“Дівчина з ведмедиком” головні герої та характеристика

“Дівчина з ведмедиком” головні герої та їх цитатна характеристика допоможуть розкрити внутрішній світ.

“Дівчина з ведмедиком” головні герої

• Іполіт Миколайович Варецький – головний герой, від імені якого ведеться розповідь. Учений-хімік, який викладає у школах. Він не тільки інженер-хімік, завідувач хімічної лабораторії на заводі, а й автор доповіді про українських інтроліґаторів XVII віку, бібліофіл, вільно цитує Гете в оригіналі. Іполіт Миколайович — представник національної еліти, матеріалізоване втілення її способу життя, переконань, уявлень та прагнень
• Зина Тихменєва –  дівчина з «порядної родини». Дівчина відкидає кохання і шлюб, вона освічена, розкута, емансипована, прагне бути вільною від умовностей, обов’язків та зв’язків;
• Олександр Владиславович Тихменєв – батько Зини та Лесі, представник ВРНГ
• Леся Тихменєва – сестра Зини. Вона завжди коректна, стримана, чемна, і дуже нагадує батька Олександра Владиславовича

“Дівчина з ведмедиком” характеристика героїв

Олександр Владиславович Тихменєв – батько Лесі та Зини, представника ВРНГ. «Літній чоловік, грубенький, в золотих окулярах, з сивим, сіль з перцем, волоссям, Тихменєв, киянин служив у Москві, – родина його жила у Києві». Тихменєв – людина, яка володіла вишуканою люб’язністю, яка була в той же час методичною, мистецтвом поводитися з кожним так, щоб, лишаючись холодним, стриманим і спокійним, привабити людину, сказати їй щось приємне, але так, щоб за сказане не нести будь-якої відповідальності. Його життєва мудрість була лагідна, поважна, розміркована, чітка й коректна.

Варецький почуває себе в родині Тихменєвих незатишно, адже його матеріальне положення було складним. Сім’ї Тихменєвих важливо, «щоб кава зі справжнього мокко була гаряча і солодка, щоб булочки, до кави подані, були свіжі й хрумкі, масло бездоганне, вершки густі й жирні, та щоб у гостя, якого частують,був добрий апетит».

Зина Тихменєва – головна героїня, з незвичними феміністичними поглядами, з …

«капризами й коверзуваннями, з любов’ю до цукерок, з бажанням, розгнівавшись, посковзатись на блискуче натертому паркеті, подражнити та поперекривляти вчителів, з постійним безтурботно-веселим настроєм, коли й гадки не має, що в світі є щось темне, огидне й прикре».

Зина і Леся – дві сестри, дві полярно різні людини. Наскільки правильна Леся, настільки ж порушує всі правила Зина. Бісенятко, що одвічно живе в ній, вимагає розваг. І отримує їх. 

В особі Варецького Зина знайшла гідного супротивника. Її безтактовні питання шукають своєї цілі – подратувати, поставити в ніякове становище, змусити признати свою поразку Іполіта Миколайовича. Варто сказати, що Варецький вгадує намір Зини і вчиться виходити з тих ніякових становищ, якими Зина випробовує свого вчителя. Ніщо не перешкоджало запитати таке, що повинно було осоромити як того, хто таке запитання висловлював, так і того, до кого з цим питанням звертались. «Скажіть, Іполіте Миколайовичу, що ви робите з окулярами, коли цілуєтесь? Ви їх здіймаєте їх чи ні?». Таке питання будь-кого змусить зніяковіти. 

Вона символізує собою жінку, породжену новою соціальною дійсністю, яка рішуче заперечує всі іманентні риси традиційного жіночого світобачення. Дівчина відкидає кохання і шлюб як певні анахронізми, вона освічена, розкута, емансипована, прагне бути вільною від будь-яких умовностей, обов’язків та зв’язків: 

Зображаючи героїню, письменник одночасно звертає увагу читача на зміну соціальних ролей та зміщення акцентів в сучасному йому суспільстві, перебирання функцій традиційно сильної статі слабкою. Так, чоловіки, що оточують дівчину, поряд з нею губляться, відходять на другий план, виглядають безвільними та інфантильними