“Інститутка” тести + літературний диктант

Літературний диктант до твору «Інститутка» 

1. Справжнє прізвище Марка Вовчка (Вілінська)
2. Яку першу назву мала повість «Інститутка»? («Панночка»)
3. Кому присвячений твір «Інститутка»? (Т. Г. Шевченку)
4. Від чийого імені ведеться оповідь у повісті Марка Вовчка «Інститутка»? (кріпачки Устини)
5. Звідки повернулась внучка? (з інституту)
6. Кого вибрала собі у прислуги панночка? (Устину)
7. Про кого слова: «Славна була та жіночка… білявенька собі, трохи кирпатенька, очиці голубоцвітові, яснесенькі, а сама кругленька і свіжа, як яблучко»? (Катря)
8. Чий це портрет: «Що за хороша з лиця була! І в кого вона така вдалася! Здається, і не змалювати такої кралі!..»? (Інститутка)
9. Про кого йдеться: «Стоока наче була, все бачила, всюди, Як та ящірка, по хутору звивалась, і Бог її знає, що в їй таке було: тільки погляне, то неначе за серце тебе рукою здавить»? (Інститутка)
10. Хто каже так про себе: «Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася»? (Устина)
11. Чому панночка накричала на Устину? (бо та «не уміє коси ізвивати»)
12. Чому занедужала Устина? (бо Устину побила панна)
13. Хто закохався у панночку? («полковий лікар»)
14. Чому бабуся панночки була проти кавалера? (бо «злидень» був)
15. Яким вважала свого кавалера панночка? (дуже гордим)
16. Чому журилися наречені? (бо вважали, що будуть бідні)
17. Куди відправила свого нареченого панночка, щоб похизуватися перед іншими панночками? (до міста накупляти всячини)
18. Про кого сказано: «Добрий пан, не б’є, не лає, та нічим і не дбає»? (чоловік панночки)
19. Чому панночка милому не давала води напитися? (бо панна не хотіла, щоб він пив)
20. Чому враз панночка «стала раденька»? (дізналась, що коханий мав хутір)
21. Що після весілля бабуся віддала панночці? (хутір)
22. Як звали коханого Устини? (Прокіп)
23. У кого захворіла дитина і померла? (у Катрі)
24. Причина  самогубства Катрі? (після смерті дитини)
25. Ім’я візника родини панночки та лікаря. (Назар)
26. Що сталося зі старою пані? (вона померла)
27. Через що панночка побила бабусю-служницю? (старенька пригостила сільських дітей яблуками з панського саду)
28. Після якої події Прокопа віддали у солдати? (баба дала дітям яблука. Панночка її била, Прокіп зупинив)
29. Ким обізвала панночка служницю? (злодійкою)
30. Чому чоловік Устини потрапив панночці у немилість? (бо захистив Устину від побиття)
31. Куди віддали чоловіка Устини після сварки (у москалі)
32. Де працювала Устина, коли чоловіка відправили служити? (у Києві)
33. Скільки років чекала Устина чоловіка? (сім років)
34. Чому Устина дуже раділа (бо стала вільною)
35. Як завершується повість? (Прокіп пішов  з військом  на Литву, а Устина залишилася у Києві служити. Так минуло сім років, але чоловіка  не забуває, бо вона, дякуючи йому, тепер вільна.)
36. Послідовність подій в повісті “Інститутка”: Історія Устини – приїзд панночки – заміжжя інститутки – весілля Устини – Прокіп у рекрутах

«Інститутка» тестові завдання із відповідями

1. У скільки років Устина почала служити у старої поміщиці
а) 7
б)8
в)10
г) 12

2.Де навчалася Панночка?
а) у Львові
б) у Києві
в) в Одесі
г) в Ужгороді

3.Що не подобалось вивчати панночці в інституті?
а)французьку мову
б)танці
в) музику
г) астрономію

4. Чий це опис: “…і брови йому чорні,й уста рум’яні,і станом високий,-така вже краса,що й не сказати”?
а)Назар
б)полковий лікар
в) Прокоп
г)сусід поміщика

5.Чому стара пані була проти одруження панночки з лікарем
а)не кохав панночку
б)був бідним
в)був поганою людиною
г)його не поважали

6.Що дізналася стара пані про лікаря?
а)що у нього заможні батьки
б)що він має переїжджати до Києва
в)що він отримав спадок
г)що він має хутір

7.Ім’я дружини Назара?

