Катерина Штанко «Дракони, вперед!» скорочено читати повість варто, щоб дізнатися про пригоди Михася та його дракона Хоми. Короткий зміст (переказ стислий) буде цікавий кожному читачеві, адже розповідає про головні події.
«Дракони, Вперед!» скорочено читати
Частина 1 Зростити чудовисько
1.Ботанік
Михась був незвичайним хлопчиком, бо його головним захопленням були рослини. Навіть у школі його називали Ботаніком.
Зацікавився хлопчик рослинами після того, як узимку знайшов суху цибулину. Дідусь запропонував проростити її, і вже за кілька днів з’явилися зелені паростки. Це вразило хлопця, і він почав доглядати за рослинами, поступово перетворивши свою кімнату на маленькі джунглі. Тепер він мріяв отримати нові екземпляри рідкісних рослин (бонсай чи орхідею-привид).
Влітку Михась із батьками та молодшим братом поїхали на відпочинок у Ялту. Михась мріяв потрапити до Нікітського ботанічного саду, та його молодший брат Котька постійно вередував і не давав можливості не те щоб туди поїхати, а навіть поспати.
В останні дні відпустки, Михась заявив, що він сам поїде до ботсаду, тому батьки були змушені поїхати туди усією сімʼєю. У ботанічному саду хлопець був вражений кількістю рослин, але молодший братик постійно заважав детально роздивлятися рідкісні види: родина рухалася за його вказівками.
Розчарований хлопець вирішив продовжити екскурсію сам. Тато підтримав це рішення, і вони домовилися зустрітися біля виходу о третій.
Однак і на одинці Михась не міг насолоджуватися рослинами, а думав про те, як складно бути старшим братом, коли вся увага дістається молодшому.
2. Дослідна ділянка 77
Ображений Михась блукав садом і випадково потрапив на заборонену дослідну ділянку №77, куди вхід був суворо заборонений. Він не звертає уваги на попередження і починає досліджувати дивовижні рослини, які там ростуть.
Перше, на що натрапляє Михась, — це яскрава червона квітка, яка людським голосом заговорила до нього, просячи її зірвати. Проте хлопець бачить застереження на табличці й не робить цього. Тоді квітка образилась і сховалась. Михась же згадує казку про червону квітку, у якій на людину, яка зривала квітку нападав монстр.
Далі він знаходить молодильне яблуко, яке могло б зробити його молодшим на 11 років (тобто він би став молодшим за брата). Відмовившись з’їсти яблуко, він бачить, як старий крук омолоджується після того, як починає його дзьобати. Вражений, Михась вирішує зберегти яблуко для свого дідуся.
Потім хлопчик натрапляє на сірий кущ із незвичними пуп’янками, з яких з’являються крихітні істоти-ельфи, які починають танцювати і намагаються затягнути Михася у танець. Прочитавши застереження на табличці, хлопець тричі вимовляє «Я не танцюю», щоб ельфи від нього відчепились і йде далі.
Нарешті, Михась підходить до старої верби, яка була порталом. Він випадково промовляє пароль і з верби виходять прялі, які починають дуже швидко прясти нитки. Михась побачивши це злякався, йому здавалося, що вони заплетуть весь сад, а потім і світ. Вони не реагували на його прохання припинити, тому хлопчик був змушений натиснути на кнопку тривоги, що знаходилась поруч з огорожею.
3. Насіння драконячого дерева
Залунала тривога і почалося таке виття, що Михась чимдуж кинувся тікати. Він забіг углиб дослідницької ділянки, де знаходилось драконяче дерево. Біля огорожі були вогнегасники і аж три тривожні кнопки. Михась помітив, як з дерева за ним спостерігало три ока, які заплющувались, коли він дивився у їхню сторону. Потім до його ніг впав дивовижний плід з цього дерева, схожий на грушу. Хлопчик не втримався і зʼїв його. Смак був неймовірний, тому він вирішив залишити кісточку, щоб вдома виростити її.
4. Жовтогарячі господарі
Михася на забороненій ділянці знайшли двоє чоловіків у жовтогарячих скафандрах, вони запитали, що він там робив і чи щось їв. Михась зізнався, що знайшов яблуко і віддав його чоловікам, а про кісточку та зʼїдений фрукт вирішив не розповідати. Тоді вони відвели його до медичного блоку, для огляду та дезінфекції.
Біля медичного блоку на Михася чекали батьки, яким повідомили про події. Побачивши їх, Михась побіг до них і сховав кісточку у Котька під подушкою. Коли Михася продезінфікували, то він познайомився з чоловіками, що його спіймали. Ними виявились два студенти Олекса і Мурат, що навчалися в аспірантурі Інституту Експериментальних Досліджень Фольклорної Флори та Фауни. Вони залишили Михасю телефон інституту, щоб він міг зателефонувати, якщо щось станеться.
Повернувшись до готелю, Михась довго не міг знайти кісточку, поки не побачив, що Котька її гриз у роті. Оскільки братик не хотів її віддавати, то Михасю довелося забирати кісточку силою. Через це братик почав плакати і батьки, заявивши, що від сина лише неприємності, відвели його спати.
Повернувшись з відпочинку додому, Михась посадив зернятко драконячого дерева у свій найбільший горщик.
