"Кайдашева сiм'я" АНАЛІЗ (паспорт твору)- Dovidka.biz.ua

Аналіз твору “Кайдашева сiм’я” допоможе визначити тему, головну ідею, жанр, головних героїв, композицію та сюжет повісті та скласти літературний паспорт.

“Кайдашева сiм’я” аналiз (паспорт твору)

Автор – Іван Нечуй-Левицький

Рік написання – 1878

Напрям – реалізм

Літературний рід: епос.

Жанр: соціально-побутова повість (з елементами сатири і гумору)

За жанром “Кайдашева сім’я” – це соціально-побутова повість, оскільки повсякденне життя Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються у гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на «жарти, смішки, штукарства» та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний

Темою повісті “Кайдашева сім’я” є зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.

Головна думка: показ буденних ситуацій, у яких відбувається змізеріння людської душі, зумовлене постійною залежністю людей від матеріальних нестатків. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток.

“Кайдашева сім’я” де відбуваються події? Місце дії – село Семигори, річка Рось; Біївці, Западинці.

Головні герої “Кайдашева сiм’я”

Омелько Кайдаш — голова сім’ї, був стельмахом. Найбільше боявся втопитися.
Маруся — дружина Кайдаша, її називали “економшею”
Карпо — старший син
Лаврін — молодший син
Мотря — старша невістка, дружина Карпа
Мелашка — молодша невістка, дружина Лавріна

Другорядні персонажі: Параска Гришиха, Баба Палажка (Солов’їха, яка виконує роль народного радіо)

“Кайдашева сiм’я” композиція та сюжет

Події у повісті розгортаються у такій послідовності: Розмови братів про весілля – одруження Карпа – одруження Лавріна – повернення Мелашки в Семигори – смерть Омелька

Експозиція – опис села Семигори, портрети головних героїв, розмова Карпа та Лавріна про одруження.
Зав’язка – одруження Карпа з Мотрею
Розвиток дії – постійні сутички в родині, одруження Лавріна з Мелашкою, проща Мелашки до Києва, смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини.
Кульмінація – сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око.
Розв’язка – примирення двох сімей після того, як засохла груша. «Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирилися. В обох садибах настала мирнота й тиша».

Особливості композиції

Розгортання сюжету за принципом нагнітання епізодів, сцен, колізій, завдяки чому виразно окреслюється характер конфлікту.
Смислову роль відіграють численні діалоги.

Твір складається з дев’яти частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги «рухають» сюжет твору, у них розкриваються характери героїв.

Засоби сатири в повісті: гостро комічні сценки, смішні ситуації (п’яний Кайдаш, збирання Марусі на сватання), сатира на релігію, забобонність, народний характер, мова, описи пейзажів, інтер’єру, портретів.

“Кайдашева сiм’я” проблематика

У цьому творі висвітлено злободенні для того часу проблеми: злиденне життя хліборобів, руйнування патріархального устрою села, темноту й забитість селян, пияцтво, відсутність культурного дозвілля.. Разом із тим І. Нечуй-Левицький порушив одвічні проблеми:

Проблема батьків і дітей
Проблема сімейних стосунків
Проблема виховання
Проблема народної моралі
Проблема віри в Бога
Проблема людської гідності
Проблема добра і зла

Особливості повісті «Кайдашева сім’я»

Перший в українській літературі твір, який зображує життя української сім’ї в пореформений період.
Зображення руйнування патріархальних відносин на селі та в сім’ї (син піднімає руку на батька).
Діалоги в повісті рухають і розгортають дію.
Всі епізоди виписані в гумористично-сатиричному плані.
У повісті згадується понад 30 релігійних свят
Повість багата фразеологізмами

Деякі художні порівняння, використані автором у повісті: «куслива, як муха в Спасівку; в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби; Хівря доладна, як писанка; ходить легенько, наче в ступі горох товче; говорить тонесенько, мов сопілка грає; дівчина, гарна, як квіточка, червона, як в лузі калина, тиха, як тихе літо; лице, як віск, як лице в ченця, бліде; Ой, гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінком!»

Історія написання твору “Кайдашева сім’я”

Повість була надрукована в журналі «Правда», 1879 року. Пізніше була видана окремо у Львові.

Після написання твроу Нечуй-Левицький довго не міг отримати дозвіл на його публікацію. Царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де розповідається про перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії.

Лише 1886 року автор отримав дозвіл на публікацію, за умови вилучення «в ней автором всех неудобных мест» вказаниз цензурою. Тому у 1887 році вийшло в Києві видання «Кайдашевої сім’ї» з рядом цензурних правок, було змінено початок і кінець твору.

Зміст наступних публікацій повісті (1894 та 1906 рр.) майже не відрізняються від видання 1887 р.

Письменник поклав життя однієї селянської родини Мазурів із села Семигори лягло в основу твору. Прототип сім’ї Кайдашів був відомий відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі.