«Тиша морська» Леся Українка аналіз

Аналіз вірша Лесі Українки «Тиша морська» — тема, ідея, художні засоби наведені в цій статті.

«Тиша морська» Леся Українка аналіз

Тема «Тиша морська»: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко.

Ідея «Тиша морська»: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі.

Основна думка: приємна погода сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій.

Художні «Тиша морська»

• повторення: «ледве-ледве»;

• риторичні оклики: «Що бува негода в світі!»; «Золотим шляхом поплисти!»;

• епітети: «час гарячий», «ясне небо, море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий плескіт», «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»;

• метафори: «колихає море хвилі», «рине хвилечка», «в’ється стежечка», «золото спадає», «шлях, що проложило сонце».

Леся Українка любила море. Воно вабило її своєю мінливістю, величчю, красою. Ця «країна світла та злотистої блакиті» навіває романтичні думки, мрії, бажання помандрувати кудись далеко-далеко Останню строфу поезії можна розуміти й алегорично: лірична героїня не боїться труднощів, вона готова їх долати, боротися за свою щасливу долю.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *