«Енеїда» Вергілій: ПРИМІТКИ
«Енеїда» Вергілій: КНИГА ПЕРША* Зміст
[* У примітках подані найнеобхідніші пояснення до тексту. Власні імена і географічні назви пояснені в окремому словнику.]
Енеїв флот, що від берегів Трої прямує до Італії, настигає буря, наслана богинею Юноною. Але бог Нептун рятує троянців з рештками їх кораблів, і вони щасливо виходять на африканське узбережжя. Заспокоюючи матір Енея, богиню Венеру, Юпітер запевняє її, що доля Енея і слава його потомства залишаться незмінними; він посилає бога Меркурія до тірійців, щоб прихилити їх до троян. Венера з’являється Енеєві і розповідає йому про Карфаген і царицю Дідону. Еней прибуває до Карфагена і оглядає місто й храм. Дідона гостинно приймає Енея та його супутників. Еней посилає по свого сина Іула. Щоб викликати в Дідони любов до Енея, Венера підміняє його сина Купідоном. Урочиста учта у Дідони на честь Енея.
1. У заспіві, в якому стисло викладається тема “Енеїди” та міститься традиційне звертання до музи, Вергілій не згадує імені свого героя, бо кожний римлянин прекрасно знав, що з Трої до Лацію прибув саме Еней.
2. Землі лавінські — територія міста Лавінії на західному узбережжі Лацію, заснованого, за легендоіо, Енеєм на честь Лавінії, дочки царя Латина, з якою він одружився після переможної війни з Турном.
7. …родоначальники Альби й мури походили Рима.— Місто Альба-Лонга, засноване сином Енея Асканієм, стало столицею Лацію. Тут довгі роки правили нащадки другого сина Енея — Сільвія (від Лавінії). Засновниками ж Рима, за переказом, були брати-близнята Ромул і Рем, сини царівни з Альби-Лонги Реї Сільвії і бога Марса.
12. Карфаген заснували фінікійські колоністи з міста Тіра в IX ст. до н. є. (814 р.). Отже, зіставлення часу падіння Трої, яке мало місце в кінці XII ст., з заснуванням Карфагена —• явний анахронізм.
20. …вирвуть колись із корінням твердині тірійські…— Натяк на зруйнування Карфагена римлянами в 146 р. до н. $.
24. …за любих аргейців.— За греків. Юнона була на стороні греків під час Троянської війни. В “Енеїді” вона далі переслідує троянців.
26. …присуд Парісів…— Троянський царевич Паріс присудив яблуко краси Ве-нері, через що викликав гнів Юнони і Мінерви, які претендували на титул найкрасивішої богині.
28. …й шана, яку Ганімед тепер має.— Предок Енея Ганімед був поставлений виночерпієм богів замість дочки Юнони — Геби.
34. Свою розповідь починає Вергілій не від падіння Трої, а з часу, коли троянці на сьомому році блукання наближалися до Італії. Попередні події викладені в II і III книгах у розповіді Енея.
97. За Гомером (“Іліада”, V, 329 і далі), Еней загинув би від меча грецького героя Діомеда, сина Тідея, коли б його не врятувала Венера. 176. Блага Церери — зерно, хліб, їжа. 182-183. Двоєрядні судна — так звані біреми — кораблі з двома ярусами весел.
184. Зброя Каїка — на кормі корабля вміщували для його відзнаки зброю.
215. …Вакхом старим…— тобто старим вином.
268. Ілійська держава — Троя, яка мала ще іншу назву — Іліон.
273. …племені Ректора…-— троянцям, що походять від троянського героя Гектора.
273-274. Цариця й жриця — Рея Сільвія, мати Ромула і Рема. Амулій, який скинув з престолу в Альба-Лонзі свого брата і батька Реї Сільвії Нумітора, посвятив її у весталки, що мусили давати обітницю безшлюбності для того, щоб від неї не було законного спадкоємця.
282. …народові в тогах.— Тога — національний одяг римлян.
287. Цезар — тут Октавіан Август, усиновлений Гаєм Юлієм Цезарем.
