«1984» скорочено

«1984» скорочено читати твір Джорджа Орвелла варто, щоб згадати сюжет твору про суспільство, придушене диктатурою Великого Брата, який задля збереження абсолютної влади ретельно контролює кожного мешканця країни. Роман “Тисяча дев’ятсот вісімдесят четвертий” написаний 1948 року (у назві роману цифри 4 і 8 переставлені місцями).

Події твору відбуваються у майбутньому, 1984 року, у вигаданій державі Океанія, у Лондоні. Це історія Вінстона Сміта і його деградації під впливом тоталітарної держави, в якій він живе.

Джордж Орвелл «1984» скорочено (аудіокнига)

Джордж Орвелл «1984» скорочено 

“1984” частина 1 короткий зміст

1. Холодним квітневим днем, в обідній час 39-річний Вінстон Сміт входить до Будинку Перемоги. Він важко долає сім сходових маршів і, опинившись у своїй квартирі, дивиться на світ за вікном, який здається йому безбарвним, за винятком всюди розклеєних плакатів з чорновусим чоловіком і написом «ВЕЛИКИЙ БРАТ БАЧИТЬ ТЕБЕ». Вмонтована в стіну кімнати металева пластина ( «монітор») передає цифри по перевиконанню Дев’ятого трирічного Плану по виплавці чавуну і заодно стежить за всім, що відбувається в приміщенні. За кілометр від будинку Сміта знаходиться Міністерство Правди (Мінправда).

Уїнстон Сміт – живе в Лондоні, працює в цьому міністерстві правди і є членом партії. Лондон – головне місто Першої Військово-Повітряної Зони, провінції Океанії. На інших кінцях міста знаходяться Міністерство Миру, Міністерство Любові  і Міністерство Достатку.

Він не поділяє партійні гасла та ідеологію, і в глибині душі сильно сумнівається в партії, навколишній дійсності і взагалі в усьому тому, в чому тільки можна сумніватися. Щоб «випустити пар» і не зробити нерозважливий вчинок, він веде щоденник, в якому намагається викладати всі свої сумніви. На людях же він намагається бути прихильником партійних ідей.

На кухні Уінстон випиває чашку сивушного «Джина Перемоги», після чого ховається в ніші, розташованій поза полем видимості монітора, і пробує зробити свій перший запис у щоденник, відкрити який він готувався кілька тижнів. На початку Сміт пише про свій похід в кіно, потім про ранкову подію в Міністерстві Правди, коли на двохвилинці Ненависті, спрямованій на головного Ворога Народу – Еммануеля Гольдштейна, в Історичному відділі, де він працював, він зрозумів, що ненавидить 27-річну дівчину з художнього відділу за те, що хоче її, і зустрівся поглядом з членом Внутрішньої Партії О’Брайеном, який так само ненавидить Партію, як і сам Вінстон (так йому здавалося).

2.Незаконное заняття Сміта перериває сусідка – місіс Парсонс. Жінка просить героя усунути засмічення кухонної раковини. 9-річний син і 7-річна дочка жінки засмучені тим, що не можуть піти на страту військових злочинців, і грають з Уїнстоном у Ворога Народу.

3. Уінстону сниться мати з молодшою ​​сестрою. Він згадує батька, який зник разом з нею під час чисток п’ятдесятих років. Потім герой бачить уві сні Золоту країну, де темноволоса дівчина витонченим рухом скидає з себе одяг.

Ранок Сміта починається зі зарядки. Він намагається згадати своє дитинство і думає про війну з Євразією, яка ще 4 роки тому була союзницею Океанії. Інструкторка через монітор змушує Вінстона дотягнуться руками до пальців ніг.

4. На роботі Уїнстон переписує документи, підганяючи дані газет, журналів та книг під бачення Партії. Він має справу з цифрами та промовами Великого Брата. Також співробітники МінПравди виправляють імена зниклих людей, вилучають з обігу небезпечні видання та вірші, друкують низькопробну літературу для пролетаріату.

5. За обідом Уїнстон спілкується з другом Саймом – філологом, який працює в Дослідницькому відділі. Сайм займається випуском 11-го видання «Словника новомови», що будується за принципом знищення непотрібних слів. Уїнстон з сумом думає про те, що рано чи пізно його друга «вичистять». За столик підсідає Парсонс. Міністерство Достатку віщає по радіо про прекрасне життя в Океанії. Чорнява дівчина пильно дивиться на Уінстона.

6. Уїнстон робить новий запис в щоденнику. Він згадує секс з повією і свою дружину Кетрін, яка спала з ним без кохання, з єдиною метою – народити дитину для держави.

7. Уїнстон розуміє, що єдина надія на суспільні зміни – повстання пролетаріату, який Партія звела до рівня тварин. Він багато розмірковує про незмінність минулого і ніяк не може зрозуміти, навіщо державі потрібне постійне підтасовування фактів.