а)Марійка
б)Катря
в)Наcтя
г)Уcтина

8.Як звали чоловіка Устини
а)Прокіп
б)Назар
в)Макcим
г)Уcтим

9.Чому Уcтина cтала вільною?
а)чоловіка забрали у військо
б)її викупив чоловік
в)втекла з чоловіком
г)панночка подарувала “вільну”

10. За що панночка душила Устину?
а)не догодила із зачіскою
б)не догодила із одягом — ваша відповідь
в) не догодила із макіяжем
г) не прибрала

11. Чому панночка заборонила працювати своїй бабусі?
а)Тому що вона була вже дуже стара.
б)Тому що стара пані була хвора.
в)Тому що це не личить панам.
г)Тому що роботу стара пані виконувала не так,як хотіла панночка

“Інститутка” аналіз твору

Автор – Марко Вовчок

Жанр “Інститутка” – соціально-побутова повість;

Рік написання – 1858-1859

Тема “Інститутка”: показ нестерпного становища селян, наростання стихійного протесту проти панів;

Головні герої “Інститутка”:

• кріпаки: Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся
• Пани: стара, панночка, полковий лікар.

Стара пані поміщиця – «Ти в мене будеш царівна над панночками! »;
панночка – «І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася! Здається, і не змалювати такої кралі!,.»; ” Обмеженість інтересів, убратися по новій моді”; “..руки холодні, як гадюки”
Катря – «Тепер я вже не боюсь вас… Хоч мене живцем із’їжте тепер!»;
Назар – «Увійшов і стоїть перед нами, стелю підпираючи: люлька в зубах: і сивизна… у густі кучері поховалась »;
Устина – «Люди дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася»; “Батька-матері не знала: сиротою зросла…”.

Лікар – “…брови йому чорні, й уста рум’яні, і станом високий, — така вже краса, що й не сказати! Тільки що гордий дуже — на жодну не погляне…”

Основний прийом композиції: Прийом антитези. Прийом зіставлення авторка використовує для того, щоб ще яскравіше підкреслити непримиренність двох протилежних соціальних груп, неминучу боротьбу між ними. В результаті якої перемагають герої з високими моральними якостями.

“Інститутка” сюжет 

Сюжет повісті побудований на конфлікті тогочасного життя між кріпаками й кріпосниками. У творі протиставляються два світи – поневолених і поневолювачів, які існували поряд, але ніколи не зближувалися. Важка праця кріпаків контрастує з неробством, паразитичним існуванням панства; людяність, душевна доброта селян з жорстокістю, свавіллям кріпосників; кохання Прокопа та Устини – «чудним панським коханням».

“Інститутка” композиція

• Експозиція – І розділ, у якому читач знайомиться з оповідачкою Устиною; про людей та події розповідається крізь призму світосприйняття героїні.
• Зав’язка – Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.
• Розвиток дії – настає через загострення стосунків панночки з кріпаками, її одруження і переїзд на хутір.
• Кульмінація – Сцена, у якій пані побила стару кріпачку. Хотіла побити й Устину, але на перешкоді став Прокіп.
• Розв’язка – Прокопа віддають у рекрути, Устина переходить до міста наймичкою.

Основний прийом композиції, який використовує авторка – антитеза.

Реалістичний показ нестерпного становища селян, викликаного жорстокістю кріпосників, наростання стихійного протесту проти панів, перші прояви непокори пригноблених, зображення моралі панів і трудового народу, стану тодішньої освіти. 

“Інститутка” характеристика

Марко Вовчок змалювала повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Вона правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. “Сидимо було день при дні у дівочій та робимо”, — розповідає Устина. “Спасибі хоч за те, що не б’ють десять раз на день, як от по інших, чуємо”. Описано в повістізнущання й наруги, яких зазнали кріпаки від панночки. Малюючи цей образ, Марко Вовчок зуміла показати своє ставлення до таких панночок. Щоб викликати презирство й ненависть читачів, автор показує непристойні вчинки панночки, добираючи відповідні мовні засоби. Так, до слова “кричить” вона добирає синоніми “репече”, “дзвякотить”. Своїм твором засудила Марко Вовчок бездіяльність і слабодухість окремих панів-лібералів. Таким є полковий лікар. Спочатку він несміливо захищав своїхкріпаків, та дуже швидко відступився, сказавши: “Робитиму все так, як ти сама надумаєш”. Кріпаки сподівалися, що він захистить їх від лютої дружини, але лікар виявився безвольним, не захотів сваритися з панночкою, не зміг осудити її за нелюдяні вчинки. Та центральними в повісті є образи селян-кріпаків, які виступають носіями моралі трудового народу. Вони чесні, роботящі, з почуттям власної гідності, вільнолюбні. Їх глибоко обурює соціальна несправедливість. У дечому вони різні: Прокіп готовий до помсти щомиті, Назар єдиним способом позбутися кріпацької неволі вважає втечу від пана, Катря свій гнів виявляє відверто, а Устина, хоч і ненавидить панів, покірно зносить їхні знущання. Марко Вовчок основну увагу концентрує на діях і вчинках героїв. А всі дії, вчинки, прагнення й інтереси кріпаків підпорядковані боротьбі за визволення з-під кріпосницької залежності, чи, як говорить Устина, “…з пекла, з кормиги”.

Аудіокнига “Інститутка” (стислий переказ)