290. …з трофеями Сходу.— Поет має на увазі перемоги Октавіана над єгипетською царицею Клеопатрою.
294. …замкнені будуть жахливі ворота Війни — відчинені двері храму Янgt;-са показували, що римська держава веде війну, зачинені — що мирний час.
297. …сина шле Майї…— тобто бога Меркурія, вісника богів.
337. Котурн — високе мисливське взуття.
395. …птах… Юпітерів…— орел.
410-411. Венера у хмару їх загорнула…— Аналогічно в “Одіссеї” Гомера (VII, 39 і далі) Афіна окутує Одіссея туманом, щоб він непоміченим увійшов до міста і палацу Алкіноя.
443. …швидкого коня голова пишногрива…— Голова коня була викарбувана на карфагенських монетах як емблема міста.
455 і далі. За допомогою опису картин у карфагенському храмі, які зображають сцени Троянської війни, Вергілій пов’язує “Іліаду” і “Енеїду”. Опис творів образотворчого мистецтва модним був в александрійській поезії.
505. Сіла у храмі…— Вергілій переносить на карфагенські стосунки римський звичай вести засідання сенату в храмах богів.
534. Неповний вірш. Таких в “Енеїді” — 58.
555. Батечко тевкрів — Еней, проводир троянців.
593. Мармур пароський — мармур із острова Пароса вважався найкращим.
661. …двоємовних тірійців…— Римляни вважали карфагенян віроломними.
665. …стріл не боїшся Тіфея.— Стріли Тіфея — громи Юпітера. Названі так тому, що Юпітер уперше громом убив велетня Тіфея. Цим порівнянням зображено всемогутність бога любові.
740 741. Іопас грав…— Іопас оспівує виникнення світу і життя на землі, подібно, як Орфей в “Аргонавтиці” Аполлонія Родоського.
751. Син Аврори — Мемнон, ватажок ефіопів.
«Енеїда» Вергілій: КНИГА ДРУГА Зміст
Снеи розповідає про зруйнування Трої. Обмануті підступними розмовами полоненого грека Сінона, троянці, незважаючи на застереження жерця Лаокоона, вводять —у місто спорудженого греками великого дерев’яного коня. Заховані в ньому греки вночі вискакують і оволодівають містом. Тінь Гектора з’являється у сні Енеєві. Еней разом з товаришами йде в останній бій. Товариші Енея падають у борні за полонену греками Кассандру. В бою біля Пріамового палацу Пірр убиває Пріама. Венера умовляє Енея тікати з мурів зруйнованої Трої. Еней з утікачами подається на гору Іду.
84. Улісс звинуватив Паламеда в зраді, знайшовши у нього сфальшований лист троянського царя Пріама і гроші, що закопав у його наметі сам Улісс. Греки вбили Паламеда (див. рядок 90).
116. …дівчини смертю…— При вирушенні в Трою греків затримала буря в Авліді; щоб мати благополучне плавання, за провіщанням оракула, вони принесли в жертву дочку ваРя Агамемнона-Іфігенію (за міфом, Артеміда замінила Іфігенію ланню і взяла дівчину в Тавріду)-.
122. Ітакієць— Одіссей, правитель острова Ітаки.
125. Митець-лиходій — той же Одіссей-Улісс.
133. … мука готувалась солона…— Стародавні греки і римляни посипали голови жертовних тварин перед тим, як зарізати, мукою, грубо меленою і змішаною з сіллю, та прикрашували їх стрічками.
193. …до Пелопових мурів…— до Аргосу і Мікен на Пелопоннесі. Мури ці побудував Пелопс.
201-224. Опис загибелі Лаокоона та його синів, задушених велетенськими зміями, що їх наслали розгнівані боги. Лессінг у славнозвісній праці “Лаокоон” порівнює Вергілієве зображення з античною скульптурою — групою Лаокоона (знайденою в Римі в 1506 р.), яку створили родоські скульптори в І ст. до н. є.— Агесандр, Полідор і Афінодор, і досліджує питання різниці між літературою і образотворчим мистецтвом.
