Дмитро Красицький біографія та цікаві факти

Дмитро Красицький біографія Поради

Дмитро Красицький біографія скорочено розповість про життя та творчість українського письменника.

Дмитро Красицький біографія коротко

Дмитро Филимонович народився 7 листопада 1901 року в с. Зелена Діброва Звенигородського району Черкаської області. Він був правнуком рідної сестри Тараса Шевченка Катерини.

З 17 років почав писати вірші. Перші твори були опубліковані в газеті «Звенигородщина».

1922 року закінчив Київський вищий інститут народної освіти, 1926-го — Московський комуністичний університет.

1922—1927 – працює у Дніпропетровську завідувачем гарнізонної бібліотеки 89-го стрілецького Чонгарського полку. В 1928—1930 роках завідував літературною частиною театру «Шевченківці».

З1931 по 1941 працював у системі народної освіти, викладав на кафедрі основ марксизму-ленінізму гірничого інституту.

Під час Другої світової війни був мобілізований, брав участь у боях німецько-радянської війни.

В 1944—1945 роках працював завідувачем кафедри історії та деканом історичного факультету університету, директором Дніпропетровського історичного музею.

У 1946 р. він оселився в Києві. Протягом 1946—1948 років — директор Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Потім працював директором (1948 -1953), а згодом — заступником директора з наукової роботи будинку музею Т. Г. Шевченка (1953-1963).

23 роки був членом редколегії журналу «Людина і світ», членом методичної ради товариства «Знання», надрукував більше 500 статей і нарисів з літературознавства та шевченкознавства. Він є автором біографічних повістей, оповідань і нарисів про Т. Шевченка «Дитинство Тараса», «Юність Тараса», «Тарас – художник».

З 1960 — член Спілки письменників України.

Помер письменник 8 січня 1989 року у Києві. Йому було 87 років.

Дмитро Красицький: твори

«Заповіт Шевченка мовами народів світу» (1956),
«Шевченко — борець проти релігії» (1956, співавтор),
«Дитинство Тараса» (1959),
«Тарасова земля» (1962),
«Дітям про Шевченка» (1962),
«Роздуми над словом Тараса Шевченка» (1963),
«Шлязами великого Кобзаря» (1964),
«Юність Тараса» (1967),
«Тарасові світанки» (1979),
«І оживе добра слава. Розповіді про Шевченка» (1986),
«Тарас — художник» (1971)

Оцініть статтю
Додати коментар