5. Воно проростає
Пройшов місяць, а драконяче зернятко так і не проростало. Молодший брат Котька, який вже почав ходити, постійно ходив за своїм братиком. І от одного разу, Котька побачив як Михась поливає свої квіти і вирішив йому допомогти, і вилив томатний сік, що був у нього у руці прямо у горщик, де було посаджене драконяче зернятко. Михась образився на брата і навіть посварився з ним, а потім побачив, що зернятко після цього проросло. Тоді він на знак примирення подарував Котьку свою улюблену книгу про Вінні Пуха, а сам почав поливати горщик соком. Зернятко почало дуже швидко рости, але воно не було схоже на драконяче дерево, що бачив Михась. Воно мало лише три пари маленьких листочків, ще одну пару великих і дві великі бруньки на вершечку.
6. Хвостаті похибки та інші нісенітниці
Після повернення з Криму з Михасем почали відбуватися дивні речі, і він здогадувався, що це через зʼїдений драконячий фрукт. По-перше, у школі він бачив невеличких істот, схожих на лисих кішок породи «сфінкс», але завбільшки з мишку, які постійно підказували йому неправильні відповіді на уроках і дуже раділи, коли він отримував погані оцінки. Михась називав їх «похибками».
По-друге, коли він давав на уроках «блискучу відповідь», то навколо нього вибухав блискучий маленький феєрверк. Звісно, що ніхто більше цього не бачив. А, його розповіді про ці відкриття лише викликали сміх однокласників і стурбованість у мами.Тому Михась зрозумів, що це краще це тримати у таємниці.
А ще Михась почав розуміти мову тварин і рослин. Його домашні рослини нагадували за поливання, скаржилися одна на одну й вимагали уваги, і йому доводилось виконувати їх забаганки. Лише драконове дерево нічого не говорило, почало виглядати хворим, і Михась непокоївся за нього.
Одного разу Михась побачив маленького волохатого дідуганчика, який жив у їх квартирі. Дідуганчику не сподобалось, що Михась тепер міг його бачити, він пробурмотів, що все це сталося через їхню поїздку та речі, які вони звідти привезли.
Ще однією зміною було те, що Михась почав розуміти мову молодшого братика Котька, вони стали справжніми друзями і більше не сварились. І їх обох дуже цікавило драконяче дерево? Якось Котько приніс для брата грушу і поклав її біля драконового дерева. Закінчивши робити уроки, Михась вирішив з’їсти грушу, але знайшов лише недогризок біля вазона….
7. Хо! Хо! Хо!
Михась уважніше придивився до рослини й нарешті зрозумів, що це дракончик. Коли хлопчик попросив перестати прикидатись, то дракончик закліпав до нього, а потім почав літати по кімнаті, випускаючи полумʼя з рота. В кімнаті зʼявився малий волохатий дідуганчик, який розповів Михасеві, що його звати Домінус Верба і він з 1632 року опікується родиною Вербицьких. А потім розповів, що цей дракончик належить до грушевого підвиду і є вегітаріанцем. І він виростає за сім років до 49 метрів, по сім метрів за рік. Також він пояснив чому Михась почав бачити дивні речі, розуміти мови тварин і рослин. Виявляється, після того як він зʼїв драконячу грушу він теж перетворився на дракона і лише ззовні не змінився. dovidka.biz.ua І тепер для цього дракона він як брат і має з ним сильний звʼязок. І Котька для нього як брат, оскільки він теж гриз кістку. А на запитання, чому дракончик не розмовляє з Михасем, дідуганчик відповів, що той соромиться, оскільки погано вимовляє літеру «р». Пояснивши все, Домінус Верба пішов, він був невдоволений, через те, що Михась приніс багато проблем для їх дому цим драконом.
Михась вирішив назвати свого дракона Хомою, бо той постійно «хокав» полумʼя або димом. Це сподобалось дракончику. Хома став жити у нього під ліжком на його старій куртці. Михась постійно годував його різними овочами та фруктами, чим дуже дивував маму, яка не розуміла, чому син став стільки їсти. За декілька місяців Хома вже виріс настільки, що Михась почав задумуватись, що йому з ним робити, і чи не здавати Хому в зоопарк.
8. Цуценя
9. Інший дракон
Увечері Михась одягнув на Хому повідець і пішов його вигулювати. Дракон, виглядав як кумедне цуценя, спокійно поводився, обнюхував дерева й навіть гавкав на котів. У дворі Михась зустрів свого однолітка Олелька Пихача на прізвисько Лелік, що теж вигулював свого вихованця. Лелік був з найзаможнішої родини у дворі і неохоче спілкувався з іншими дітьми. Коли хлопці проходили повз одне одного, то Михась побачив, що Лелік насправді вигулює не пса, а хижого дракона.
Лелік так само побачив справжній вигляд Хоми і зупинився, щоб краще роздивитись Михасевого дракона. Він одразу зазначив, що у Михася фруктовий дракон, в той час як у нього дракон-мʼясоїд і він може зʼїсти Хому. Тому порадив триматися від його дракона Спайка якомога далі. Спайк почав гарчати й хотів кинутися на Хому, та Лелік потягнув його в інший бік.
Коли Михась з Хомою повернулись додому, то його дракон забився під стіл і вже не хотів виходити. А коли Михась хотів знову з ним піти на вулицю, то Хома сказав, що йому погано і він помирає. Михась дуже хвилювався, думав про те, як допомогти своєму драконові. Та тут зʼявився Домінус Верба і сказав, що Хома прикидається, бо боїться знову побачити Спайка. Домінус сказав Хомі, що якщо той вважає себе частиною сімʼї Вербицьких, то має перестати боятись, адже в сімʼї боягузів немає. А ще має памʼятати, що він є драконом, і не важливо якого виду. Після цих слів Хома, хоч і неохоче, але погодився знову вийти надвір.