225. Трітоніда — тобто Мшерва, зображення якої стояло в Трої.
242. …на самім порозі, разів аж чотири спіткнулись…— спіткнутись на порозі вважалось в античності лиховісною прикметою.
257. Блиснув вогонь на царському судні…— знак, поданий греками Сінонові для того, щоб той відчинив дерев’яного коня.
271. ..-понесений возом…— Гектор з’являється Енеєві в сні у такому вигляді, який він мав, коли Ахілл волочив його мертвого на колісниці навколо мурів Трої.
275. …в зброї Ахілловій…— Гектор заволодів зброєю Ахілла, перемігши в єдиноборстві його найсердечнішого друга Патрокла, що вийшов на бій у доспіхах побратима.
276. …кидав фрігійські вогні…— Гектор запалив кораблі данайців, коли ображений Ахілл не брав участі в битві.
296. Пов’язки — священні пов’язки богів.
312. Укалегон — замість дім Укалегона.
418. Нерей із тризубцем — морський бог Нерей, як і Нептун, має в руках тризубець — символ влади над морем.
423. …зраджує в мові різниця…— греки, які повернулись після втечі, дізнаються про обман по різниці в мові.
425. 36ройногрізна богиня — Мінерва (Афіна-Паллада).
441. …черепахи зробивши з щитів…— бойовий прийом римських легіонерів: римські солдати тримали над головою щити так, що краї їх заходили один за один і могли захистити від будь-якої зброї.
503. П’ятдесят тоді спалень…— Гомер в “Іліаді” (VI, 243) згадує про кімнати п ятдесяти синів і дванадцяти зятів Пріамових.
523. …нас жертовник оцей урятує…— храм або жертовник служили надійним захистом для переслідуваних.
568. Тіндареєва донька — Єлена, дружина Менелая.
616. …Горгоною грізна…— Зображення Горгони, яка обертала людей у камінь, прикрашувало щит Мінерви. Зміст: навіть покровителька Трої — богиня Мінерва — набрала грізного вигляду і погрожує Горгоною зі свого щита.
616. Сам батько — Юпітер.
625. Троя нептунська — за переказом, Нептун і Аполлон допомогли Лаомедон-тові збудувати мури Трої.
636. … винести в гори високі…— тому що Анхіс був уражений блискавкою (див. рядки 648-649).
643. Бачили в’яві загибель одну…— Вже раніше Геракл, якому віроломний троянський цар Лаомедонт не дав нагороди за врятування царевої дочки Гесіони, здобув Трою, убив Лаомедонта і його синів, лишивши живим тільки Пріама.
692-693. …ізліва гуркіт з небес…-— грім з лівого боку римляни вважали щасливим провіщенням.
773. …більша, ніж та, яку знав я…— Тіні померлих ввижались більшими, ніж тіні живих людей.
781-782. —Лідійський Тібр — річка Тібр починається на території етрусків, які, за свідченням деяких античних письменників, прибули в Італію з Лідії, з Малої Азії.
788. Мати велика богів — Кібела, що вшановувалася в Малій Азії.
«Енеїда» Вергілій: КНИГА ТРЕТЯ Зміст
Еней продовжує розповідати про свої мандри. Покинувши Трою, він висаджується У ФйЗШЇ і засновує там місто Енеаду, але зловісні ознаки на могилі Полідора страхають його, і він залишає цю країну. Пливучи далі, Еней зупиняється на острові Делосі, але оракул спонукає його пливти далі на острів Кріт. Моровиця на Кріті примушує Енея залишити цей острів,— пенати уві сні спрямовують його до Італії. Буря заносить троянців на Строфадські острови, де вони зустрічаються з гарпіями, далі пристають до берегів Епіру. В Бутроті Еней зустрічає Андромаху й Гелена, який віщує йому й його супутникам дальше плавання і обдаровує їх. Троянці пливуть далі уздовж берегів Італії і пристають у Сіцілії біля гори Етни. Ахеменід попереджає Енея про кіклопів, і троянці рятуються від їх нападу та благополучно прибувають до міста Дрепан у Сіцілії, де умирає Анхіс.
