Агата Крісті “Вбивство у Східному експресі” скорочено

Агата Крісті «Вбивство у Східному експресі» скорочено читати українською варто, щоб згадати сюжет оповідання.

Вбивство у «Східному експресі» дуже скорочено

Головним героєм роману є славетний детектив Еркюль Пуаро. Він повертається зі своєї чергової подорожі, під час якої розкрив чергову справу. З Азії він подорожує знаменитим і дуже популярним потягом — «Східним експресом». Пуаро з прикрістю зауважує, що всі місця зайняті, проте його друг, пан Бук, допомагає йому знайти вільне купе.

Невдовзі Пуаро отримує нову пропозицію роботи. До нього звертається Семюел Ретчетт, американський мільйонер, який отримує погрози. Він пропонує детективу величезну суму за захист, але Пуаро відмовляється. Поведінка та зовнішність Ретчетта викликають у нього інстинктивну відразу; детектив зазначає, що йому не подобається обличчя цієї людини.

Наступного ранку виявляється, що Ретчетта вбито. Його тіло знайшли в купе з численними ножовими пораненнями. Стан трупа свідчить про те, що напад був скоєний у стані великого емоційного напруження. Оскільки двері між вагонами були зачинені, підозра падає на пасажирів саме того вагона, де їхав Ретчетт. Ситуація ускладнюється тим, що потяг застряг у сніговому заметі десь на Балканах, і вбивця не міг втекти.

Пуаро береться за розслідування разом із паном Буком та грецьким лікарем Костянтином. Вони починають допитувати 12 пасажирів вагона.

Список пасажирів та підозрюваних:

• Гектор Макквін — молодий американець, секретар вбитого.
• Едвард Мастермен — британський камердинер Ретчетта.
• Мері Дебенхем — молода англійка, гувернантка.
• Полковник Арбетнот — британський офіцер, що повертається з Індії.
• Наталія Драгомирова — російська княгиня.
• Гільдегарда Шмідт — німецька покоївка княгині.
• Граф Рудольф Андрені — угорський дипломат, та його дружина Елен.
• Грета Ольсон — шведська місіонерка.
• Кароліна Габбард — ексцентрична американська вчителька.
• Антоніо Фоскареллі — італійський бізнесмен.
• Сайрус Гардман — американець, торговий агент.

Під час допитів з’ясовується, що кожен має залізне алібі. Проте Пуаро виявляє справжню особу жертви: Ретчетт насправді був злочинцем на прізвище Кассетті. Багато років тому він очолював банду, яка викрала та вбила маленьку Дейзі Армстронг. Ця трагедія знищила всю родину Армстронгів: мати померла під час передчасних пологів, а батько вчинив самогубство.

Пуаро пропонує дві версії. Перша — у потяг проник сторонній вбивця. Друга — винні всі пасажири вагона. Зрештою, всі 12 осіб зізнаються. Виявляється, що кожен із них був пов’язаний із родиною Армстронгів і прагнув помсти:

• Пані Габбард — це Лінда Арден, бабуся Дейзі.
• Полковник Арбетнот — найкращий друг батька Дейзі.
• Мері Дебенхем — колишня гувернантка в домі Армстронгів.
• Княгиня Драгомирова — хрещена мати матері Дейзі.
• Гектор Макквін — син прокурора, який вів справу Армстронгів.
• Антоніо Фоскареллі — колишній шофер родини.
• П’єр Мішель (провідник) — батько покоївки Армстронгів, яка наклала на себе руки через неправдиві звинувачення.

Вбивство було ретельно спланованим актом самосуду. Кожен пасажир (крім графині, замість якої удар завдав чоловік) наніс Кассетті один удар ножем, виступаючи як символічне «журі присяжних» із 12 осіб.

Пуаро постає перед моральною дилемою. З одного боку — закон, з іншого — справедливість щодо людей, чиї долі були зруйновані вбивцею. Детектив вирішує проявити милосердя. Він представляє югославській поліції першу версію про незнайомця, який зник у снігах. Таким чином, учасники змови залишаються на волі, а справу Кассетті вважають закритою.