10. Моторошно-темний отвір
На вулиці до Михася підійшов його друг Ігор Війт і сказав, що здивований, що Михась не боїться гуляти зі своїм собакою на вулиці. Адже у дворі щезли всі коти, собаки, птахи. Якесь чудовисько, яке живе у підвалі, на них полює. Ігор з іншими дітьми запропонував підійти до вентиляційної шахти, щоб почути чудовисько і пересвідчитись у правдивості їхніх слів. Михась разом з Хомою наважились піти та перевірити. Вже біля шахти Хома сказав, що відчуває Спайка. А коли вирішив зазирнути в отвір, щоб пересвідчитись, то звідти витягнулась кремезна лапа і сходила Хому за шию. Михась не розгубився, підняв цеглину, що була поруч і почав бити по лапі, поки та не відпустила грушевого дракончика. Тоді Хома взяв і жбурнув камінця в отвір, звідки щось потужно заревло. Вдома дракон почав розповідати Котькові, як він бив цеглиною по лапі Спайка і врятував Михася. Почувши цю брехню, Михась спочатку обурився, та Домінус Верба пояснив, що всі дракони полюбляють вихвалятись, такими вони народжуються.
11. Сніг
Випав перший сніг і все навколо стало білим. Хома, який ніколи не бачив снігу, вирішив, що це хтось розкидав вату для рекламної кампанії. Та Михась пояснив йому що це, а потім, набравши в руки снігу, приніс його Хомі. Коли той впевнився, що це замерзла вода, то засмутився, адже він не любив води й постійно сварився, коли йому доводилось митись. Тому Михась вирішив одягнути свого дракона, для цього він взяв у мами шалика і свої старі кросівки. Коли вони одягнулись, то пішли надвір. Хомі дуже сподобалось дивитися, які сліди лишаються після нього на снігу. Він думав, що сліди може лишати лише він, але Михась пояснив йому, що це не так. Хлопчик запропонував Хомі пограти у «снігових слідчих». Для цього один мав ховатись, а інший знайти його по слідах. Граючи у гру, Хома помітив, що до них вже хтось ходив по снігу, залишаючи складний візерунок у вигляді латинської літери «Р». Цей хтось ходив до підвалу і годував Спайка смаженою куркою.
12. Господар хижака
Михась захотів впевнитись у тому, що у підвалі сидить Спайк, і тому вирішив піти до Леліка додому і запитати його напряму. Але йти було страшно, тому він написав прощальну записку батькам, в якій повідомив куди він пішов. Хому Михась вирішив з собою не брати, адже невідомо як поведе себе Спайк, коли побачить фруктового дракона, а ще у підʼїзді Пихачів була табличка з забороною заходити туди з тваринами. Підʼїзд, у якому на двох поверхах жила сімʼя Пихачів, сильно відрізнявся від усіх інших. Там були мармурові сходи з червоною доріжкою та дубові поручні, на вході сиділа консьєржка, яка не впустила Михася всередину, бо у нього не було запрошення.
Тоді Михась удав, що йде, а сам прошмигнув у підʼїзд на чотирьох. Вже біля квартири Пихачів Михася зупинив шафоподібний охоронець, який силоміць викинув хлопця з підʼїзду у сніг, коли дізнався, що він не товариш Леліка.
Зі снігу Михася відкопав Хома, який вибіг з квартири, коли прийшла мама.У цей час до будинку підʼїхав лімузин, з якого вийшов Лелік. Михась одразу підбіг до нього з вимогою, щоб той підтвердив, що це він ходить годувати чудовисько, і що це його дракон Спайк. Лелік розплакався і сказав, що у всьому винен дракон Михася. Адже після зустрічі з ними, Спайк перестав його слухатись, почав казитись і вкусив тата Леліка. І тепер Спайк змушений жити на вулиці та він не заспокоїться і буде тероризувати весь двір поки не зʼїсть фруктового дракона. Після цього Лелік пішов, а Михась зрозумів, що він дуже сильно любить свого дракона.
13. Згине лютий вороженько…
Почались зимові канікули. Михась з Хомою все розмірковували, як позбутись Спайка. Що вони не вигадували, і викликати поліцію, і підпалити підвал, і навіть підсипати снодійне, але жодний з варіантів не підходив. Аж тут Михась дізнався, що родина Пихачів зібралась на двотижневий відпочинок на Мальдіви. Лелік пручався, кусав охоронника, щоб не їхати і залишитись вдома. Але він все одно був змушений поїхати, вже коли Лелік сідав у авто, то лише благально подивився на Михася. Коли родина Пихачів поїхали, то Михась з Хомою зраділи, адже їх проблема мала вирішитись сама собою. За два тижні Спайк мав померти з голоду. Але вже ввечері Михась з Хомою не могли їсти, вони думали про дракона, який вмирав з голоду. Вночі Михась тихенько встав, дістав котлети і сосиски, і вирішив піти погодувати Спайка. Хлопець розумів, що цими діями наражає на небезпеку Хому, але вчинити по-іншому не міг. Коли Михась дійшов до підвалу, то побачив там Хому, який теж приніс Спайкові сосиски.
