Дмитро Павличко біографія скорочено

Дмитро Павличко біографія скорочено українського поета перекладача розповість про його життя та творчість. Дмитра Васильовича справедливо називають одним із лідерів української культури.

Дмитро Павличко біографія коротко

Народився 28 вересня 1929 в селянській родині на Івано-Франківщині. Мати Д. Павличка прищепила сину любов до поезії Шевченка і Франка.

Початкову освіту здобув у польській школі в Яблунові, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в Яблунівській середній школі.

Перша збірка поезій Дмитра Павличка має назву «Любов і ненависть» (1953).

З осені 1945 p. по літо 1946 р. був ув’язнений за сфабрикованою справою щодо звинувачення у належності до УПА.

У 1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету. Після закінчення цього університету Павличко продовжує навчання в аспірантурі.

Завідував відділом поезії редакції журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Протягом 1971-1978 pp. Д. Павличко редагував журнал «Всесвіт».

Як поет дебютував книгою віршів «Любов і ненависть» (1953). Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля»(1955), «Чорна нитка» (1958),«Правда кличе» (1958), — величезний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів.

У 1968 р. вийшла збірка «Гранослов», згодом «Сонети подільської осені»(1973),«Таємниця твого обличчя» (1974), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994) та «Бистрина!».

Д. Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет» (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами» (1984),«Біля мужнього слова» (1988).

Одружений, має двох дочок, одна з них – Соломія Павличко (1958-1999) – український літературознавець, історик літератури, перекладачка.

Помер 29 січня 2023 року на 94-му році життя в Києві.

Також для підготовки до занять можете використати хронологічну таблицю Павличка та вивчити цікаві факти про Павличка.

Цікаво!

Д. Павличко — син простого хлібороба Підкарпаття.

«Коли помер кривавий Торквемада…» твір Д. Павличка спрямований проти Сталіна і сталінської системи.

Дмитро Павличко написав сценарії до фільмів: “Сон”, “Захар Беркут”

Д.Павличко продовжує традиції І.Франка.

Улюбленою поетичною формою Д. Павличка є сонет.

Один із головних рушіїв Павличкового поетичного руху — це почуття національної справедливості.