Гейне Генріх біографія скорочено

Гейне Генріх біографія скорочено на українській мові розповість про життя та творчість німецького поета.

Гейне Генріх біографія коротко

Християн Іоганн Генріх Гейне – знаменитий німецький поет, публіцист і критик доби романтизму.

Гейне народився 13 грудня 1797 в Дюссельдорфі в родині єврейського купця (торговця). Особистість сформувалася під впливом матері, шанувальниці французького просвітництва та енциклопедистів. Духовному вихованню юнака й розвитку його інтересу до поезії сприяв його дядько, пристрасний бібліофіл, який надав у його розпорядження свою бібліотеку.

Закінчивши ліцей, Гейне служив в банкірській конторі, прикажчиком на бакалійному складі, комісіонером. Але служба обтяжувала його, на відміну від поезії.

У 1819 р він вступив на юридичний факультет Боннського університету, захоплення філософією і літературою не залишив. Провчившись вельми недовго в університеті, він перебрався до Берліна.

З 1821 по 1823 Гейне вчиться в Берлінському університеті, де слухає курс лекцій у Гегеля. У 1821 р вийшов його перший поетичний збірник «Книга пісень», а ще через два роки трагедії «Алманзор», «Ратклиф» і збірник віршів «Ліричне інтермецо».

У 1825 р. отримав ступінь доктора права в Геттінгенському університеті та … повністю віддався літературній праці.

У 1826-1831 рр. Гейне видав прозові «Колійні картини», в яких розповідалося про подорожі по Німеччині.

Поезія Гейне була спрямована на розкриття найважливіших соціальних проблем у суспільстві. Особливо різко поет відгукувався про монархію та утиск євреїв. Критики були суворі до творчості Гейне, і він вирішив вирушити у подорож.

Подорожуючи по Європі, Гейне став палким прихильником Парижа і оселився в цьому місті. У Франції він залишився назавжди як політичний емігрант. Видав кілька книг про сучасне становище в Німеччині, і французького політичного і культурного життя.

В кінці 1830-х рр. Гейне став революційним радикалом, перейнявшись соціалістичними ідеями (памфлет «Людвіг Берні», 1840).

У 1843-1844 рр. він створив кращі поетичні твори – поеми «Атта Троль» і «Німеччина. Зимова казка ». У них різко висміюється німецьке філістерство, націоналізм, мілітаризм і оспівується молода революційна Німеччина. У цей час Гейне подружився з К. Марксом, які брали участь у публікації його останньої поеми.

Через важку хворобу Гейне в другій половині 1840-х рр. відійшов від політики і помітно послабив свою літературну діяльність.

Останні кілька років Гейне був прикований до ліжка тяжкою хворобою. Цей період він називав “Матрацною могилою”. Останніми словами поета були: “Писати! Папір, олівець!”

Генріх Гейне помер 17 лютого 1856 в Парижі та був похований на кладовищі Монмартр (Париж).

Відомі твори Гейне: «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Задзвени із глибини»,  «Коли розлучаються двоє…» «Коли настав чудовий май…»,), «Подорожні картини», «Романцеро», «Сілезькі ткачі».

Важлива інформація про творчість Гейне:У 1821 році, під час навчання в Берлінському університеті, Гейне опублікував свою першу поетичну збірку «Книга пісень», куди увійшли блискучі зразки романтичної поезії.

 “Книга Пісень” Гейне складається з 4 частин: “Юнацькі страждання”, “Ліричне інтермеццо”, “Знову на Батьківщині”, “Північне море”. “Книга Пісень” зробила його відомим у всій Європі.

У 1823 – було видано трагедії «Алманзор» та «Раткліф», а також збірку віршів «Ліричне інтермецо».
Впродовж 5 років (1826–1831 рр.) Генріх Гейне видав прозові «Шляхові нотатки», що складаються з 4 томів: «Подорож Гарцем», «Північне море», «Подорож із Мюнхена до Генуї», «Місто Лукка».
У 1840-х роках Генріх Гейне написав свої найкращі поетичні твори: поеми «Атта Троль» та «Німеччина. Зимова казка», у яких оспівувалась революційна Німеччина.

• Домінуючим почуттям у віршах Гейне є почуття трагічної самотності.
• Гейне підкреслює глибину почуттів ліричного героя використовуючи принцип автобіографічності та принцип паралелізму.