14. ВуркОта
Спайк був справжнім ненажерою, вдома у Михася дуже швидко закінчились всі мʼясні запаси. Михась навіть поцупив шматок балика у діда, коли приходив до нього в гості. Розмірковуючи де взяти ще мʼясних продуктів, Михась вирішив витратити гроші, які він два роки збирав на омріяне дерево бонсай. Але і цього вистачило лише на декілька днів. Прогулючись з Хомою, вони побачили вуличного музиканта. Уже вдома Хома запропонував таким чином заробити грошей на їжу і на відпочинок. Михась одразу відмовився, адже для цього потрібно мати інструмент, вміти грати. І тут зʼявився Домінус Верба, який запропонував використати вуркОту, яку Михась отримав від карпатського майстра музичних інструментів на прізвисько Шпак.
15. Вуличні музики
І от настав той момент, коли Михась з Хомою вирішили вперше виступити. Коли вони виходили з дому, то мама додатково дала Михасеві візок з Котькою, щоб той погуляв з ним. Михась хотів відмовитись, та мама почала його сварити, що той не хоче їй допомогти, а потім Хома попросив погодитись, адже за його переконанням це був дарунок долі — ніхто не відмовиться дати грошей дитині у візочку. Три брати Вербицьких – Михась, Котька й Хома, який вважав себе повноцінним членом сімʼї, і пішли до великого переходу, що знаходився на одній з центральних вулиць міста. Вони Хома стали між кавʼярнею і газетним кіоском і почали свій виступ. Михась грав на вуркОті, Котька гримів клацкою, Хома причепив на хвоста дзеньку і завивав свою пісню. Він дуже любив співати і вважав свій спів найкращим. Хоча насправді це було звичайнісіньке виття. Шум привернув увагу перехожих, які почали збиратися навколо і спочатку більшість почала засуджувати цей виступ дітей. Але згодом якийсь студент вирішив їх підтримати й кинув перші гроші у миску. Михасеві було соромно, він боявся, що його хтось впізнає, і грав мало не з заплющеними очима.
На здивування Михася, їх миска швидко наповнилася грошима і хлопець відчував полегшення, адже їхній план працював. Хома уже навіть почав фантазувати про оперну кар’єру.
16. Фіолетовий красень і жовтий карлик
З кавʼярні, що була поряд з ними, вийшло двоє чоловіків. Один був високий красень у фіолетовому плащі з крокодилячої шкіри, а інший низенький, майже карлик, з широкими плечима і кобурою, що виглядала з-під сірого плаща. Вони розмовляли про Михасевого фруктового дракона і казали, що саме такий голубий їм потрібен на гарнітур для дружини міністра фінансів. Вони підійшли до Михася і високий чоловік запропонував йому спочатку тисячу, а потім і десять тисяч доларів за Михасевого «собаку». Та хлопець навідріз відмовився і вирішив чимдуж тікати звідти. Та краєм вуха він почув, що чоловіки домовились забрати не лише дракона, але і молодшого брата, а старшого залишити, адже з підлітками одні мороки. Михась так поспішав, що заблукав у переході і зайшов до якоїсь занедбаної частини. Раптом там згасло світло… Михась відчув, як повз нього промайнув сильний порив вітру, а Котька з Хомою злякано заверещали.
Старший брат спробував їх заспокоїти, пообіцявши, що дістане ліхтарик. Проте, попри всі старання, знайти його не міг.
На щастя, світло несподівано повернулося. Михась полегшено зітхнув, але одразу ж отетерів: він побачив поруч з собою пустий візочок, а в його руці був обрізаний повідець.
17. Нюхати! Шукати! Рятувати!
Михась повернувся до тієї частини переходу, де було багато людей. Він почав питати, чи хтось бачив його братика і собаку. Та всім було байдуже. Тільки один чоловік порадив звернутись у поліцію і підказав, де найближче відділення. Коли Михась прийшов до відділку, то поліцейські вирішили, що він розігрував їх, бо говорив якусь нісенітницю. Вони прогнали його і сказали прийти наступного для з батьками. Михась знову повернувся до того місця, де вкрали Хому і Котьку. Побачивши миску з грішми, він зі злості їх розсипав, бо думав, що все це сталось через бажання заробити. Він взяв пустий візочок і поплентався додому. Вже біля підʼїзду власного будинку він зупинився, бо боявся показатись батькам. Раптом Михась почув шарудіння Спайка. Хлопець збив замок з підвалу і зайшов всередину, сподіваючись, що дракон його зʼїсть. Та Спайк привітно його зустрів і вислухав розповідь про те, що сталось. А потім запропонував швидко йти та рятувати Хому і Котьку.
18. Крамниця «ЕЛІТ»
Михась привів Спайка на місце викрадення і той взяв слід. Михась ледве встигав за драконом, і тут раптом дракон зупинився посеред вулиці та почав гарчати на вітрину магазину. Це був дуже дорогий магазин у якому продавали вироби з драконячої шкіри. Спайк заплющив очі й почав думати, як діяти далі. А Михась вирішив самостійно піти у магазин. Там він представився продавчині як племінник директора і попросив його покликати. Директором виявився той красень, що викрав братів Михася, на імʼя Амур Ґалант. Він дуже здивувався, що той його знайшов. Тому підкинув хлопцеві гаманець, щоб згодом звинуватити у крадіжці. У цей час зʼявився карлик на прізвисько Треш і запропонував згодувати Михася драконам, щоб було менше проблем. Амур Ґалант погодився і Треш потягнув хлопця у драконарій. Дорогою Михась на деякий час зумів вирватись і покликав Спайка на допомогу. Спайк не захотів себе виказувати, тому вдав з себе тінь і прошмигнув за Михасем і Трешем у драконарій, який знаходився за сталевими дверима.
