Антуан Лавуазьє коротка біографія та цікаві факти з життя відомого вченого Ви дізнаєтеся в цій статті.
Антуан Лавуазьє біографія скорочено
Народився 26 серпня 1743 року в Парижі в сім’ї адвоката. Закінчивши ліцей, вступив на юридичний факультет Паризького університету і одночасно вивчав природничі науки, переважно фізику і хімію.
Після закінчення навчання (1764) Лавуазьє прослухав курс лекцій з хімії в паризькому Ботанічному саду (1764- 1766 рр.).
У 1766 році він запропонував найкращий спосіб освітлення вулиць, за що отримав золоту медаль Паризької академії наук.
У 1767 Лавуазьє відправився в геологічну експедицію, після чого склав геологічну карту країни.
У 1769 Лавуазьє став генеральним директором «Компанії відкупів» (організації фінансистів, яка брала на відкуп державні податки). Він нажив завдяки цьому великі статки і на свої кошти заснував хімічну лабораторію, яка перетворилася в науковий центр Парижа.
Лавуазьє є одним з основоположників сучасної хімії. Він ввів в цю науку кількісні методи дослідження, розробив принципи термохімії.
У 1772-1777 рр. учений на ряді дослідів показав складність складу атмосферного повітря, вперше правильно пояснив горіння і обпалення як процеси з’єднання речовин з киснем і спростував теорію флогістону.
У 1786-1787 рр. з його участю була розроблена нова хімічна номенклатура і класифікація тіл; на базі такої класифікації Лавуазьє написав «Елементарний курс хімії» (1789).
У 1772 р. Лавуазьє обрали членом Паризької академії наук. Він займав ряд державних посад: директор департаменту землеробства (1775), член Комісії мір і ваг (1790), комісар Національного казначейства (1791) та ін.
Під час Великої французької революції Лавуазьє виступав як прихильник конституційної монархії. У листопаді 1793 року його разом з іншими «відкупниками» заарештували і засудили до смерті. На прохання про помилування, в якому були перераховані заслуги вченого перед країною і наукою, суддя відповів: «Республіці не потрібні генії».
Страчений 8 травня 1794 року на площі Революції в Парижі.
Антуан Лавуазьє цікаві факти
Лавуазьє народився в багатій аристократичній родині. Коли йому було п’ять років, його мати померла. Його батько хотів, щоб він став адвокатом.
Він вивчав юриспруденцію, але більше цікавився ботанікою, геологією, мінералогією і хімією. Незабаром він відмовився від юриспруденції і присвятив своє життя науці.
Він вивчив склад кисню і водню. Антуан Лавуазьє вивчив і передбачив існування кремнію.
Довів, що при диханні поглинається кисень і утворюється вуглекислий газ (тобто що дихання подібне до горіння).
Саме Лавуазьє написав перший підручник сучасної хімії.
У нього була схильність до точності. Це зіграло важливу роль у формулюванні метричної системи мір і ваг, яка і широко використовується сьогодні.
ґУ 1771 року Антуан Лавуазьє одружився на 14-річної Марі Енн Пьєрретт Ползе. Вона була дочкою члена податкової фірми, в якій він працював. Дружина Лавуазьє зіграла вирішальну роль у його науковій кар’єрі, перевела англійські хімічні роботи на французьку, допомогла в лабораторній роботі і намалювала діаграми наукових робіт.
Антуан Лавуазьє почав робити геологічну карту Франції в 1769 році, яка пізніше вважалася важливим інструментом промислового розвитку країни.
Антуан Лавуазьє був першим, хто довів, що форма матерії може змінитися, але її маса залишиться колишньою.
У 1775 році його призначено директором Управління порохів і селітр. Його зусилля призвели до поліпшення якості і кількості виробленого французького пороху. Це приносило величезн доходи країні.
Пороховим справою Лавуазьє керував до 1791 року. Він жив в пороховому арсеналі; тут же містилася і його лабораторія, з якої вийшли майже всі його хімічні роботи. Лабораторія Лавуазьє була одним з головних наукових центрів Парижу того часу.
У 50-річному віці був засуджений до смерті через гільйотинування за звинуваченням в революційній змові.
Внесок в науку
Експериментально довів, що повітря — не просте тіло, як вважалося на той час, а суміш різних за властивостями газів. Запропонував назву «оксиген» і пояснив його роль у процесах випалювання, горіння, дихання. Навів визначення хімічного елемента, встановив хімічний склад води, оксидів нітрогену, багатьох мінералів. Довів закон збереження маси речовини. Склав першу таблицю простих речовин. Один із засновників термохімії. У 1789 році Лавуазьє опублікував підручник «Елементарний курс хімії», цілком заснований на кисневій теорії горіння і новій номенклатурі, який став першим підручником нової хімії.
