“Божественна комедія” Рай скорочено
В земному раю поводирем Данте виступає його кохана Беатріче, засідаючи на колісниці, що несе гріфон (алегорія тріумфуючої церкви); вона спонукає Данте до покаяння, а потім підносить його, просвітленого, на небо. Заключна, третя, частина поеми присвячена мандрам Данте по небесному раю. Останній складається з семи сфер, що оперізують землю та відповідають семи планетам (згідно поширеної тоді Птолемеєвої системи): сфери Місяця, Меркурія, Венери і т. д., За ними слідують сфери нерухомих зірок і кришталева, – за кришталевою сферою розташований Емпірей, – нескінченна область, населена блаженними, що споглядають Бога, – остання сфера, яка дає життя усьому сущому. Пролітаючи по сферам, відомий згодом Бернардом, Данте бачить імператора Юстиніана, що знайомить його з історією Римської імперії, вчителів віри, мучеників за віру, чиї сяючі душі утворюють блискучий хрест; підносячись все вище і вище, Данте бачить Христа і Діву Марію, ангелів і, нарешті, перед ним розкривається «небесна Роза» – місцеперебування блаженних. Тут Данте долучається до вищої благодаті, досягаючи спілкування з Творцем.
