“Пісня про матір” аналіз вірша Бориса Олійника допоможе зрозуміти глибину та красу вірша.
Борис Олійник “Пісня про матір” аналіз
Вірш «Пісня про матір» зворушливий, повний глибокого ліризму. Автор змальову стареньку матір. Швидко пройшло її нелегке, безрадісне дитинство, промайнули дівочі літа й зрілість, непомітно, у тяжкій роботі, домашніх клопотах підійшла старість. Все своє життя вона працювала, не покладаючи рук, у колгоспі й виконуючи нескінченну домашню роботу. «Навчила дітей, як на світі по совісті жити», ввела у чарівний світ казок онучат. Руки її ніколи не знали спокою, ніколи не сиділа вона без діла. Добра трудівниця, хранителька роду, мудра порадниця, чесна й благородна людина — такою була матінка. І ось старенька відчула, що незабаром відійде за межу, звідки вороття немає нікому й ніколи. Своїм дітям, любим онучатам вона залишає «всі райдуги із журавлями, і срібло на травах, і золото на колосках», — найбільше й найдорожче своє багатство. А ще добру пам’ять про себе:
Вона посміхнулась,
Красива і сива, як доля,
Махнула рукою —
Злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», —
і стала замисленим полем
На цілу планету.
На всі покоління й віки.
Закотилося за межу сиве сонечко. «Умирають матері, та не вмре ніколи Мати», — твердив поет.
Вдячний уклін Вам,
сива ластівко,
За тепло Ваших рук і серия.
Вічна Вам пам’ять, матінко,
Сива горлиця — символ нашого безмертя.
Ітимуть роки, летітимуть весни, цвістимуть вишневі садки і колоситиметься золота пшениця, розцвітуть біля хати барвінок і матіола — все це пам’ять про неї — найріднішу, найдорожчу, найсправедливішу у світі. Знову і знову зігріватимуть нас її добро і ласка, з усіх доріг нас виглядатимуть її лагідні, усміхнені очі, даватиме мудрі поради її добре, незрадливе материнське серце. Життя матері продовжиться у дітях і онуках. Воно — безсмертне.
Ви можете допомогти своїм одноліткам розширивши аналіз вірша “Пісня про матір” (тема, ідея, основна думка, жанр, художні засоби)
