Анатолій Качан “Журавлині луги, або Купальські вогні” аналіз або паспорт твору допоможе визначити, яка тема, ідея, головна думка, художні засоби та образи.
“Журавлині луги, або Купальські вогні” аналіз (паспорт)
Автор – Анатолій Качан
Рід літератури – ліро-епос
Жанр: ліро-епічна поема (віршована легенда з елементами фольклору).
Тема: зображення гармонії природи й народних традицій; історія птахолова, який прагнув зловити журавля, та його покарання; оспівування краси рідного краю і журавлиних лугів.
Ідея: уславлення єдності людини з природою, засудження споживацького та жорстокого ставлення до довкілля
Головна думка: людина повинна жити в злагоді з природою, не завдавати їй шкоди, інакше буде покарана.
Основні образи:
- журавлі (символ вірності рідній землі, краси та незнищенності природи.);
- птахолов (уособлення жадібності, бездушності);
- куличок (маленький герой, символ кмітливості та самопожертви заради порятунку інших).
- болото (символ покарання та небезпеки).
- міфологічні істоти: Водяник, Русалки, Марена, Купало, Чорт
- журавлині луги (образ рідної землі, краси природи)
Художні засоби (засоби художньої виразності):
–епітети: притихлим лугам, теплого краю, вінценосний ватажок, королівським вінцем, трясуче болото, сучкувату ломаку, святкові пісні-хороводи, тиху воду.
–метафори: «журавлі розколюють душу клинами», «половина душі відлітає»; «бив на сполох деркач»; «куличок шкутильгає, голосить», «палали багаття»; «легенду розказує всоте молодим журавлям ватажок».
–порівняння: «як поліно сухе – пополам»;
-пестливі слова – куличок, крильце, дощик
–персоніфікація: журавлі «курличуть», «розповідають легенду»;
Окличні речення та риторичні вигуки – «Ря-туй-те мене!!.», «Ой, рятуйте, рятуйте мене!!!..», «Що, попався на свято Купала?»
Сюжет
Експозиція: Осінній відліт журавлів, роздуми про «половину душі», що відлітає з ними, і надію на їхнє повернення навесні.
Зав’язка: Птахолов іде на луг під Купайлове свято, щоб спіймати рідкісного журавля для продажу.
Розвиток дії: Куличок прикидається пораненим і заманює браконьєра в болото. Паралельно описується святкування Купала дівчатами.
Кульмінація: Переляк Птахолова в болоті, коли його рятують учасники купальського карнавалу, яких він у темряві сприймає за справжніх міфічних істот (Чорта, Русалок).
Розв’язка: Журавель-ватажок щороку переповідає молодим птахам легенду про те, як малий куличок переміг великого Птахолова.
“Журавлині луги, або Купальські вогні” читати
Журавлі пропливають над нами,
Щось курличуть притихлим лугам
І розколюють душу клинами,
Як поліно сухе – пополам.
З журавлями до теплого краю,
Де кокоси на пальмах ростуть,
Половина душі відлітає,
Половина лишається тут.
Навесні ті клини журавлині
Бумерангом повернуться знов
У луги, де цвіте журавлина,
Де колись потопав птахолов.
1
Птахолов той хотів упіймати
Журавля з королівським вінцем
І якраз під Купайлове свято
Він до лугу пішов із сільцем.
Скрекотала сорока над лугом,
Бив на сполох деркач у траві.
Та як сон, у ловця-волоцюги
Журавель все не йде з голови.
“Журавля посаджу я у клітку,
На Пташиному ринку продам
І куплю там капкани та сітку,
А вино “Ізабелла” – для дам…”
Птахолов запалив папіросу.
Коли гульк – у траві-мураві
Куличок шкутильгає, голосить
І волочить крило по траві.
“Що,попався на свято Купала?”
А кулик все волочить крильце
І відводить приблуду подалі
Від гнізда журавля із вінцем.
Того дня у трясуче болото
Птахолова кулик заманив,
Щоб у нього пропала охота
Вінценосних ловить журавлів.
2
Біля річки палАли багАття,
А навколо святкових вогнів
Хороводи водили дівчата
І співали купальські пісні.
“Ой на Івана та й на Купала
Дівчина в лузі квіти збирала.
Квіти збирала, вінок сплітала,
На тиху воду вінок пускала…”
* * *
“Посаджу я мальву, сторожу поставлю.
Стороною дощик іде, стороною
Над моєю мАльвою червоною…
Сьогодні Івана, а завтра Купала.
Стороною дощик іде, стороною
Над моєю мАльвою червоною…”
Під святкові пісні-хороводи
Про Купала і Сонце ясне
Раптом чують дівчата – з болота
Хтось гукає: “Ря-туй-те мене!!.”
Птахолова гуртом визволяли
Із болота дідусь Водяник,
Дві Русалки, Марена, Купало.*
Сновигав тут і Чорт з карнавалу,
А десь поряд сміявся к у л и к .
Чорт подав сучкувату ломаку.
Та ще дужче у небо нічне
Птахолов закричав з переляку:
“А це що за страхіття-чортяки?!
Ой, рятуйте, рятуйте мене!!!..”
3
Журавлі пропливають над нами,
Щось курличуть притихлим лугам
І розколюють душу клинами,
Як поліно сухе – пополам.
Ось і знову з лугів відлітає
Із курликанням клин журавлів.
Їх за море, до теплого краю
Ватажок вінценосний повів.
І легенду розказує всоте
Молодим журавлям ватажок,
Як на свято Купала в болоті
Птахолова скупав куличок.
Якщо ви не знайшли потрібну відповідь, можете запитати у нашого чат-бота у Телеграм.