19. Драконарій
Там було повно драконів, що сиділи за залізними ґратами. В одній з кліток сидів Хома і просив, щоб його звільнили. Побачивши Михася, Хома спочатку зрадів, але потім зрозумів, що той теж бранець. Амур Ґалант наказав згодувати Михася велетенському зеленому мʼясоїдному дракону на імʼя Хай-Тобі-Грець, а Котька разом з фруктами віддати на трапезу для золотистої драконихи Лихоманки. Дітей привʼязали до тарілок з іншими харчами і віддали драконам. Хома почав несамовито кричати і благати драконів не їсти братів. Але Хай-Тобі-Грець і Лихоманка і не збирались їх їсти, адже після того, як брати зʼїли драконячу грушу, вони теж стали драконами, а дракони драконів не їдять. Дракони познайомились з братами та запросили разом поїсти те, що було в тарілках.
20. Пошарпаний барабан
Побачивши це, Амур Ґалант зрадів, адже у нього зʼявилося два додаткових дракони. Михась запевняв, що він людина. І тоді Ґалант дістав пошарпаного барабана і почав на ньому вистукувати такт. Під цю музику всі дракони почали танцювати, а разом з ними почали танцювати Михась з Котькою. Під час танцю Михась помітив як він і Котька перетворились на двох блакитних грушевих драконів, у них зʼявилися хвости та шість лап. Хай-Тобі-Грець розповів йому, що колись на Землі після раптової сильної бурі зʼявились дракони і їли все підряд, а особливо любили їсти людей. Тоді наймудріша і майже безсмертна раса людей, яка називала себе чарівниками, приборкала драконів, умовивши їх їсти лише рослину їжу, а хто з драконів не зміг відмовитись від мʼяса, то переконали не чіпати людей. А для того, щоб дракони не порушували правила, ці чарівники створили чарівні інструменти, як барабан на якому грав Ґалант. Звуки цих інструментів змушували виконувати волю тих, хто ними володів. І називали таких людей Навігаторами драконів. Саме ці чарівні інструменти виявляли сутність драконів, і тому Михась з Котькою змінили свою подобу на драконячу. Розповідь Хай-Тобі-Греця перервав Ґалант. Він наказав Трешу підготувати шприц зі смертельною інʼєкцією для Михася, бо вирішив вбити його першим. Потім заграв на барабані, чим змусив тіло Михася підкоритись і лягти на стіл. У той час коли Ґалант на деякий час випустив з виду барабан, щоб зробити укол, зʼявився Спайк і розтрощив чарівний інструмент.
21. Чорний морок на імʼя Спайк
Побачивши, що барабана більше немає, Ґалант дуже злякався і почав виконувати волю Спайка. Спочатку звільнив з кайданів Михася, а потім віддав ключі від кліток, щоб відкрити інших драконів. Коли Треш оговтався від несподіванки, то вихопив пістолет і вистрелив у Спайка. Спайк вибив у нього пістолет, але отримав поранення… Він стікав кровʼю. Коли інші дракони вибрались на волю і замкнули у клітці Ґаланта з його спільниками, то почали думати, що робити далі. Помираючий Спайк просив покинути його, бо вважав, що він нікому не потрібен. dovidka.biz.ua Тоді Михась з Хомою пояснили йому, що Лелік його дуже любить і скоро повернеться, що він його не кидав. Тоді Михась згадав про кримського аспіранта Олексу і зателефонував йому, розповів що сталось і попросив про допомогу. Олекса був дуже здивований, адже Спайк був найбільш рідкісним з виду драконів-хижаків, яких ще називали «чорний морок». Щоб його врятувати, Олекса порадив швидко летіти в заповідник драконів «Камʼяне море» у Криму. Хай-Тобі-Грець, який належав до виду «гігантських грінів», запропонував разом полетіти туди, адже в Михася тепер були крила, як і в усіх драконів.
22. Подих Гарбузяного Пиха
Амур Ґалант шантажує друзів, вимагаючи звільнити його з клітки, оскільки тільки він знає код від дверей. Але дракони вирішують обійтися без його допомоги, оскільки їхній червоний дракон, Гарбузяний Пих, здатний розплавити навіть найміцнішу сталь своїм вогнем. Та й дракон Хай-Тобі-Грець, який народився з яйця у цьому драконарії, був таким великим, що іншого виходу як через стелю для нього не було.
Друзі готують непритомного Спайка до подорожі, кладуть його у гігантський наплічник. Гарбузяний Пих використовує своє полум’я, щоб розплавити купол драконарію. Невдовзі купол вибухає, і девʼятеро драконів злітає в нічне небо.
Останній червоний дракон спалює галантерейну крамницю Амура Ґаланта. Нічна подія викликає справжній фурор серед мешканців столиці. Вранці з’являються сенсаційні заголовки у пресі про пожежу в центрі Києва, про НЛО, що кружляло над містом і про арешт Ґаланта, що займався шахрайством і контрабандою.
