Хронологічна таблиця Василь Стефаник

василь стефаник хронологічна таблиця Хронологічна таблиця

Стефаник хронологічна таблиця життя і творчості допоможе виділити головні дати його біографії.

 Стефаник Василь Семенович (1871-1936) — український письменник, громадський діяч, політик. Посол (депутат) Австрійського парламенту від Галичини.

Василь Стефаник хронологічна таблиця: коротко

14 травня 1871 – в селі Русів ( Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина.

1878 – пішов до школи. Навчався спочатку у Русівській початковій школі, Снятинській міській школі (з 1880).

1890 – за участь у «Покутській трійці» — таємному творчому об’єднанні Стефаник був виключений з Коломийської гімназії. де навчався з 1883 року.

1892 – закінчив Дрогобицьку гімназію. Вступив на медичний факультет Ягеллонського Університету в Кракові, але медицина його мало цікавила, тому університет не закінчив.

1899 – вийшла перша збірка новел – «Синя книжечка», яка принесла йому визнання

хронологічна таблиця василя стефаника

1927-1933 – написано твори: «Нитка», «Браття», «Серце», «Вовчиця», «Слава йсу», «Людмила», «Каменярі».

7 грудня, 1936 – помер після тривалої хвороби.

Василь Стефаник хронологічна таблиця: детально

ДатаПодія
14 травня 1871Народився Василь Семенович Стефаник в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина.
1883Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів Стефаник опублікував без підпису лише один вірш.
1888Оповідання “Нечитальник”
1889“Лумера”
1890Стефаник у зв’язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв’язки.
1892Після закінчення гімназії Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова.
1890Перша стаття — “Жолудки наших робітних людей і читальні”
1893 — 1899Пише і друкує в органах радикальної партії “Народ”, “Хлібороб”, “Громадський голос” та “Літературно-науковому віснику” ряд статей: “Віче хлопів мазурських у Кракові”, “Мазурське віче у Ржешові”, “Мужики і вистава”, “Польські соціалісти як реставратори Польщі od morza do morza”, “Книжка за мужицький харч”, “Молоді попи”, “Для дітей”, “Поети і інтелігенція”.
1896—1897Час особливо напружених шукань Стефаника. Намагання його відійти від застарілої, як йому здавалося, описово-оповідної манери своїх попередників на перших порах пов’язувалося з модерністичною абстрактно-символічною поетикою.
1896 — 1897Він пише ряд поезій у прозі і пробує видати їх окремою книжкою під заголовком “З осені”.
1897У чернівецькій газеті “Праця” побачили світ перші реалістичні новели Стефаника — “Виводили з села”, “Лист”, “Побожна”, “В корчмі”, “Стратився”, “Синя книжечка”, “Сама-саміська”, які привернули увагу літературної громадськості художньою новизною, глибоким та оригінальним трактуванням тем з життя села.
1899Перша збірка новел — “Синя книжечка”.
1900Вийшла друга збірка Стефаника — “Камінний хрест
1901Третя збірка новел Стефаника — “Дорога”
1904Одружився з Ольгою Гаморак, мав трьох синів. але в 1914 році дружина померла
1905Четверта збірка письменника — “Моє слово”
1916Стефаник пише новелу “Марія”, яку присвячує пам’яті Франка.
1927 — 1933Стефаник опублікував ще більше десяти новел. В останні роки життя Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як “Нитка”, “Браття”, “Серце”, “Вовчиця”, “Слава йсу”, “Людмила”, “Каменярі”.
1933Відмовився від персональної пенсії, коли довідався про штучно створений голод і переслідування української інтелігенції.
7 грудня 1936Останні роки життя письменник тяжко хворів. Помер від серцевого нападу, і похований біля своєї матері, яка займала важливе місце в його житті.

«Покутська трійця» – об’єднання трьох письменників Леся Мартовича, Василя Стефаника та Марка Черемшини. Назва походить від регіону, оскільки усі троє походили з Покуття (східна частина сучасної Івано-Франківської області).

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Diana

    Біографічна хронологічна таблиця написана “сухо”.
    У Василя Стефаника було не ЧОТИРИ сини( як вказано у таблиці) , а ТРОЄ. Також варто було згадати про Покутську трійцю, до якої і входив письменник.
    У біографії немає пункту про батька, хоча з ним у Стефаника відносини не складалися.
    Навіть сам факт про смерть Василя Стефаника написаний не чітко. Варто було вказати, що митець помер від серцевого нападу, і похований біля своєї матері, адже вона займала у його житті важливе місце.
    Добирайте, будь ласка, достовірніше і відповідальніше інформацію про митців української культури.

    Відповіcти
  2. Макс

    Благодарен этому сайту за помощь!

    Відповіcти
  3. дмитрооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооооо

    дуже вам дякую

    Відповіcти