Відкритокутова глаукома складає більше 90 % всіх випадків захворювання цією недугою. При цій формі глаукоми райдужно – рогівковий кут відкритий, що й зумовило її назву. Відтік внутрішньоочної рідини знижується за рахунок зменшення проміжків між трабекулами гребішкової зв’язки (фонтанових простору). Це призводить до її накопичення і поступового, але постійного підвищення тиску, який в кінцевому рахунку може зруйнувати зоровий нерв і викликати втрату зору, якщо не виявити це вчасно і не почати медикаментозне лікування під контролем лікаря.
Форми відкритокутової глаукоми:
- первинна
- псевдоексфоліативним
- пігментна
Симптоми відкритокутової глаукоми
Початок раптовий і зазвичай безсимптомний. Пацієнт може навіть не помічати прогресуюче звуження полів зору до пізнього перебігу хвороби. Звичайне дослідження внутрглазного тиску і офтальмоскопія диска зорового нерва може виявити відкритокутову глаукому за відсутності ознак. Діагноз грунтується на анатомічно нормальному стані кута передньої камери і шляхів відтоку, збільшенні опору відтоку внутрішньоочної рідини і звуженні периферичних полів зору (вимірюється квантитативний периметр).
Хоча при відкритокутовій глаукомі внутрішньоочний тиск зазвичай більше 21 мм. рт. ст. він може бути в межах норми, але все ж занадто високим, щоб бути прийнятним для даного ока. З часом відзначається атрофія диска зорового нерва, яка вказує на занедбаність захворювання. Коли тиск більше 21 мм. рт. ст. , але у пацієнта немає дефектів поля зору, діагноз – офтальмогіпертензія. Зоровий нерв зазвичай виявляється нормальним. Пацієнти з цим станом повинні спостерігатися принаймні кожні 6 місяців для дослідження поля зору, проте лікування зазвичай не показано на цій стадії.
Лікування відкритокутовій глаукоми
Відкритокутова форма глаукоми може контролюватися, але вилікувати її до кінця не вдається, тому лікування повинне проводитися постійно, з моменту виявлення її у пацієнта. При виявленні глаукоми перед призначенням і вибором методу терапії хворий обстежується в стаціонарних або амбулаторних умовах.
Лікування відкритокутової глаукоми може бути консервативним або оперативним, що залежить від стадії і тяжкості захворювання. Метою будь-якої терапії є контроль і зниження внутрішньоочного тиску.
На початкових стадіях захворювання з успіхом застосовується консервативна терапія, яка включає очні краплі для місцевого застосування. Принципи, які використовуються в консервативній терапії, наступні:
• Зменшення кількості водянистої вологи (пілокарпін, бетаксолол, тимолол).
• Поліпшення відтоку рідини з передньої камери.
• Вплив на причини, які привели до утворення глаукоми (клофелін як гіпотензивний засіб).
• Підтримання балансу припливу і відтоку вологи (арутимол, окупресс, тимоптик, оптимол).
• Гіпотензивна та протинабрякова терапія (діакарб на тлі панангина або калію оротат).
Крім цього, в консервативній терапії можуть використовуватися фізіотерапевтичні методи лікування (наприклад, електростимуляція диска зорового нерва) і внутрішньоочні ін’єкції сумішшю, що складається з вітамінів і мінералів. Якщо така терапія дає гарні результати і нормалізується тиск, то хворий просто обстежується періодично (1 раз в 6 місяців), регулярно і суворо по годинах застосовуючи очні краплі.
Лікування відкритокутової глаукоми з допомогою операції проводиться в тих випадках, якщо методи консервативної терапії не надають очікуваного ефекту. Ця форма у порівнянні з закритокутовою глаукомою легше піддається лікуванню, в тому числі і оперативного.
Операції проводяться за допомогою лазера і за допомогою звичайної мікрохірургії ока. Лікування лазером відноситься до інноваційних методів терапії і з успіхом застосовується на початкових стадіях захворювання, поки немає атрофії зорового нерва.
Операція при відкритокутовій глаукомі проводиться з метою поліпшення відтоку внутрішньоочної рідини за допомогою створення нових шляхів відтоку водянистої вологи. Деякі форми операцій застосовуються з метою відкриття старих шляхів відтоку вологи. Найчастіше застосовують такі операції, як лазерна трабекулопластика, лазерна цилиоабляция або фільтруюча операція.
Необхідно пам’ятати про те, що операція не рятує від розвитку дистрофічних процесів, особливо якщо у хворого старий вік і маса супутніх захворювань. Тому в деяких випадках може знадобитися повторна операція. У будь-якому випадку необхідно дотримуватися таких правил:
• Після 40 років проходити огляд у лікаря-офтальмолога 1 раз в рік і вимірювати внутрішньоочний тиск.
• У разі наявної обтяженої спадковості та інших захворювань очей (міопія, катаракта та інші) незалежно від віку проходити профілактичний огляд.
• При виникненні погіршення зору та інших симптомів глаукоми негайно звернутися за допомогою і пройти повне обстеження.