13. Земля мавортійська — Фракія, покровителем якої був бог війни Марс. 20. …найвищому неба владиці…— Юпітерові. 35. Батько Градів — Марс.
66-68. Стародавні греки і римляни скроплювали могилу померлого молоком, медом, вином і кров’ю жертовних тварин.
73. Священна земля — острів Делос, місце народження Аполлона і Діани.
74. …матері доньок Нерея…— Доріді, дружині Нерея.
74. …Нептуну егейському…— Нептун, як гадали, жив переважно в Егейсько-му морі.
75. Землю, що… раніше блукала…— До народження Аполлона і Діани Делос був плавучим островом.
76. Божий стрілець — Аполлон, що разив стрілами.
82. …лаври священні…— лавр, дерево, присвячене Аполлону.
91. Гора — розуміється Кінт.
104. Юпітера острів — там ніби народився цей бог.
111. Корибанти — жерці богині Кібели.
112. …таємності віри…— Обряди культу Кібели трималися в таємниці.
112. …леви, що їх запрягали…— Кібела їздила на колісниці, запряженій левами і пантерами.
115. Царство кносійське — острів Кріт.
125. …попід вакханські узгір’я на Наксос…— Острів Наксос славився культом Вакха.
126. Парос сніжно-білий — від білого мармуру, що його добували на цьому острові.
159. …листу дамо…— Римові.
168. Дардан та І ас народилися в Італії, в Етрурії, і переселилися до Малої Азії, до Троади.
171. Країна діктейська — Кріт.
180. …двох прабатьків…— Тевкра і Дардана.
252. Фурії — гарпії пізніше стали ототожнюватися з фуріями.
275. Храм Аполлона — на мисі Актіі, біля берегів якого плавання було дуже небезпечним.
287. …щит прибиваю…— За римським звичаєм, до дверей храму прибивали військові обладунки, вказавши ім’я переможця і переможеного.
291. …високі твердині феаків…— острів Коркіра (нині Корфу).
302. …Сімоент неправдивий…— Троянські поселенці в Епірі називали місцевості іменами з своєї вітчизни — Трої.
322. Донька Пріамова — Поліксена, яку греки принесли в жертву на могилі Ахілла.
326. Сина Ахілла…— тобто Пірра.
342. Гектора, дядька…— Креуза була сестрою Гектора.
358. …до віщуна…— до Гелена.
386. Хвилі авзонські ■— море біля західного узбережжя Італії. Озера підземні — Лукрінське і Авернське біля Кум у Кампанії. Між цими озерами, як гадали, був вхід у підземне царство.
397. …нашого моря…— Іонійського моря.
404. …пурпурний плащ одягнувши…— Пурпурний колір, як вірили стародавні греки і римляни, охороняв від лихого ока.
409-412. Зміст такий: для моряків, які пливуть від Іонійського моря, Мессін-ська протока здається закритою мисом Пелором; при наближенні мис немовби віддаляється і дає прохід у протоку.
442. …до Кумейського города…— до Кум.
444. Ворожбитка — Сівілла.
474. Фебів віщун — Гелен.
498-499. —щоб менше грекам були на заваді…— тобто краще, щоб ці місця лежали подалі від шляху греків.
531. …пристань і… храм… Мінерви…— теперішнє Кастро в Калабрії.
537. За римським звичаєм, слід зважати на перший віщий знак під час сходження на берег.
552. Лацінська богиня — Юнона, що на мисі Лаціній в області Бруцій мала славнозвісний храм. На цьому ж мисі були міста Кавлон і Сцілацей.
565. …до манів…-— до підземного царства тіней.
581. Він — Енкелад. Виверження Етни буває нібито через зусилля цього гіганта звільнитися з-під гори.
616. Про пригоди Одіссея і його супутників у печері Поліфема, осліплення циклопа (кіклопа) і чудесну втечу греків розповідає Гомер у IX пісні “Одіссеї”.
