Аналіз казки “Вовк і семеро козенят” допоможе зрозуміти цей твір та те чого він вчить.
Аналіз казки “Вовк і семеро козенят”
Автор – українська народна казка
Жанр – казка
Рід літератури – епос
Головні герої казки “Вовк і семеро козенят”:
- Коза – добра, дбайлива та кмітлива матуся.
- Сьоме козеня – наймолодше та найхитріше.
- Вовк – злий, підступний, хитрий, жорстокий.
План казки “Вовк і семеро козенят”
- Коза та її семеро дітей
- Прохання кози
- Візит вовка
- Чорна лапа
- Тонкий голос і біла лапа
- З’їдені козенята
- Сьоме козеня
- Розпоротий живіт
- Камені у животі
- Смерть вовка
Сюжет казки
Було у кози сім козенят, залишила вона їх вдома і пішла до лісу.
Вовк хотів обдурити козенят, але ті впізнали його за грубим голосом і чорною лапою.
Тоді вовк з’їв крейди та вимазав лапу тістом. Після цих дій козенята не впізнали його.
Він з’їв шість козенят, і лише сьомому вдалося сховатися.
Коза знайшла в лісі вовка, розпорола йому живіт і випустила козенят.
Коза зашила вовку в живіт каміння, і воно потягло його під воду.
Чому вчить казка “Вовк і семеро козенят”?
Казка вчить слухатися батьків, бути обережними та не відчиняти двері незнайомим людям. Вчить винахідливості та кмітливості. Навчає тому, що з будь-якої ситуації завжди знайдеться вихід.
“Вовк і семеро козенят” Скорочено
Жила в лісі коза та сім козенят, яких вона дуже любила. Якось зібралася коза в ліс, і попросила козенят не відчиняти двері вовкові, який може їх з’їсти. Вона сказала, що вовка козенята впізнають за грубим голосом і чорними лапами.
Козенята пообіцяли мамі, що будуть обережні, і коза пішла.
Незабаром у будинок хтось постукав і почав просити відчинити двері. Козенята почули грубий голос і зрозуміли, що то вовк.
Тоді вовк пішов до крамаря, купив шматок крейди, з’їв її і голос у нього став тонким. Він знову повернувся до козенят і почав просити впустити його. Але він поставив лапу на підвіконня і козенята побачили, що вона чорна. Вони знову не впустили вовка.
Вовк побіг до пекаря і попросив вимазати лапу тістом. Потім побіг до мельника і попросив обсипати лапу борошном. Потім він повернувся до козенят і почав просити відчинити двері. Козлята попросили показати лапи, і вовк показав білу лапу. Тоді козенята відчинили двері і вовк увійшов до хати.
Козенята побачили вовка і поховалися. Один поліз під стіл, другий під ліжко, третій у грубку, четвертий на кухню, п’ятий у шафу, шостий у корито. А сьоме козеня сховалося у годинник.
Вовк знайшов усіх козенят і проковтнув їх. Не знайшов він лише найменше, яке сховалося у футлярі від годинника.
Незабаром повернулася коза і побачила порожню хату. Вона знайшла у футлярі годинника найменше козеня і той розповів їй про вовка.
У великій печалі вирушила коза в ліс, а козеня побігло слідом.
Дійшла коза до дерева і побачила сплячого вовка. Але помітила вона й те, що в животі вовка хтось ворушиться. Вона зрозуміла, що її козенята ще живі, і послала козеня за ножицями, голкою та нитками.
Ножицями коза розрізала живіт вовку і випустила всіх козенят. Потім наказала натягати каменів і зашила їх у животі у вовка.
Вовк прокинувся і захотілося йому пити. Він пішов до криниці, нахилився до води, а камені потягли його у воду, і він потонув.
Коза з дітками побачила це і дуже зраділа.
