«Повість минулих літ» — перша в Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. А хто автор “Повісті минулих літ” знають не всі.
Хто автор “Повісті минулих літ”
Автор “Повісті минулих літ” – Нестор та інші літописці, створена на межі ХІ–ХІІ століття.
Повість минулих літ — літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття, пам’ятка історіографії та літератури Київської Русі.
“Повість врем’яних літ” висвітлює історію східних слов’ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов’янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.
Оригінал (першопис) «Повісті минулих літ» до наших днів не зберігся. Збереглися лише пізніші списки. Під «списком» розуміють «переписування» («списування») з іншого джерела. Найдавніші з них — Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, таІпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117.
Відомі три редакції «Повісті минулих літ»:
- перша — складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором із літописних зведень поч. XII ст. з доведенням розповіді до 1113;
- друга — ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром у 1116;
- третя виготовлена у Видубицькому монастирі 1118 для Мстислава — сина Володимира II Мономаха.
