“І світла алея…” аналіз вірша

Аналіз вірша Ірини Жиленко «І світла алея» допоможе зрозуміти, що авторка хотіла донести до читача.

“І світла алея…” вірш

І світла алея
веде до стрімкої води.
Скажи мені, де я?
І звідки ця легкість ходи?
Засипаний квітом будиночка сонячний дах.

С кажи мені, звідки в мені ця сліпуча вода?
І вибухи світла, і сонячний, радісний звір?
Засипаний квітом
маленький будинок і двір.

Гроза відкотилась…
І змиті дощем на зорі,
в мені засвітились
акацій стрункі ліхтарі.
І світла алея…
І пляж, і старенький причал.

Скажи мені, де я?
І звідки ця спрага почать
спочатку? Розкрити
вікно в пломеніючий сад.
І в чистому зшитку
найперший свій вірш написать.

“І світла алея…” аналіз вірша

Вірш “І світла алея…” Ірини Жиленко — це своєрідний гімн натхненню митця. Натхнення прийшло до ліричної героїні в південній місцевості з мальовничими краєвидами після теплої літньої зливи, коли все довкола осяяне сонцем: “світла алея”, “засипаний квітом будиночка сонячний дах”, “сонячний радісний звір”, “засвітились акацій стрункі ліхтарі”, “пломеніючий сад” — усі ці образи створені натхненням поетеси. У душі ліричної героїні (напевно, і самої авторки) вічне світло поєдналося з магією “сліпучої води” — це правічні дві стихії, що творять світ. І саме вони спричинили “спрагу почать спочатку”, спонукали “найперший свій вірш написать”, одним словом, приєднатися до творення світу через натхненні рядки, в яких любов до всього сущого й живого.

Загалом же — це “світлий” вірш, бо в ньому стільки “світлих” і “сонячних” епітетів, і від цього сам вірш набуває виразного світлого й доброго звучання, що луною відгукується в читачеві.

Аналіз вірша “І світла алея…” Ірини Жиленко Ви можете розширити через форму коментарів, щоб допомогти своїм одноліткам.