Іван Карпенко-Карий біографія коротко

Біографія Івана Карпенка-Карого скорочено розповість про життя та творчість відомого драматурга.

Іван Карпенко-Карий біографія коротко

Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич Іван) – український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру.
Роки життя – 1845-1907

Народився 29 вересня 1845 в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда (Херсонщина). У сім’ї управителя поміщицького маєтку Карпа Тобілевича. З цієї творчої родини походили – Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський.

Навчався Бобринському повітовому училищі, яке в 1859 році закінчив на “відмінно”. Іван Тобілевич отримав посаду писарчука в 14 років, а згодом його підвищили до канцелярського служителя в Бобринецькому повітовому суді, ще пізніше – до столоначальника у кримінальній частині.

Протягом 23 років був чиновником і довгий час був секретарем міської поліції в Єлисаветграді, звідки був звільнений і засланий 1883 за постачання паспортами революціонерів.

З 1860-их років приймав активну участь у театральному житті. Він був членом  різних театральних груп, на основі яких і утворився театр корифеїв. Саме Карпенко-Карий був одним із його засновників.

До українського Театру корифеїв належали: Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марко Кропивницький, Карпенко-Карий.

У 1880-і роки грав у трупі М. Л. Кропивницького, з 1883 року став писати драми українською мовою. У 1886 році в Херсоні вийшла збірка його драм: «Бондарівна», «Хто винен?» І «Розумний и дурень». У 1887 році була видана його драма «Наймичка» (в Херсоні), в 1891 – «Мартин Боруля» (надруковано в «Зорі»).

Перевага його драм – жвавість, цілісність характерів і хороша мова.

У 1900-1904 рр. письменник створив свою трупу. Сам грав переважно комедійні ролі.

1906 — захворів, залишив сцену й виїхав на лікування до Берліна.

15 вересня 1907 року Карпенко-Карий помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування; поховано його на хуторі Надія.

І. Карпенко-Карий назвав хутір «Надія» на честь дружини.

Іван Карпенко-Карий творчість

Славу письменникові принесли його комедійні твори. Усього І. Карпенко-Карий написав 18 п’єс.

1. Бурлака (1883)
2. Безталанна (1884)
3. Бондарівна (1884)
4. Розумний і дурень (1885)
5. Наймичка (1885)
6. Мартин Боруля (1886)
7. Гроші (1889)
8. Сто тисяч (1889)
9. Батькова казка (1892)
10. Паливода XVIII століття (1893)
11. Лиха іскра поле спалить і сама щезне (1895)
12. Понад Дніпром (1897)
13. Чумаки (1897)
14. Сава Чалий (1899)
15. Хазяїн (1900)
16. Гандзя (1902)
17. Суета (1903)
18. Житейськеє море (1904)

Також ви можете використати для підготовки до заняття хронологічну таблицю Івана Карпенка-Карого