Сьогодні важко уявити життя без такого важливого винаходу як мікроскоп. Раніше він являв собою просте оптичне обладнання і застосовувався в простих спостереженнях. Але з науковою революцією почала розвиватися мікроскопія. Точно невідомо, невідомо коли і хто створив першу лінзу, але активне їх використання відбувалось в XVI ст. в Нідерландах.
Хто винайшов перший мікроскоп?
Перший мікроскоп, а точніше його праобраз був запропонований у 1538 році італійським лікарем Джіроламо Фракасторо. Він поєднав кілька лінз щоб посилити та збільшити зображення. Звичайно, це не був повноцінний прилад. Але сама ідея підштовхнула науковців для подальшого розвитку в цій сфері.
Першими хто сконструював мікроскоп як просту оптичну систему були голландці – Ханс Янсен та його син Захарій. Їм приписують винахід мікроскопа в 1590 році. Вони досягли збільшення від 5Х до 10Х, тому в подальшому його вдосконалювали не один раз.
В 1609 році Галлілей змінив відстань між об’єктом та окуляром, а згодом застосував короткофокусні лінзи. В 1622 році астроном Корнеліус Дребель продемонстрував на виставці своє «microscopium compositum» – маленьке око з двома опуклими лінзами. В 1625 році І. Фабер запропонував термін «мікроскоп».
А от перші спостереження за допомогою мікроскопа пов’язані з ім’ям Гука, котрий вперше побачив клітину та описав її в 1665 році й опублікував роботу про мікроскопію під назвою «Мікрографія». Але по-справжньому увагу до чудо приладу вдалось привернути іншому вченому.
То ж хто відкрив мікроскоп для світу науки? ім’я винахідника мікроскопа Антоні ван Левенгук. Він розробив світловий мікроскоп із сильною спеціальною лінзою по центру. Вона давала збільшення у 275 разів. Завдяки цьому можна було побачити будову очей комах, бактерії, еритроцити. Це була справжня революція. Подальший розвиток мікроскопа пов’язаний з такий відкриттями та іменами:
- теорія розкладання призми білого світла Ньютона.
- теорія Гюйгенса про хвильову природу світла.
- теорія Френеля про заломлення, вимірювання та відображення довжини хвилі.
Справжній прорив відбувся в 1824 році коли Саллінг розчленував об’єктив з однієї лінзи та «склав» його з багатьох ахроматичних лінз. Збільшення за допомогою такого приладу стало можливо у 1000 разів. Науковий світ вже не уявляв свого життя без мікроскопу, тому його не раз ще удосконалювали:
- 1903 рік – створення ультрамікроскопа.
- 1911 рік – створення двопроменевого мікроскопа.
- 1932 рік – винайдення електронного мікроскопа.
- 1935 рік – застосування фазового контрасту.
- 1955 рік – винайдення конфокального мікроскопа.
- 1986 рік – винайдення атомно-силового мікроскопа.
- 2006 рік – винайдення флуоресцентного мікроскопа.
З чого складається мікроскоп?
Не дивлячись на постійні вдосконалення приладу, його основні частини залишаються без змін.
- Штатив або корпус мікроскопа – на ньому кріпляться решта частин приладу.
- Предметний столик – на нього кладуть підготовлений об’єкт дослідження.
- Тубус – трубка на корпусі мікроскопа, котра розміщена над предметним столиком. В нижній частині є лінзи, які збільшують зображення. У верхній частині – теж окуляри для збільшення.
- Дзеркальце – воно спрямовує світло на препарат.
- Окуляр – відповідає за фіксацію зображення та його спостереження.
- Об’єктив – металічний циліндр, котрий відповідає за корисне збільшення.
Також є багато додаткових деталей, які покращують умови спостереження. Це можуть бути гвинтики для розвертання та переміщення, додаткові освітлювачі, окулярні мікрометри, мікрофотонасадки, рисувальні апарати, підставка, тубусотримач, револьвер, кронштейн конденсора.
Як працює мікроскоп?
Якщо коротко, то основний принцип роботи мікроскопа можна пояснити так. Кладемо досліджуваний матеріал на предметний столик. На нього потрапляє пучок світла і отримане зображення збільшується об’єктивом. Потім воно переломлюється та надходить в тубус окуляра, де знову збільшується. Після цього пучок світла поступає на сітчатку ока, формуючи картинку.
Сподіваємось, що з цієї статті Ви дізнались, хто винайшов мікроскоп, і коли це відбулось.