Вбивство у «Східному експресі» скорочено

Цікаво! Поїзд під назвою «Східний експрес» почав курсувати між Стамбулом і Парижем у 1883 році. У 1929 році потяг потрапив у сніговий замет неподалік від однієї з турецьких станцій. Цей епізод і став основою детектива.

Після подорожі «Таврійським експресом» з Алеппо до Стамбула приватний детектив Еркюль Пуаро прибуває до готелю «Токатліян», де отримує телеграму з вимогою негайно повернутися до Лондона. Він наказує портьє забронювати для нього купе першого класу на маршруті «Сімплон — Східний експрес», що відправляється тієї ж ночі. Хоча всі місця розкуплені, Пуаро отримує місце другого класу завдяки втручанню свого друга, земляка-бельгійця та попутника месьє Бука — директора компанії-оператора поїзда Compagnie Internationale des Wagons-Lits (CIWL).

Серед інших пасажирів: американська вдова Керолайн Габбард; англійська гувернантка Мері Дебенгем; шведська місіонерка Ґрета Олссон; американський бізнесмен Семюел Ретчетт зі своїм секретарем і перекладачем Гектором Макквіном та англійським камердинером Едвардом Генрі Мастерманом; італо-американський торговець автомобілями Антоніо Фоскареллі; російська княгиня Наталія Драгомірова з німецькою покоївкою Гільдегардою Шмідт; угорський граф Рудольф Андрені з дружиною Геленою; англійський полковник Джон Арбетнот; американський комівояжер Сайрус Б. Гардман; грецький лікар Ставрос Константін.

Ретчетт отримував погрози смертю і, впізнавши Пуаро, намагається найняти його для охорони. Пуаро, відчуваючи відразу до Ретчетта, відмовляється, сказавши: «Я не візьмуся за вашу справу, бо мені не подобається ваше обличчя». Бук займає останнє купе першого класу, але вранці першого дня переходить до іншого вагона й поступається місцем Пуаро.

Тієї ночі Пуаро помічає кілька дивних подій. Рано-вранці його будить крик із сусіднього купе Ретчетта. Провідник П’єр Мішель стукає у двері, але зсередини чує відповідь: «Ce n’est rien. Je me suis trompé» («Нічого, я помилився»). Габбард дзвонить у дзвоник і повідомляє, що через її купе пройшов чоловік. Коли Пуаро викликає провідника за водою, Мішель повідомляє, що поїзд застряг у сніговому заметі між Вінковцями та Бродом. Пуаро чує глухий удар у сусідньому купе, бачить жінку в яскраво-червоному кімоно, що прямує до вмивальні, після чого знову засинає.

Наступного ранку, коли поїзд усе ще стоїть, Бук повідомляє Пуаро, що Ретчетта вбито, а вбивця перебуває в поїзді, оскільки втекти через сніг неможливо. Поліції немає, і Пуаро береться за справу. За допомогою доктора Константіна він оглядає тіло та купе Ретчетта й виявляє: дванадцять ножових поранень, відчинене вікно, носову хустинку з ініціалом «H», йоржик для люльки, плоский сірник, відмінний від сірників Ретчетта, та обгорілий клаптик паперу з написом «памʼятай маленьку Daisy Armstrong».

Цей папір допомагає Пуаро з’ясувати мотив убивства. Багато років тому американський гангстер Кассетті викрав трирічну Дейзі Армстронг. Він отримав великий викуп від заможної родини Армстронгів, а потім зізнався, що дитину вже вбив. Мати Дейзі, Соня Армстронг, яка була вагітна другою дитиною, передчасно народила і померла разом із немовлям. Її чоловік, полковник Армстронг, застрелився, а французьку няню Дейзі, Сюзанну, несправедливо звинуватили у співучасті — вона покінчила життя самогубством, після чого її було виправдано. Кассетті уникнув правосуддя завдяки корупції та юридичним лазівкам і втік з країни. Пуаро доходить висновку, що Ретчетт і був Кассетті. Той, хто відповідав провідникові, не міг бути Ретчеттом, адже він не говорив французькою.