23. Дракони у хмарах
Дракони розлетілись у різні боки, вони були щасливі, що нарешті опинились на волі. Але через туман вони загубили один одного і не знали де знаходяться.
Хай-Тобі-Грець зі Спайком на спині летів понад хмарами і кликав друзів, але ніхто не відгукувався.
Драконка Лихоманка несла маленького Котьку, який прокинувся і почав плакати. Вона кружляла над дахами, намагаючись його заспокоїти. Зрештою вони натрапили на сяючу новорічну ялинку на Майдані Незалежності. Лихоманка показала її Котьці, щоб відвернути його увагу, і малюк трохи заспокоївся. Але драконка й далі кружляла розгублено, не знаючи, що робити.
Сестри-близнючки Скіпка і Скалка трималися разом. Вони спустилися до Ботанічного саду, вирішивши перечекати темряву на гілці великого дерева. Їхній вигляд налякав закоханих, які були в саду.
Гарбузяний Пих взагалі залишився біля драконарію і щоразу підпалював його знову, після того як пожежники його гасили. Він вважав це грою, що подобалась йому і пожежникам, хоча насправді пожежники не могли зрозуміти, що відбувається.
І лише Хома, який вже не раз літав над Києвом, розумів де він знаходиться і полетів додому, чекати там Михася. Михась тим часом вперше в житті летів, він довго вчився керувати крилами, тримати рівновагу. Облетівши столицю, Михась знайшов дорогу додому і прилетів до Хоми, який спав на даху їхнього будинку.
Розбудивши Хому, Михась запитав, де всі інші. Хома пояснив, що через хмари, туман і темряву всі загубилися. Вони засумували, бо розуміли, що без їх допомоги Спайк не потрапить на світанку до Криму, через що може загинути.
24. Чудернацька штукенція
Раптом із димаря виліз Домінус Верба, маленький сердитий дідок. Він насварив братів за їхні вчинки, а потім наказав Михасю зіграти на вуркОті і розігнати хмари над містом. Виявилось, що його вуркОта чарівна і зроблена з того ж матеріалу, що і барабан, що був у Ґаланта. А ще після гри на інструменті Михась знову перетворився на людину. Верба пояснив, що Михась є Навігатором драконів, в подобі людини. Потім Михась заграв ще раз і наказав драконам прилетіти до нього і за деякий час усі дракони прилетіли до його будинку.
25.Навігатор драконів
Дракони зраділи, що знайшли одне одного, а коли дізнались, що Михась став їхнім Навігатором, то засмутились. Адже вважали, що він занадто малий і не досвідчений, щоб керувати ними. На допомогу прийшов Домінус Верба, він присоромив драконів і пояснив, що Михась і карту вміє читати і врятував їх. А потім і Хома підтримав брата. Тоді дракони визнали Михася своїм Навігатором, і лише Гарбузяний Пих так і не погодився з цим. Але до світанку лишалось мало часу, тому вони негайно вирушили до Криму. Михась у людській подобі осідлав Хай-Тобі-Греця, вигукнув «Дракони, вперед!» і вони всі разом полетіли вздовж Дніпра до До Криму.
ЧАСТИНА 2 Сягнути місяця
26. Гарбузяний Пих та оптичні ілюзії
Під час подорожі дракони милувались краєвидами, адже до цього бачили лише драконарій. Для них було все нове і цікаве. А Михась, як справжній Навігатор, ділився з ними своїми знаннями і розповідав їм про зірки, Всесвіт, Місяць. Гарбузяний Пих не вірив йому, тому полетів до Місяця, щоб схопити його. Він вважав, що Місяць не більше футбольного мʼяча. Довелось Хомі з сестрами Лимонками летіти за ним і пояснювати, що це «оптична ілюзія», тобто предмет здається меншим, ніж є насправді. Згодом Лихоманка згадала історії своєї бабусі про Місяць. Згідно з якими, Місяць був домівкою драконів і чарівників, які жили на протилежній частині місяця, яку люди не бачили. Через те, що чарівники щоденно змінювали ландшафт Місяця, людям здавалося, що життя на Місяці немає. Згодом Гарбузяний Пих побачив у Дніпрі відображення Місяця і вирішив, що цей Місяць він точно схопить і полетів у воду. Дракон почав тонути, на допомогу йому знову прийшли Хома з сестрами Лимонками. Після цього випадку Гарбузяний Пих визнав правоту Михася і назвав його Навігатором.
27. Нещасливе кохання лимонних близнючок
Було вже за північ, як Михась не витримав і заснув на спині Хай-Тобі-Греця. Хому також клонило на сон, тому він вчепився лапою за хвоста Хай-Тобі-Греця і також задрімав. Інші дракони були настільки збуджені від нових подій, що спати не хотіли. Згодом вони побачили літак, що летів з Києва до Стамбула. Сестри Лимонки прийняли його за ще одного дракона, тому підлетіли до нього і почали залицятись. А потім почали сваритись одна з одною, що це її дракон і почали шарпати літак за крила у різні боки. Фрез шум Хома прокинувся і почав пояснювати, що це літак. Але його ніхто не слухав і сестри продовжували перетягувати літак, а коли побачили, що всередині люди, то почали бити по кабіні пілота, вимагаючи, щоб той виплюнув людей, адже драконам їх не можна їсти. Від галасу проснувся і Михась, він заграв на своєму чарівному інструменті й покликав драконів до себе. А літак був змушений попросити про екстрену посадку у найближчому місці, а ще пілоти домовились нікому не розповідати про драконів, щоб не втратити роботу і не опинитись у божевільні.
