Розповідь про давньогрецький театр та його характерні особливості, роль в античному суспільстві, допоможе дізнатися про хто грав у давньогрецькому театрі, хто відвідував вистави та які вони були.
Давньогрецький театр: коротко
Слово «театр» (θέατρον) з грецької перекладається як місце для видовищ. Це особливий вид творчості, що показує життя народу крізь призму драматичних та комічних дій.
Перший театр у Стародавній Греції звели в Афінах на честь бога Діоніса. Він був розрахований приблизно на 17 тисяч місць, і став взірцем для інших театрів. Будівництво афінського театру розпочалося у 500 році до н.е.
Вистави відбувалися тричі на рік на честь бога Діоніса: у грудні, січні та березні.
Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія.
Скільки часу тривали вистави у Стародавній Греції?
Спектаклі відбувалися весь день просто неба. Глядачі намагалися займати місця ще з ночі та брали з собою їжу на цілий день. У першій половині дня йшли трагедій, потім драми, а ввечері – комедії. Це було норовливе змагання драматургів і наприкінці триденних показів вистав називали переможця.
Давньогрецький театр пов’язаний із трьома великими драматургами – Соффоклом, Евріпідом та Есхілом.
Хто міг приходити в театр?
Спочатку вистави були безкоштовні для всіх бажаючих громадян та метеків. Сюди допускали чоловіки та жінки. Багаті та шановні люди Греції сиділи в перших рядах на мармурових сидіннях. Невідомо коли було введено плату за місце – 2 оболи. За часів правління Перікла у державі було створено особливу видаткову статтю, яка покривала вхід до театру біднякам. Єдине, що на вечірні комедії не могли ходити заміжні жінки.
Хто грав у давньогрецькому театрі?
Актором міг стати абсолютно кожен вільнонароджений чоловік. У виставах брали участь 3 особи, тому одному і тому ж актору під час вистави доводилося грати кілька ролей. Актор обов’язково мав уміти танцювати, співати та жестикулювати. Персонажі одягали різні маски: ткані, дерев’яні, вимочені в гіпсі, які покривали голову і показували будь-які емоції. Жіноча маска була білого кольору, а чоловіча — темного.
Особлива увага приділялася костюмам. Вони змінювалися у процесі постановки. На ноги одягали взуття на високій платформі – котурни, а під одяг підшивали підкладки для об’єму. Кожен персонаж мав особливий костюм або колір. Артисти сатир та драм одягали довгі хітони до підлоги, а комедійні актори – короткий одяг. Царі позначалися пурпуровими накидками, цариці – пурпуровими облямівками. Актори, які грали вигнанців, одягали костюми брудно-білих квітів, а провісники бід носили чорний колір. Невдах відрізняли сині та зелені плащі, щасливчиків – червоні та жовті шати. Боги позначалися наявністю особливої атрибутики.
Театр мав відмінні архітектурні особливості:
- Орхестра
Це кругла площадка з зоровими місцями. Вона огиналася схилами пагорбів. Раніше в орхесті приносили жертви Діонісу, які супроводжувалися піснями та танцями.
- Театрон
Театрон у давньогрецькому театрі – це глядацькі місця. Спочатку глядачі сиділи просто на схилі пагорба, пізніше збудували сидіння з дерева та каменю. Їх розмістили півколом, ніби огинаючи орхестру. У перших рядах сиділи почесні жителі міста, жерці та знатні панове. Їхні сидіння були зі спинками для комфорту. За ними розташовувався середній клас, а зверху могли сісти бідняки.
- Скена
Вони з’явилися у 5 столітті до н. Це намет, який почали ставити за сценою, щоб актори могли переодягатися. Пізніше скена перетворилася на окрему будову на кшталт палацу, до якої прибудували проскені з боків для кращого звуку. Щоб навіть на найвищих лавах глядач міг чути все, що відбувається на сцені.
Яку функцію мав виконувати театр? Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення.
