“Хазяїн” характеристика образів Пузиря, Феногена і Ліхтаренка, Соні допоможе розкрити їх внутрішній світ та риси характеру. Цитатна характеристика героїв п’єси “Хазяїн” Карпенка-Карого доповнить їх образи..
“Хазяїн” характеристика героїв
Образ Пузиря в комедії “Хазяїн”
Скупість головного героя п’єси „Хазяїн” просто смішна: хазяїн незлічених багатств ходить у латаному халаті, старезному кожусі. При цьому він грубий і безкультурний, готовий заради вигоди навіть пожертвувати щастям дочки. Разом з тим Пузирові не можна відмовити і в гарних якостях – працьовитості, бережливості, енергійності, умінні вести господарство. Отже, актуальність п’єси Карпенко-Карого „Хазяїн” полягає в тому, що вона виказує нам яскраву картину доби становлення капіталізму, яка дуже схожа з нинішньою. Образ головного героя і вчить, і застерігає, що багатство – це не щастя
Риси характеру Пузиря:
– ненаситна жадоба до збагачення, жадібність,
– несправедливість, жорстокість,
– бездушність, некультурність, скупість.
Цитатна характеристика Пузиря
Про халат, жалюгідність через жадобу: Феноген: «Халат мільйонера! Бачите, як багатіють. Ще отакий є кожух, аж торохтить! Нового купувать не хоче, а від цього халата і від кожуха, повірите, смердить! Он, як люди багатіють, учітеся!
Марія Іванівна про халат, страх перед хазяїном: «… через два місяці рівно будуть іменини Терентія Гавриловича, треба, щоб халат поспів якраз на іменини. Я не можу йому від себе подарувати, бо буде страшенно гніватись, що такий розход зробила, та ще й гроші брала крадькома. Халат, голубочко, буде дуже дорогий! 15 аршин ліонського бархату – по 9 руб. Аршин і 20 аршин шовку по 3 руб., шнур товстий шовковий, чистого шовку, з китицями – 30 руб., вам за роботу – 50 руб. – всього 275 руб…. Ви ж, голубочко, настьобайте підкладку густо-густо узорами; на полях вишивайте вгладь буряки з розкішними бадиллями, а на бортах вишивайте барана й овечку. Та зробіть так, щоб він зразу побачив, що вещ дорога, а продається дешево.»
Пузир жадність: «Всякий чорт прийде сюди голодний, а ти його годуй. Нема, щоб з собою привіз солонини там, чи що. Нехай не звикають!»
Зеленському гонитва за дешевою робочою силою: «…Добре хазяйнуємо! Робочі все заберуть, а нам же що зостанеться, а чим же я буду вам жалування платить? Так не можна, ви не вмієте зробити дешевого робітника.»
«хазяйновитість»: «Це тобі не борщ пробувать нічого – треба взять», «Ви ніколи не пробуйте, а просто їжте!»
Про життя: «Кругом крадуть і крадуть… Голодних буде тим більше, чим більше голодним помагать.
Морить голодом робітників: «Робочий чоловік, мужик, не любить білого хліба, бо він і не смачний і не тривкий. Оце саме настояний хліб для робочих. Питательний, як кажуть лікарі».
Безкультурність, обмежений кругозір: «Котляревський мені без надобності»
Про бідноту: «терпіть не можу цієї бідноти».
Золотницький каже про Пузиря: «…Тут і кусок в горло не полізе. До земських діл тобі нема діла, луччих людей свого краю ти не знаєш, знать не хочеш і не ціниш — я соромлюсь сидіть поруч з тобою за столом».
Характеристика Феногена і Ліхтаренка
Феноген – права рука хазяїна, Ліхтаренко – найспритніший економ
Образи Феногена і Ліхтаренка – управителів та хабарників
Риси характеру, які наближають їх до Пузиря: безчесність, бездушність, несправедливість, жорстокість;
Головна індивідуальна риса – лицемірство.
Їх найзаповітніша мрія – багатство та привласнення чужого.
Зозуля про них: «Честь давно вже потеряли, бо ви самі злодюги і не повірите нікому, що він краде так, як ви. Кати бездушні ви!».
Феноген про свої справи, скуповує землю, прагне бути хазяїном: «Гріх скаржитись! Та тільки то моя біда, що перше я купував, продавав і мав добрі куртажі варт було побиватись, а тепер держить при собі. Коли-не-коли перепаде свіжа копійка! Так пошукайте для мене десятин 500»
Бере хабарі (у Зеленського): «…якби не давали, то я б і не брав! А коли дають – бери! І сам хазяїн наш усіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть – тягни! Так він робив і так робить від юних літ, а тепер має мільйони! Чом же мені не тягнуть, щоб і самому стать хазяїном. Та я й не тягну – дають. Тут і гріха не має!»
Слова «Це комерческий гендель! Тут вор у вора краде!..» виражають життєвий принцип Ліхтаренка.
Це люди низької моралі, брехливі і підлі. Своїми негідними вчинками вони доводять до самогубства чесного юнака Зозулю, який закінчив сільськогосподарську школу.
Образ Золотницького в комедії “Хазяїн”
Образ досвідченого поміщика Золотницького – ліберал, родовитий поміщик. Пузиреві говорить: «Дай віку дожить, не виганяй мене з Капустяного!» В його образі зображується занепад дворянства. Його лібералізм поступається під владою грошей.
Образ Соні в комедії “Хазяїн”
Представники інтелігенції – Соня – донька Пузиря – їй бракує рішучості й наполегливості. Вона лише говорить про хижацьке ставлення до робітників, але нічим їм не допомагає.
Образ Калиновича в комедії “Хазяїн”
Калинович – вчитель гімназії, який мріяв одружитися на Соні, й також співчував селянам.
Калинович вважає, що щастя не в багатстві, а у взаємній любові, і з почуттям гідності та благородства заявляє мільйонеру: «Віддайте все ваше добро, всі ваші мільйони старцям, а я візьму Софію Терентіївну без приданого». Але безкорисливість Калиновича натикається на цілковите нерозуміння Пузиря, людини зовсім іншої моралі, для якої багатство займає перше місце в житті.
дуже вам дякую
велике вам дякую