28. Посадка борту 785/17
Коли літак підлітав до летовища, то пілоти зрозуміли, що він настільки пошкоджений, що приземлення буде небезпечним. Це зрозуміли й диспетчери на аеродромі, тому відправили пожежників і рятувальників на злітну смугу. Михась помітивши, що у літака не відкрилось переднє шасі, скомандував драконам зловити літак і посадити самостійно. Дракони послухали команду свого Навігатора і люди були врятовані. Коли дракони полетіли далі, вони навіть не здогадувались, що щойно вони були в смертельній небезпеці, адже начальник охорони аеропорту хотів їх знищити, як невпізнані обʼєкти. І лише порятунок лайнера врятував їм життя.
29. Місто за порогами
Згодом драконяча зграя дісталась Дніпрогесу і Запоріжжя. Михась розповів, що місто отримало таку назву, бо знаходилося за порогами. А пороги, після побудови Дніпрогесу, затопило і вони знаходилися під водою. Лихоманці дуже сподобалась назва міста і вона вирішила полетіти подивитись його. А Михась тим часом розповів Хай-Тобі-Грецю історію про те, як він знайшов чарівний фрукт і став драконом.
30. Золота Лихоманка і безкрилі комашки
Цієї ночі у Запоріжжі сталось пограбування інкасаторської машини. Четверо злочинців, підстреливши інкасаторів, вкрали 1 мільйон гривень, сіли на свій «Брабус» і втекли. Наздогін їм кинулась поліція, але ніяк не могла наздогнати авто крадіїв. Золота лихоманка, яка пролітала повз, побачила авто злочинців і прийняла його за жука, що намагається злетіти. Тому вона підхопила авто і підкинула його в повітрі. Але жук не полетів, тому вона ще декілька раз спробувала йому допомогти, підкидаючи в повітрі. Коли вона зрозуміла, що справа марна, то вирішила повернути жучка матері й поставити його поряд з неї. За матір вона сприйняла авто поліції, що переслідувало грабіжників. Опинившись на землі, грабіжники вибігли з машини та здалися, благаючи скоріше забрати їх від монстра. Тільки в цей момент Лихоманка зрозуміла, що це був не жучок, а людська машина. Почувши клич Михася, вона полетіла назад до зграї. А поліцейський стояв і милувався створінням, що допомогло в затриманні грабіжників і тепер зникало вдалині.
31. Про лютих драконів та беззахисне людство
Коли дракони зібрались біля Михася, він попросив їх не наближатись до людей, бо ті їх дуже боялися. Адже у всіх казках — дракони це лихі створіння, що ображають людей. Почувши це, всі дракони образились, і навіть Хома їх підтримав. Дракони почали казати, що вони ніколи не ображали людей, а от люди тільки тим і займаються, що ображають і винищують інших, що зустріч з доброю та чуйною людиною – це велика рідкість. Михась спочатку хотів заперечити, але зрештою розумів, що дракони праві. Після цієї невеликої суперечки дракони зупинилися в Олешківських пісках, щоб відпочити.
32. Вогняні танці та драконячі співи
У Олешківських пісках Гарбузяний Пих знайшов залишки дерев і розпалив багаття. А потім ще й станцював фламський вогняний танець. Дракони заворожено дивились на танець Пиха, а потім всі разом почали співати драконячі пісні. Тим часом Михась помітив у піску механізм, схожий на бомбу, адже у цьому місці часто випробовували новітню зброю. Михась злякався, щоб боявся, щоб ніхто не постраждав, тому наказав драконам летіти далі.
33. Нова погана Котьчина цяцька
Коли дракони вже злітали, Котька в піску знайшов металевий пристрій і взяв його з собою на згадку. Дорогою він його гриз і намагався відкрити, але у нього нічого не виходило. Коли Михась помітив це, то зрозумів, що Котька грається з нерозірваною бомбою. Він попросив брата віддати іграшку йому, але Котька відмовився. Михасеві все ж вдалося виміняти бомбу на свій ліхтарик. Хома теж помітив бомбу і мало не скрикнув, але Михась наказав мовчати. Оскільки тоді дракони пролітали над Херсоном, Михасю довелось так і тримати бомбу в руках. Невдовзі він з Хомою відлетів від інших, щоб знешкодити смертельний пристрій, а драконам наказали летіти далі, не чекаючи на них.
34. Пекельний прилад
Михась ніяк не міг позбутись бомби… Він не хотів викидати її на чийсь будинок чи у річку, щоб не оглушити рибу. Це дуже дратувало Хому, адже йому було важко нести Михася на спині і він швидко втрачав сили. Нарешті Михась побачив піщану косу і наказав летіти до неї. Вже над косою Хома втратив сили і почав падати. В останню мить Михась встиг викинути бомбу, і вона розірвалась неподалік від них, вкривши обох шаром піску. Коли Михась прийшов до тями, то дізнався, що від вибуху Хома втратив частину свого хвоста. А ще побачив поряд Лихоманку. Вона плакала і просила пробачити її. Вона загубила інших драконів і карту, що їй дав Михась, коли вирішила ненадовго полетіти подивитись на кораблі. Михась заспокоїв її, дістав воркУту і покликав драконів до себе. Всі знов зраділи, що знайшли один одного. Починало світати… Це означало, що часу на порятунок Спайка дуже мало, тому вони разом швидко полетіли далі.
