Аналіз вірша “Іван Підкова” Шевченка – тема, ідея, жанр, художні засоби. Літературний паспорт твору допоможе зрозуміти, яким було відображення історії українського козацтва в поемах Шевченка “Іван Підкова”.
Тема “Іван Підкова”: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.
Ідея “Іван Підкова”: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом.
Основна думка: ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам’ятати.
Композиція “Іван Підкова”
Твір поділяється на дві частини:
1) сучасність (дід, дивлячись на могили, згадує, як козаки мужньо виборювали волю, щасливе життя для України; козаки не втрачали почуття гумору, впевненості в собі навіть під час небезпеки);
2) минувшина (бурхливе море, яке начебто відчуває небезпеку, що наближається, — битва козаків з турками. І. Підкова обмірковує, де будуть відбуватися військові події, і відчувається задоволення отамана від того, що запорожці готові до рішучої боротьби, за це він їм дуже вдячний).
У першій частині поеми Шевченко змальовує степ, вкритий курганами, де лежать славні козаки, які боролися за незалежність. Пейзаж нагадує нащадкам про славне минуле.
У другій частині бачимо чорну хмару ворогів з-за Лиману. І відважний ватажок козаків – Івана Підкова сміливо і впевнено веде козацькі чайки на бій. До перемоги.
• порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»;
• звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»;
• риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гості», «Спасибі вам!»;
• риторичні запитання: «Де-то буть роботі?»
• метафори: внук косу несе в росу; синє море звірюкою то стогне, то виє; могили з вітрами говорять; свідок слави розмовляє.
Яким зображено море в поемі “Іван Підкова”? «Синє море звірюкою то стогне, то виє», «кругом хвилі, як ті гори», так що не видно ні землі, ні неба, аж «серце мліє», а «козакам того тільки й треба» — розбурхана стихія звеселяє їхні серця, наснажує співати пісні, піднімає дух козацький перед походом на Царгород.
Оспівуючи славні перемоги запорожців, Шевченко використовує рефрен «було колись»: “Було колись — в Україні Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і волю; Минулося: осталися Могили по полю.”
Могили ці — і свідки колись гучної слави, і водночас нагадування сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як Підкова, і зараз, напевно, є, бо дух народу незнищенний.
Ліричний герой до героя поеми «Іван Підкова» ставиться з радістю, захопленням та гордістю. Це видно зі слів “А попереду отаман Веде, куди знає.”
Чому “Іван Підкова” це поема?
Твору “Іван Підкова” характерні такі ознаки поеми:
віршована форма,
значний обсяг
наявність дійових осіб. Детально змальовані козаки та отаман, їх стосунки перед походом на Царград.
тривалий час дії. Поема розказує про історичний похід козаків на чолі з Іваном Підковою
Цей ліро-епічний твір написаний віршованою мовою, складається з двох частин, відображає події (збір у похід, дорога на Царгород, сюжетом є відображення визвольної боротьби козаків, крім ліричного героя, яскраво зображено Івана Підкову та козаків, через діалоги). У творі передані також емоційні переживання: захоплення мужністю козаків, іхнім дружніми стосунками, гордість за звитяжне минуле народу, жива пам’ять про наших прадідів.
Характеристика Івана Підкови
Іван Підкова – відважний, рішучий, впевнений у собі, вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований – має чорні вуса, чуприну. Героя називають батьком , він є прикладом для козаків. Ватажок козаків Івана Підкова ставиться до підлеглих, як до рідних, однодумців, товаришів : « Ануте, хлоп’ята, на байдаки!», з повагою звертається до них: «панове-молодці… спасибі вам». І козаки називають його «батьком отаманом», відповідають взаємністю та розумінням: «висипали запорожці — лиман човни вкрили».
Іван Підкова в однойменній поемі має козацьке звання отамана. Він зібрався пливти до Царграда
Т. Шевченко у поемі оспівує Івана Підкову, сміливого отамана, що не раз очолював морські походи проти Туреччини. У поемі, що названа його іменем, цей козарлюга змальований мужнім, відчайдушним, досвідченим, справедливим, за що побратими дуже його шанують. Сміливість притаманна кожному із запорожців.
Опис зовнішності та риси характеру Івана Підкови
Цитата:
Портрет
Гасне люлька в роті, поглядає сюди-туди…закрутивши чорні уси, за ухо чуприну.
Отамана в поемі зображено розсудливим, мудрим керівником, що пам’ятає про свої моральні обов’язки перед рідним народом і є прикладом для січовиків.
Шевченко “Іван Підкова” читати
І Було колись — в Україні Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли пановати. Пановали, добували І славу, і волю; Минулося — осталися Могили на полі. Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите. Високії ті могили Чорніють, як гори, Та про волю нишком в полі З вітрами говорять. Свідок слави дідівщини З вітром розмовляє, А внук косу несе в росу, За ними співає.
Було колись — в Україні Лихо танцьовало, Журба в шинку мед-горілку Поставцем кружала. Було колись добре жити На тій Україні… А згадаймо! Може, серце Хоч трохи спочине. /123/
II Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє. Синє море звірюкою То стогне, то виє. Дніпра гирло затопило. «Ануте, хлоп’ята, На байдаки! Море грає — Ходім погуляти!» Висипали запорожці — Лиман човни вкрили. «Грай же, море!» — заспівали, Запінились хвилі. Кругом хвилі, як ті гори: Ні землі, ні неба. Серце мліє, а козакам Того тілько й треба. Пливуть собі та співають; Рибалка літає… А попереду отаман Веде, куди знає. Похожає вздовж байдака, Гасне люлька в роті; Поглядає сюди-туди — Де-то буть роботі? Закрутивши чорні уси, За ухо чуприну, Підняв шапку — човни стали. «Нехай ворог гине! Не в Синопу, отамани, Панове молодці, А у Царград, до султана, Поїдемо в гості!» «Добре, батьку отамане!» — Кругом заревіло. «Спасибі вам!» Надів шапку. Знову закипіло Синє море; вздовж байдака Знову похожає Пан отаман та на хвилю Мовчки поглядає.
Вірш “Іван Підкова” аудіо
Тестові завдання до твору допоможуть перевірити знання по темі:
Тести до поеми Тараса Шевченка "Іван Підкова"
Пройди тест до поеми "Іван Підкова" Тараса Шевченка варто, щоб зрозуміти наскільки добре ти розумієш тему. Для старту натисни кнопку ↓
Дужу допомогло дякую не зрозуміти цей вірш без вас буду дивитися по можливості тільки на цьому сайті
Допомогло, але є деякі граматичні помилки
Дуже допомогло на на укр.літ. в школі задали аналіз зробити
Дуже корисний сайт особено коли потрібно характеристику твору якого незрозумів
Я не знаю, как мне вас благодарить, Иван просто чудо, а не атаман. А усища, а бровища!