Бенедикт Спіноза біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті. Цікаві факти про Спінозу розкриють багато нового.
Бенедикт Спіноза – голландський філософ єврейського походження.
Бенедикт Спіноза коротка біографія
Бенедикт (Барух) Спіноза народився 24 листопада 1632 року в Амстердамі в заможній родині сефардських євреїв. Батько його був процвітаючим торговцем, що мав свою фірму. Закінчив релігійну школу «Ец-Хаїм», проте незабаром намітилася розбіжність його світогляду з релігійними постулатами.
Так, в 1652 розмовляючи з учнями школи, Спіноза засумнівався в божественному походженні Талмуда, категорично висловився про наявність загробного життя, безсмертя душі і т.д., внаслідок чого був викликаний в судилище. У 1652 році збулося гаряче бажання Спінози: його наставником став доктор філології Франциск ван ден Енден. Ще одним мислителем, під впливом якого багато в чому сформувалася його позиція, став італійський священик Джуліо Ваніні, який відносився до послідовників Джордано Бруно.
Коли 1654 помер батько, Барух разом з братом прийняв на себе управління сімейною фірмою. У цей період біографії коло його знайомств значно розширився, в тому числі за рахунок людей, які не належали до єврейської громади. Спіноза відмовляється від іудаїзму, стає Бенедиктом, продає свою частку в бізнесі братові і має намір присвятити себе філософії. У 1656 р. його виганяють з громади, наклавши прокляття. На якийсь час він переїхав в Оверкерк, столичне передмістя, але незабаром, повернувшись в Амстердам, стає учнем приватного коледжу. У цей час відбулося його ознайомлення з творами Декарта.
У 1660 р. синагога Амстердама звертається до муніципальної влади з офіційним проханням віддати Спинозу суду, тому що він загрожує благочестю і моралі. Філософ їде з Амстердама і перебирається в село Рейнсбург, де заробляє шліфуванням лінз. Тут, неподалік від Лейдена, він написав «Короткий трактат про Бога», «Про людину і його щастя», а також роботи «Трактат про вдосконалення розуму», першу частину «Етики», більше половини «Основ філософії Декарта». Переїхавши в 1663 р. влітку, в Воорбург, він в 1664 р видає в Гаазі твір, присвячений філософії Декарта. Воно стало єдиним прижиттєвим виданням, підписаним його власним ім’ям. Цей твір приніс йому популярність, зробив в очах освіченої громадськості великим мислителем.
У 1670 р. в Амстердамі вийшов анонімний «Теолого-політичний трактат». У ньому Спіноза обстоював незалежність філософії від релігійних світоглядів, за свободу мислення і слова. Завдяки цій роботі було покладено початок вивченню Біблії як об’єкта наукових досліджень. У трактаті Спіноза розкритикував постулат про те, що Святе Письмо має божественне походження. Оскільки очолювали державу брати де Вітт, які ставилися до Спінози лояльно, йому не загрожувало нічого серйозного, але 1674 р. ситуація змінилася після того, як один з братів був убитий. Походження трактату більше не залишалося таємницею, Спінозу піддали цькуванню, його твори внесли до списку заборонених книг.
У травні 1670 відбувся переїзд Спінози в Гаагу, і в цьому місті він провів залишок життя. У 1673 його запросили очолити філософську кафедру Гейдельберзького університету, однак Спіноза відповів відмовою, цінуючи незалежністю в висловлюванні суджень. У 1675 р. була завершена праця – «Етика, доведена в геометричному порядку». У цьому творі викладені і систематизовані всі основні положення філософських поглядів Бенедикта Спінози. Обстановка не дозволила опублікувати роботу, і вона поширювалася в найближчому оточенні філософа у вигляді переписаних рукописів.
Протягом 20 років Спіноза страждав від туберкульозу. Ця хвороба забрала його життя, коли йому було лише всього 44 роки. 21 лютого 1677 р. філософ помер; тіло поховали в загальній могилі.