8. Другий раз за останні три тижні Уїнстон пропускає вечір в громадському центрі. Він гуляє по лондонським нетрями, потрапляє під удар ракети, слухає, як чоловіки-проли сперечаються про лотереї, пригощає старого пивом в надії дізнатися правду про минуле. У крамниці лахмітника, де до цього він купив щоденник, Уїнстон бачить скляне прес-пап’є з коралом – річ столітньої давності. Чаррінгтон показує герою кімнату, в якій він жив з дружиною, розповідає про лондонські церкви. На вулиці Уїнстон зустрічає темноволосу дівчину. Прийшовши додому, він шкодує про те, що не вбив незнайомку.

Частина 2 короткий зміст

1. Через чотири дні Уінстон зустрічає темноволосу дівчину в одному з коридорів Мініправди. Вона підлаштовує випадкове падіння і, коли герой допомагає їй піднятися, непомітно суне йому в руку крихітний листок паперу з освідченням у коханні. Цілий тиждень Уїнстон намагається поговорити з жінкою Джулією. Коли йому вдається сісти з нею за один столик в їдальні, вони домовляються про побачення на площі Перемоги, де темноволоса призначає нову зустріч за межами Лондона.

2. На крихітній галявині посеред лісу Уїнстон займається любов’ю з Джулією. Вона пригощає його справжнім шоколадом і зізнається в тому, що десятки разів займалася сексом з партійними. Уїнстон каже, що любить її за це ще більше.

3. У них зав’язується роман, вони кілька разів на місяць влаштовують побачення, але Вінстона не покидає думка, що вони вже небіжчики (вільні любовні стосунки між чоловіком і жінкою, які є членами партії, заборонені партією). Весь травень герої зустрічаються на вулицях. Побути удвох їм вдається тільки один раз, коли вони ховаються під склепіннями дзвіниці зруйнованої атомною бомбою церкви. Джулія розповідає Уінстону про своє минуле, Уїнстон – про Кетрін, яку він один раз ледь не зіштовхнув в прірву. Герой розуміє, що єдиний протест Джулії проти Партії – це її сексуальність.

4. Вони знімають кімнатку у Чаррінгтона, яка стає місцем їх регулярних зустрічей. Джулія приносить реальні товари – цукор, білий хліб, джем, молоко, чай і каву, вкрадені офіціантами у членів Внутрішньої Партії.

5. Сайм зникає. Лондон готується до Тижня Ненависті. У червні Уїнстон і Джулія сім разів зустрічаються в крамниці Чаррінгтона. Герой перестає пити джин і кашляти вранці. Від щасливого життя він гладшає. Варикозна виразка над його щиколоткою затягується.

Уїнстон з’ясовує, що Джулія не вірить в існування Братства. Урядова брехня, яка не стосується безпосередньо її життя, дівчину також не цікавить. Політичні міркування Уінстона присипляють Джулію.

6. О’Брайен зупиняє Вінстона в коридорі, заводить розмову, натякає на зникнення Сайма і пропонує видати десяте, сигнальне (яке ще не вийшло з друку) видання «Словника», за яким герой може прийти до нього додому.

7. Уінстону сниться мати. Він розповідає Джулії про те, як огидно поводився в дитинстві, не бажаючи ділитися їжею з хворою молодшою ​​сестрою. Уїнстону було 10-12 років, коли його мати зникла. Незадовго до цього він з’їв весь шоколад, призначений для трьох членів сім’ї.

8. Джулія і Вінстон приходять в будинок до О’брайена. Вони з подивом виявляють, що члени Внутрішньої Партії мають право вимикати на півгодини монітор. О’Брайен пригощає їх червоним вином, знайомить зі своїм «слугою» – Мартіном і приймає в Братство, попередньо з’ясувавши, на що готові піти герої в боротьбі за краще майбутнє. Джулія і Вінстон погоджуються на все, крім розставання.

9. Під час Тижня Ненависті Уїнстон працює в авральному режимі через зміну зовнішнього ворога – з Євразії на Остазію. На одній з демонстрацій він отримує книгу Гольдштейна, відкрити яку йому вдається тільки через кілька днів в крамниці Чаррінгтона. Герой дізнається про вічний поділ суспільства на три класи (Вищий, Середній і Нижчій) і навмисному стримуванні розвитку людства шляхом війни, що перешкоджає росту товарів і продовольства. Головна мета Партії по Гольдштейну – завоювання всієї земної кулі і знищення можливості незалежної думки.