35. Шепіт зимного вітру
Коли драконяча зграя дісталась до Криму, то Михась почав шукати Карабі-яйлУ, куди вони мали доставити Спайка. ЯйлА — кримсько-татарською мовою означало плоскогірʼя, що розташоване між горами. Але оскільки карти в нього вже не було, то це виявилось справжньою проблемою. Тоді Михась попросив Хай-Тобі-Греця та інших драконів на своїй найбільшій швидкості облетіти всі гори й знайти Карабі-яйлУ. Потім він скомандував «Дракони, вперед!» і вони полетіли щодуху.
36. Камʼяне море
Коли вони побачили Карабі-яйлА, то знизу їх помітили інші дракони, що там мешкали. Вони вишикувались у дві лінії й почали пускати полумʼя, чим утворили злітно-посадкову смугу для Михасевої зграї. Першим приземлився Пих, за ним Лихоманка з Михасем і Хомою, далі Хай-Тобі-Грець зі Спайком і Котькою, і останніми були сестри Скалка і Скіпка. Але близнючки до останнього не могли вирішити хто буде першою, тому впали разом і позбивали лапи. У цей час до Спайка підбігли Олекса і Мурат, але вже було занадто пізно. Спайк на останок розплющив очі й попросив Михася передати привіт його Олелькові, а потім хижак гучно видихнув повітря і почав розчинятись.
37. Майстер драконів
Олекса порадив Михасеві почати грати на — воркУті. І поки той буде грати — Спайк не помре. Михась почав грати, це була дуже сумна колискова від якої усі дракони плакали і їхні сльози перетворювались у кристали. Згодом до них прилетів Великий Майстер, головний Навігатор драконів. Ним виявився Шпак-музика, який колись і подарував чарівний інструмент Михасеві. Разом з ним на пурпуровому драконі, якого звали Астеріон, прилетіла онука діда Альфа Бетельгейзе. Великий Майстер разом з онукою приєднались до Михася і вони втрьох почали грати на своїх чарівних інструментах. Ця музика зцілила Спайка і він пішов шукати щось собі поїсти. Тим часом Великий Майстер розповів Михасеві, що то він подарував Амуру Ґаланту чарівний інструмент, коли побачив як той гарно малював в дитинстві драконів. Але виявилось, що він любив не драконів, а гроші, які міг на них заробити. Щоб збагатитись він вбив вже 18 драконів, а щоб захиститись від Майстра – наклав закляття на свій сховок і жоден маг не міг до нього потрапити.
38. Мінлива Альфа і кодекс драконів
Потім Великий Майстер попросив свою онуку показати Михасеві місцевість. Михасеві було важко дивитись на Альфу, адже її очі, волосся та одяг постійно змінювались. Альфа пояснила, що вона народилася під зіркою Бетельгейзе, що у сузірʼї Оріона, і через це постійно змінюється. Спочатку дівчина допомогла перетворити Котьку з дракона на дитину, а потім відвела Михася разом з його драконами до великої камʼяної брили, де було вирізьблено кодекс драконячих законів.
КОДЕКС ДРАКОНІВ:
1. Не їж людину.
2. Не чини людині ніякого зла.
3. Рятуй людину від усілякого лиха.
4. Слухайся Навігатора.
5. Живи на Місяці, а Землю залиши людям.
6. Драконе — літай!
Всі дракони були в захваті, що побачили цей монумент про який так багато чули і потім вибачились за те, що погано відгукувались про людей у Олешківських пісках. Згодом Альфа розповіла, що вона разом з батьками і дідом мешкає на Місяці, куди мають полетіти і Михасеві дракони на навчання. Вона покликала дракона свого діда — Астеріона, і сказала що він буде їхнім завучем у школі драконів на Місяці.
39. До Місяця
Великий Майстер повідомив, що він поки залишається на Землі щоб знайти декількох драконів, що блукають Україною. А Альфі і Астеріону звелів швидше летіти разом з Михасевими драконами на місяць, поки ще не зійшло Сонце. Дракони почали плакати за своїм Навігатором, але Альфа сказала, що згодом вони зможуть навідувати Михася, а він, як їх Навігатор, зможе прилетіти до них на Місяць. Михась пообіцяв Хомі щовечора довитись на Місяць і згадувати свого брата. Спайк ще раз попросив передавати привіт Олелькові. А потім всі дракони полетіли на Місяць. Михась з Котькою спостерігав як віддаляються його друзі, а потім вони сіли у авто, яке відвезло їх до аеропорту.
Епілог
За три тижні після цих подій Михась зустрів Олелька, якому запропонував зустрітись уночі на даху будинку і розповісти, що сталось з його Спайком. Він Олелька він довідався, що той знайшов Спайка на виставці для собак і вмовив батька його купити. Він одразу зрозумів, що Спайк не собака. Згодом дізнався що той був драконом і вони швидко потоваришували, адже кожен вважав себе дуже самотнім. На даху будинку Михась заграв на своїй воркУті і згодом до них з Місяця прилетіли грушевий Хома та чорний Спайк. Всі були дуже раді бачити один одного, дракони почали розповідати про навчання на Місяці. Олелько не розумів як його дракон опинився на місяці, тому Михась пообіцяв розповісти йому цю цікаву історію.
Автор – Гнатюк Олег
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
