Ісаак Бабель біографія скорочено на українській мові викладена в цій статті.
Ісаак Бабель — радянський російськомовний письменник єврейського походження.
Ісаак Бабель біографія
Ісаак Еммануїлович Бабель народився 12 липня 1894 в місті біля Чорного моря – Одесі в єврейській родині.
Незабаром після народження Ісаака Бабеля його сім’я переїхала в Миколаїв, місто-порт, недалеко від Одеси. Там його батько працював на закордонного виробника сільськогосподарського устаткування. Бабель, коли підріс, вступив до комерційне училище імені С. Ю. Вітте. Його сім’я повернулася до Одеси в 1905 році і Бабель продовжив навчання з приватними викладачами до тих пір, поки не вступив до Одеського комерційне училище імені Миколи I. Закінчив училище в 1911 році і вступив до Київського комерційного інституту, який в 1915 році на час Першої світової війни був перебазований в Саратов. Бабель закінчив інститут в 1916 році, після якого трохи часу присвятив вивченню юриспруденції в Петроградському психоневрологічному інституті.
Бабель познайомився зі своїм майбутнім другом, письменником Максимом Горьким, в 1916 році. Їхня дружба стала основним стимулом його життя. Горький друкував короткі оповідання Бабеля в журналі «Літопис», в якому працював редактором. Завдяки цьому Бабель почав співпрацювати з іншими журналами, а також газетою «Нове життя». В цей же час Бабель вступив до лав кавалерії російської армії в 1917 році, відслуживши на Румунському фронті і в Петрограді (нині Санкт-Петербург). Він пробув в армії кілька років, протягом яких писав свої нотатки про службу в ній для газети «Нове Життя».
У 1919 році Ісаак Бабель одружився з Євгенією Гронфайна – дочки заможного постачальника сільськогосподарського обладнання, яку він раніше зустрів у Києві. Після служби в армії він писав для газет, а також більше часу приділяв написанню оповідань. У 1925 році він опублікував книгу «Історія моєї голубники», до якої увійшли оповідання, написані за мотивами історій з його дитинства. У 1926 році, після публікації книги «Конармия», він отримав визнання як письменник. Збірки історій, написаних на основі його участі в Радянсько-польській війні 1920 шокували читачів своєю жорсткістю, а також вразили гумором, навіть перед лицем жорстокості, і доступною манерою написання.
У 1931 році Бабель публікує « Одеські розповіді » – цикл коротких історій, що відбулися в одеському гетто. І знову його хвалять за реалізм , простоту написання і вмілі зображення героїв з периферії суспільства. У « Одеських оповіданнях» героями стала єврейська банда і їхній лідер Беня Крик. У 1935 році Бабель написав п’єсу « Марія» та чотири оповідання, серед яких були «Суд» і «Поцілунок» .
Протягом 1930 -х років діяльність і твори Бабеля потрапили під пильну увагу критиків і цензорів, які шукали навіть найменшу згадку про його нелояльність до радянського уряду. Періодично Бабель відвідував Францію, в якій жили його дружина з донькою Наталі. Писав він все менше і три роки провів усамітнено.
Як і багато його ровесників, наприкінці 1930-х Бабель зазнав переслідувань під час «Великої чистки», яку почав І. Сталін. У травні 1939 року, коли йому було 45 років, він був заарештований НКВД і звинувачений у членстві в антирадянських політичних організаціях і терористичних групах, а також у тому, що він шпигував на користь Франції та Австрії. Його стосунки з Євгенією Гладун-Хаютиною, дружиною глави НКВД, були супутнім для арешту фактором. І хоча Бабель намагався оскаржити свій вирок і заперечував свідчення, які він дав під тортурами, його стратили 27 січня 1940.
Після смерті Сталіна в 1953 році ім’я Бабеля було відновлено, а з його книг було знято заборону. Його роботи потроху почали друкувати в Радянському Союзі і навіть в інших країнах. На даний момент він є одним з кращих новелістів у світі.