Прихід коханої змушує Уінстона перерватися. Після півгодини, проведеної в ліжку, він вголос читає книгу Джулії. Перша глава докладно розповідає про структуру Партії, на чолі з Великим Братом, про те, що члени Внутрішньої і Зовнішньої Партії при певних умовах можуть мінятися місцями, але пролам ніколи не дано прокласти собі дорогу нагору. У книзі детально розкривається принцип, який формує нову систему мислення – двозначність. Уїнстон припиняє читати, коли розуміє, що Джулія спить. Він відкладає книгу і сам засинає поруч з дівчиною.

10. О 20.30 Уїнстон прокидається. Разом з Джулією він спостерігає за 50-річною великою жінкою з червоною шкірою, яка зі співом розвішує на вулиці випрану білизну. В черговий раз герой приходить до висновку, що єдина надія людства – в пролетаріях.

У кімнаті вмикається монітор. Героям наказують не рухатися. В приміщенні з’являються люди в чорній формі. Хтось розбиває скляне прес-пап’є. Джулію б’ють і виносять геть. Зовнішність містера Чаррінгтона змінюється. Уїнстон розуміє, що перед ним співробітник Поліції думок.

Частина 3 короткий зміст

1. Уїнстон Сміт – ув’язнений під номером 6079 – сидить у високій камері без вікон з білими кахельними стінами. Він хоче їсти, але  монітор, що спостерігає за ним, не дає йому намацати навіть хлібні крихти в кишенях. До цього Сміта тримали в загальній камері разом зі звичайними кримінальниками і іншими «політиками».

До Уінстона підсаджують поета Амплфорта. Літератор вважає, що він скоїв злочин, залишивши у вірші слова «молитва». Після того, як Амплфорта відводять в кімнату №101, в камері з’являється Парсонс. Останній каже, що був заарештований за думки: семирічна дочка почула, як він говорив уві сні «Геть Великого Брата!» І здала його патрулю. Поступово в камері Вінстона збирається кілька злочинців. Коли наглядачі приходять за сильно виснаженим чоловіком, той благає їх не відправляти його в кімнату 101. Згодом камера порожніє. Через кілька годин до Уінстона приходить О’Брайен. Герой розуміє, що той завжди був з «ними», тобто з Партією. Наглядач кийком відбиває лівий лікоть Вінстона.

2. Перші допити Вінстона мають вигляд безжального побиття. Потім на зміну хуліганам приходять слідчі-партійці, які змушують героя зізнаватися в злочинах шляхом постійних принижень. О’Брайен катує Уінстона електричним струмом, змушуючи розповідати «свою правду». Член Внутрішній Партії показує герою чотири пальці і шляхом збільшення сили струму змушує побачити в них п’ять. О’Брайен видає тортури Міністерства любові за метод виправлення особистості. Він пояснює Уінстону, що перш ніж той помре, його свідомість цілком і повністю буде заповнено Партією.

3. Закінчивши з першим етапом відновлення Вінстона Сміта (навчанням), О’Брайен переходить до другого – розуміння. Він пояснює героєві, що мета влади – влада, точно так же, як і мета репресій – репресії, а мета тортур – тортури. Влада заради самої влади – ось до чого прагне Партія Океанії. О’Брайен вважає, що сама по собі людина – ніщо, тільки всередині системи вона отримує безсмертя. На думку члена Внутрішньої Партії, остання повністю підпорядкувала собі матерію, оскільки змогла підкорити свідомість. Затвердити свою владу над іншими людьми можна тільки шляхом страждання.

О’Брайен пропонує Уінстону подивитися на себе в дзеркало, щоб викинути з голови думку про власну перевагу. Герой приходить в жах, побачивши, що він перетворився в худого, хворобливого старого без волосся і зубів. Уїнстон плаче, але думка про те, що він не зрадив Джулію (не перестав її любити) зігріває його свідомість.

4. Вінстона переводять в комфортну камеру, миють, годують три рази на день, вставляють зубні протези, лікують варикозну виразку. Він починає ходити, робить вправи, тренується. Уві сні Уїнстон кличе Джулію. О’Брайен розуміє, що в емоційному плані герой залишився колишнім.

5. Вінстона поміщають в кімнату 101 – місце, де оживають найжахливіші страхи людини. О’Брайен готує йому тортури щурами. В нестямі Уїнстон кричить: «Віддайте їм Джулію!». Уїнстон відрікається, зраджує її, думаючи, що він зрадив її на словах, розумом, від страху.

6. Уїнстон сидить в кафе «Під каштаном». Він слухає зведення з Африканського фронту, грає в шахи. Він розуміє, що в той момент, коли відрікся від Джулії розумом, він відрікся від неї повністю. Він зрадив свою любов. В цей час по радіо передають повідомлення про перемогу військ Океанії над армією Євразії, після чого Уїнстон розуміє, що тепер він повністю вилікувався. Тепер він дійсно любить партію, любить Великого Брата …

Додаток

У ньому викладаються принципи новомови – офіційної мови Океанії, розробленої для обслуговування ідеології англійського соціалізму.