Іван Сенченко “Діоген” аналіз твору

Іван Сенченко Діоген аналіз Аналіз твору

Іван Сенченко “Діоген” аналіз твору

Автор – Іван Сенченко

Рік написання – 1940

Жанр – оповідання

Головна думка – під лежачий камінь вода не тече.

Головні герої:

  • Діоген – був учень Сократа чи Платона. Суть учення Діогена у безкінечному вдосконаленні душі і тіла. Сонце  дало Діогену радість. До Діогена  приходили старі перекупки з питаннями: Що є істина? Що є любов ? Чи можна повернути те, що кануло у вічність?
  • Александр – був учнем  Арістотеля. Його цікавило питання, як стати путнім солдатом. Александр виплиснув воду , яку по краплині збирав для нього Діоген, бо для всіх мало, а для нього забагато. Виміряв кухлями велич духа і витривалість.

Сюжет

У бочці жити було незручно, все боліло, але для філософа Діогена це було правильно.  Одного вечора Александр Македонський підійшов до бочки й запитав у філософа в чому суть його вчення.

– У постійному вдосконаленні душі й серця. Способом споглядання внутрішнім оком ідей і гідностей, закладених в душі й серці людини. – відповів Діоген.

Для Александра це були дурниці.  Він вважа, що головне для удосконалення – це сила. Вона знищує ворогів, закликає до подвигів, валить старі царства й творить на їх місці нові.

За наказом Александра воїни розбили бочку, а Діогена віднесли в лазню й вимили.  Діогену було добре, він навіть засумнівався у свої вченнях. Коли він поїв, то став разом з воїнами навантажувати мішками тарані кораблі.
Думав: праця – зовнішня сила.  Незабаром він помолодшав, став стрункий.
Як він тепер реготався з тієї дурної філософії. Ні! Під лежачий камінь і вода не тече.

Діоген пішов з Александром Македонським у похід, бо вважав, що великі дії мусять мати й великі наслідки для цілих народів.

Десять років тривав похід. Світ було пройдено. Мільйони людей скорив  Александр, але щораз тяжче ставало на душі Діогена. Побачене не приносило радості, люди страждали в рабстві. Діоген зробив висновок, що причиною загибелі всіх царств і його батьківщини Греції було рабство. Лише вільна людина може любити й захищати свою батьківщину.

Якою б сильною стала імперія Александра, коли б він захотів знищити рабство! І Діоген вирішив сказати про це Александрові, але його не пропустили сторожі рабства.

Діоген був розчарований. Життя пройшло марно.  Знесилений літами й війною, він знову оселився в бочці.

Якось Александр, хворий пропасницею й обтяжений думками побачив філософа в бочці і запитав, що буде з царством після його смерті. Діоген порадив йому звільнити країну від рабів!

Александр зрозумів Діогена, але він не міг наважитися на такий сміливий вчинок. Тому імператор заборонив Діогену говорити про це. Але старий філософ не здавався:

– Але слухай! Звільни половину світу від рабства, і ти підкориш увесь світ!

Та погляд Александра вже збляк. Він тремтів.

– Що з тобою? Схвилював той мугир? – спитали в Александра.

– Мугир? – Александр глянув на Птоломея. І вже не скоро сказав:

– Так, мугир, але коли б я не був Александром, я волів би стати Діогеном.

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Алексанр

    Псих!

    Відповіcти