Анна Ахматова хронологічна таблиця

Ахматова Анна Андріївна (справжнє прізвище Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Хронологічна таблиця життя і творчості Анни Ахматової наведена в цій статті.

Анна Ахматова хронологічна таблиця

23 червня 1889 – народилася в родині відставного флотського інженера-механіка Андрія Горенка.

1890 — родина переїхала з Одеси до Царського Села, де пройшло її дитинство

1900–1905 – Анна навчалась в Царськосільській гімназії в роках.

1906–1907 — навчалась у Фундуклеївській жіночій гімназії (Київ), по закінченню якої продовжила навчання на Київських вищих жіночих курсах та Вищих історико-літературних курсах Раєва в Петербурзі.

1900 – опубліковано перший вірш у віці 11 років у журналі «Аполлон» (Псевдонім «Ахмат» по прабабці по материнській лінії)

1910 — вийшла заміж за російського поета Миколу Гумільова. Того ж року відвідала Париж, потім — Італію. Дебютувала в літературі збіркою поезій «Вечір»

1912 — в родині Гумільова і Ахматової народився син Лев — майбутній історик.

1914 – книга «Чотки», принесла їй славу.

1921 року був розстріляний її чоловік Микола Гумільов, на той час вони були вже розлучені, звинувачений у контрреволюційній змові, а пізніше був двічі ув’язнений її син. Трагедії особистого життя поетеси не зупиняли її активної творчої діяльності.

З 1922 – збірки Анни Ахматової піддавались жорсткій цензурній правці — і з 1923 до 1934 року вона практично не друкувалась.

1939 — прийнята в Союз радянських письменників.

1935—1940 — написана поема «Реквієм».

1946 – Ахматову виключають із спілки радянських письменників. 

1962 — побачила світ її 22-річна праця — «Поема без героя».  Була номінована на Нобелівську премію з літератури.

1964 — в Італії отримала премію «Етна-Таорміна»,

1965 — диплом почесного доктора Оксфордського університету. Перенесла 4-й інфаркт.

5 березня 1966 – померла в підмосковному кардіологічному санаторії. Похована на Комаровському кладовищі під Ленінградом.