ю.С. Авторські права на стислий переказ належать сайту dovidka.biz.ua
