Аналіз збірки поезій “Квіти зла” Шарля Бодлера, яка вміщує твори, створені в період з 1840 до 1857 року., допоможе зрозуміти думки автора. Цю збірку вважають важливою віхою в розвитку французької поезії та становленні символізму як літературного напрямку. Характер поезій збірки переважно інтимний та декадентський.
“Квіти зла” аналіз збірки Шарля Бодлера
Автор – Шарль Бодлер
Рік видання – 1857
Літературний рід: лірика
Присвята: Теофілю Готьє
Стиль: символізм
У «Квітах зла» виразно втілений провідний мотив: трагічної несумісності дійсності та ідеалу
Провідна тема: стосунки Поета та Юрби.
Ш. Бодлер широко використовує у «Квітах зла» жанр сонета.
Ліричний герой особистість, здатна силою уяви змінити світ; філософ; любитель життя; бунтар духу; невтомний шукач високих істин; людина із хворобливим сприйняттям світу; мрійник, самітник; поєднання тваринного і людського, тілесного та духовного, того, що йде від Бога та того, що йде від Сатани.
Тематика збірки
– утвердження неморальності Краси («Гімин Красі»);
– ностальгія, туга за «втраченим раєм»;
– конфлікт митця і суспільства («Альбатрос», «Лебідь», «Сплін»); – пошуки ідеалу та невідомого («Подорож»)
Композиція: присвята, вступ та 6 циклів:
- “Сплін та ідеал”,
- “Паризькі картини”,
- “Вино”,
- “Квіти зла”,
- “Бунт”,
- “Смерть”.
Двоплановість – є композиційною особливістю збірки «Квіти зла».
Основоположний структурний принцип збірки «Квіти зла» є таким, що відповідає романтичному напряму. Це визначається контрастним протиставленням поета, який прагне до ідеалу, і жорстокого навколишнього світу. Домінантами, що організовують образно-поетичну структуру збірки, виступають принцип контрасту, характерний для романтизму, і символіка.
Кожен художній образ тією чи іншою мірою є символом, бо він не тільки щось безпосередньо відображує, а й символізує ширше, істотніше, загальніше.
Вірші Бодлера часто сповнені жахливих, гидких, відвертих картин пороку, бруду, розбещеності («Падло»). Але якщо поезія насичена образами, котрі символізують суспільний і моральний занепад, це не означає, що сама вона випромінює зло. Навпаки, будь-який вірш Бодлера обов’язково несе віру та надію на краще. Про це свідчать слова самого поета: «…У цю жорстоку книгу я вклав усе моє серце, усю свою ніжність, усю мою віру. усю мою ненависть…».
«Квіти зла» — це здійснений із рідкісною послідовністю та завершеністю синтез значної епохи європейської поезії — доби романтизму, й водночас своєрідний пролог до іншої видатної поетичної епохи кінця XIX — початку XX століття. Тому невипадково Бодлера називають і пізнім романтиком, і поетом епох імпресіонізму, і предтечею символізму.
«Квіти зла» вплинули на розвиток сучасної поезії. Французькі послідовники Бодлера — С. Малларме, А. Рембо. Сильний вплив Бодлера можна виявити у творчості австрійського поета Р.-М. Рільке.
Частини збірки «Квіти зла»
1: «Сплін та Ідеал»
Перша частина найдовша. Вона важлива для розуміння всієї суті задуму. Автор розповідає, яка страшна боротьба відбувається в людських душах, як вони терзаються болісними сумнівами. Тяжкі гріхи і помилки штовхають душу в безодню темряви, але високі помисли і прагнення підносять її до небес. Останні вірші цієї глави закінчуються трясовиною, з якої не може вибратися душа ліричного героя, яка страждає від смертельної туги і Сплін.
2: «Паризькі картини»
В цій частині ліричний герой сумує, бродить по вулицях Парижа. І виявляється, що його душа з усіма своїми проблемами і нещастями самотня навіть в такому величезному місті, як Париж. Бодлер піднімає тему маленької людини, яка актуальна для літератури середини XIX століття. Ліричному герою вистачає одного дня, щоб зрозуміти і усвідомити весь біль своєї самотності посеред бездушного міста.
3: «Вино»
Не в змозі витримати самотності, ліричний герой збірки намагається заспокоїтися і знайти забуття в наркотиках та вині, які тільки погіршують його стан. Його свідомість затуманена, він втрачає здатність тверезо міркувати і не може вже відрізнити добро від зла. Хвилинна насолода дуже швидко проходить, залишаючи гіркоту, біль і почуття самотності.
4: «Квіти зла»
У цій частині ліричний герой постає перед читачами ще більш слабким і немічним. Він не може витримати тих спокус навколишнього світу, які просто обрушуються на нього. Він робить помилку за помилкою, один гріх за іншим: це розпуста, і навіть вбивство. Але і солодкість гріха занадто швидкоплинна, як наркотики і вино, а ідеал ліричний герой так і не знайшов.
5: «Бунт»
Усвідомлюючи власні гріхи і власну неміч перед спокусами, ліричний герой кидає виклик ненависній долі та всьому світу. Він відкрито нарікає на недосконалість світопорядку, з яким він не може миритися і не буде. У цій частині лише 3 вірші, в них оголена і перебільшена правда життя, яка робить ліричного героя моральним калікою, який не знайшов свого місця під палючими променями сонця.
6: «Смерть»
Нарешті змучена душа знаходить заспокоєння, але цей спокій знаменує собою смерть. Причому ліричний герой збірки так і не досягає того ідеалу, заради якого він здійснював свої помилки, гріхи і проходив всі ці випробування:
-випробування любов’ю і мистецтвом (1 цикл);
-великим містом (2 цикл);
-сп’янінням (3 цикл);
-порочною насолодою (4 цикл);
-бунтом (5 цикл).
«Квіти зла» Шарля Бодлера – збірник, у якому показано муки і страждання самотньої людської душі в пошуках ідеалу.
Ш. Бодлер надзвичайно пишався тим, що «кожна сторінка цієї книжки дихала ненавистю до зла»
