У вірші Василя Олійника «Журавлі» описується шлях журавлів. Поет просить допомоги їм.
“Журавлі” В. Олійник аналіз
Жанр – інтимна та пейзажна лірика.
Тема — опис журавлів, їхньої тяжкої дороги.
Ідея — возвеличення журавлів, як душі поета. Ліричний герой благає про допомогу усіх сил природи допомогти птахам. Він чуйний та добрий поет. Для передачі своїх почуттів поет використав такі художні засоби:
– епітети: (журавлі) сірі, (журавлі) стомлені, незрадлива (зоря), (крила) важкі, (ночі) злі, пісенний (вінок);
– порівняння: «так летіли угорі, ніби над віками», «жевріла планета у пісенному вінку, як душа поета»;
– метаформи: «і на крайчику душі стомлені присіли», «незрадлива зоря», «крил важких скрипіння», «жевріла планета у пісенному вінку».
Римування перехресне, на строфи не поділено.
“Журавлі” В. Олійник
Ой летіли журавлі,
Ой летіли сірі,
І на крайчику душі
Стомлені присіли.
Понад ними небеса,
А над ними море.
Тож ти їм світи,
Незрадлива зоре.
Попереду тільки шлях,
Крил важких скрипіння, –
І розсипала душа
В далечінь проміння.
Розступались ночі злі
Перед журавлями.
Так летіли угорі,
Ніби над віками.
Десь під крилами внизу
Жевріла планета
У пісенному вінку,
Як душа поета.