Під час допитів Пуаро з’ясовує, що Макквін знає про записку Армстронгів і вважав її знищеною, а Габбард переконана, що вбивця перебував у її купе. Хоча пасажири та П’єр Мішель надають одне одному алібі, кілька з них бачили жінку в червоному кімоно тієї ночі. Втім, ніхто не зізнається, що має таке кімоно. Габбард наказала Олссон замкнути суміжні двері між її купе та купе Кассетті, що спростовує її розповідь про незнайомця. Шмідт зіткнулася з людиною у формі компанії Wagons-Lits. Міс Дебенгем випадково проговорюється, що була в Америці, а Олссон надмірно емоційно реагує на згадку про Дейзі. Арбетнот зауважує, що Кассетті слід було засудити повторно, а не вбивати. Гардман зізнається, що насправді є приватним детективом агентства Макніла і мав стежити за можливим убивцею Кассетті.

Під час огляду багажу Пуаро виявляє, що ярлик на валізі графині Андрені намок і її паспорт забруднений; у валізі Шмідт — форма Wagons-Lits; а в його власному багажі — червоне кімоно, щойно заховане. Габбард знаходить знаряддя вбивства у своїй косметичній сумці. Пуаро радиться з доктором Константіном і Буком, після чого, занурившись у глибокі роздуми, доходить остаточного висновку.

Він збирає всіх підозрюваних у вагоні-ресторані та розкриває їхні справжні особи. Усі вони так чи інакше пов’язані з трагедією родини Армстронгів. Графиня Андрені (уроджена Ґольденберг) — це Гелена, тітка Дейзі. Її чоловік Рудольф навмисне зіпсував ярлик, щоб приховати її особу. Дебенгем була гувернанткою Дейзі; Фоскареллі — шофером Армстронгів; Мастерман — камердинером полковника; Мішель — батьком Сюзанни; Габбард — насправді акторка Лінда Арден, бабуся Дейзі; Шмідт — кухаркою родини; Олссон — нянею Дейзі. Княгиня Драгомірова, хрещена мати Соні, визнає хустинку, пояснюючи, що літера «H» — це кирилична «Н». Арбетнот був другом полковника Армстронга; Гардман був закоханий у Сюзанну; Макквін — син адвоката Армстронгів. Єдині непричетні — Бук і доктор Константін.

Пуаро пропонує два варіанти розв’язання справи. Перший — убивство скоїв сторонній мафіозі. Другий — усі пасажири, крім Гелени, по черзі завдали смертельних ударів, виступивши власним судом. Лінда Арден визнає організацію плану. Бук і доктор Константін вирішують повідомити поліції першу версію. Пуаро відходить від справи.

Головні герої:

• Еркюль Пуаро — всесвітньо відомий бельгійський детектив.
• Месьє Бук— друг Пуаро, директор CIWL.
• Семюел Ретчетт / Кассетті — американський гангстер, убивця Дейзі Армстронг.
• Доктор Ставрос Константін — грецький лікар.
• Місіс Керолайн Габбард (Лінда Арден) — акторка, бабуся Дейзі.
• Мері Дебенгем — колишня гувернантка Дейзі.
• Полковник Джон Арбетнот — друг полковника Армстронга.
• Княгиня Наталія Драгомірова — хрещена мати Соні Армстронг.
• Гектор Макквін — секретар Ретчетта, син адвоката Армстронгів.
• Графиня Гелена Андрені — сестра Соні Армстронг.
• Граф Рудольф Андрені — її чоловік.
• Антоніо Фоскареллі — колишній шофер Армстронгів.
• Ґрета Олссон — няня Дейзі.
• Гільдегарда Шмідт — кухарка родини Армстронгів.
• Едвард Генрі Мастерман — камердинер полковника Армстронга.
• Сайрус Гардман — колишній поліцейський.
• П’єр Мішель — провідник поїзда, батько Сюзанни