677. Братство етнейське — тобто циклопи, що живуть біля гори Етни.
«Енеїда» Вергілій: КНИГА ЧЕТВЕРТА Зміст
Дідона признається своїй сестрі Анні, що закохалась в Енея, і, підтримана сестрою, віддається надії на одруження з ним. Щоб відвернути Енея від Італії, Юнона використовує це і домовляється з Венерою щодо його одруження з Дідоною. Полювання, буря і “шлюб” Енея з Дідоною. Поголоска про любовний зв’язок між ними. Лівійський цар Ярба благає Юпітера покарати Дідону. Меркурій повідомляє волю Юпітера Енеєві, і той потай готується до втечі. Довідавшись про намір коханого, Дідона гірко йому докоряє і відкидає всякі виправдання. Троянці готуються до відплиття. Дідона робить останню спробу затримати Енея. Вона передчуває свою смерть і готується до неї. Еней з товаришами залишають Карфаген. Побачивши, що їх флот відпливає, Дідона проклинає Енея і в розпачі вмирає.
6. Фебове світло — сонячне світло, сонце.
21. …злочином брата…— Пігмаліона, що вбив чоловіка Дідони Сіхея.
58. Закононосна Церера.–Цереру, богиню землеробства, вважали законодавицею культури і норм шлюбного життя. Ліей ■— Вакх, що вважався богом родючості й зростання.
90. Жінка Юпітера — Юнона.
94. Твій син — Купідон.
128. —підступ її зрозуміла.— Підступ Юнони, яка хотіла затримати Енея в Африці і не пустити в Італію.
144-146. Аполлон узимку перебував у Лікії, в Малій Азії, а влітку на острові Делосі, де його прихід вітали співами й танцями.
166. Землю, як найдавнішу з богинь, подібно Юноні, вважали покровителькою шлюбного життя.
167-168. У цьому шлюбі блискавка була замість весільного смолоскипа і плач німф заміняв весільні співи.
208. Вакха ленейського дар — вино.
216. Тюрбан меонський — фрігійська шапка із стрічками, яку підв’язували під бородою. …від мазей вологий…— Намазувати волосся пахучими мазями вважалося ознакою розніженості, непристойності.
227-228. …два рази вирвала цілим із грецької січі.— Раз від меча Діомеда (“Іліада”, V, 311 і далі), другий раз, коли греки руйнували Трою.
241. …взяв гілку…— палицю, повиту зміями (атрибут Меркурія).
258. …від діда по матері…— Атлант був дідом Меркурія.
473. Помсти богині — фурії.
512-513. Зливає воду…— тобто воду з Авернського озера, де, за віруваннями стародавніх греків і римлян, був вхід до підземного царства.
514. …мідним серпом його зжавши…— Міді приписували особливе значення при чаклуванні.
515. …кидає й наріст з лошачого лоба…— Лоша, як гадали в античності, приходило на світ з наростом на лобі, в якому містилася клейка речовина, вживана для любовних чарів.
600. …посікти на кусочки-— як Медея, що, втікаючи з Язоном із Колхіди, зупиняла батька, який гнався за нею, шматочками тіла свого брата.
601-602. …печеню дати на стіл…— як Атрей подав братові Фієсту спечених його синів або Прокна чоловікові Тереєві печеню з тіла сина.
623. …між народами нашими…— римлянами і карфагенянами.
624. …колись месник повстане! — Ганнібал, вождь карфагенян у Другій Пунічній війні (218-202 рр. до н. є.).
637. …стігійському… Юпітеру…— Плутонові, підземному богу.
698-700. Згідно з поглядами стародавніх греків і римлян, померла людина була немовби жертвою, принесеною богам потойбічного світу. Тим-то покійникам обтинали пасмо волосся, подібно, як жертовним тваринам відрізували на лобі трохи шерсті. А що Дідона вмирає передчасно, Прозерпіна, володарка підземного світу, відмовляється прийняти це пасмо, Юнона ж, охоплена співчуттям до цариці, посилає Іріду покласти край мукам нещасної жінки.
