Кирило-Мефодіївське братство коротко

Коротко про Кирило-Мефодіївське братство інформація викладена нижче.

Кирило-Мефодіївське братство стисло

У грудні 1845 – січні 1846 року в Києві була створена таємна політична організація Кирило – Мефодіївське братство, яке назвали на честь слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія.

• Період діяльності – січень 1846-березень 1847рр. (14 місяців)

Засновники Кирило-Мефодіївського братства:

• М.Костомаров – історик, професор Київського університету
• В.Білозерський – полтавський учитель
• М.Гулак – дослідник історії права, службовець канцелярії.

Згодом до цієї організації приєдналися:

• П.Куліш – письменник, автор “Граматки”
• Т.Шевченко – поет і художник
• П.Маркович – етнограф і фольклорист
• І.Посяда – педагог
• Г.Андрузький – поет і публіцист
• М.Савич – педагог і журналіст
• О.Навроцький – поет-перекладач
• Д.Пильчиков – педагог

За різними даними до товариства входило від 12 до 100 осіб. Ця національно – патріотична організація відкрила новий етап у боротьбі українського народу за своє національне і соціальне визволення.

Поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства фактично поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

Програмними документами Кирило-Мефодіївського братства були:

Програмні положення Кирило-Мефодіївського братства  було викладено у „Книзі буття українського народу”, „Статті Слов’янського братства св.. Кирила і Мефодія” написаних М.Костомаровим, та в „Записці ” В.Білозерського.

„Книга буття українського народу”

• Складається із 109 статей
• викладені основні події всесвітньої та української історії
• ліквідація кріпосництва, самодержавства; утворення демократичної держави – Слов’янської федерації, до складу якої ввійдуть Україна, Росія, Польща, Чехія, Сербія, Болгарія.
• Вищий законодавчий орган влади – двопалатний сейм
• Виконавча влада – у руках президента .

    “Статут слов’янського братства  св. Кирила і Мефодія“

• Перелічені права та обов’язки членів товариства; правила прийому до членів товариства
•  Установлені таємні знаки членства: перстень та ікона із зображенням св. Кирила і Мефодія
• Головним обов’язком членів товариства визначена робота по розповсюдженню його ідей серед народу

Серед членів Кирило-Мефодіївського братства не було єдності в поглядах щодо того, яким чином треба досягти поставленої мети, тому  і визначилося дві течії:

1. помірковано-ліберальна (Костомаров, Куліш, Білозерський, Маркович). Її члени схилялися до реформ і м’яких, еволюційних методів розвитку подій;
2. радикальна ( Т. Шевченко, О. Навроцький, М. Гулак, І. Посяда,  Г. Андрузький). Її члени висловлювалися за революційний переворот і встановлення республіки, знищення царської родини, за національне і соціальне звільнення українського народу.

Діяльність братчиків зводилася до обговорення суспільно-політичних питань, дискусій і т.п.проводили пропагандистську діяльність:

• поширювали свої програмні документи;
• пропагували свої ідеї в університеті, інших навчальних закладах Києва;
• розповсюджували твори Т. Шевченка;
• писали прокламації, звернення до народу:
• звернення до братів-українців;
• звернення до “братів великоросіян і поляків”.

Займалися просвітницькою діяльністю:

• створювали в селах школи для народу;
• видавали книги та журнали;
• збирали кошти на культурні потреби, на видання популярних книжок
• розробляли проекти запровадження в Україні мережі початкових навчальних закладів, складали шкільні підручники

Встановлювали зв’язки з діячами інших опозиційних рухів.

Товариство існувало 14 місяців. Навесні 1847 року за доносом провокатора – студента О.Петрова – постійні учасники товариства були заарештовані. Членів товариства засудили до різних строків заслань під нагляд поліції — без права повернення в Україну, із забороною займатися освітянською діяльністю:

• М. Гулака ув’язнено у Шліссельбурзьку в’язницю, в якій просидів три роки, а потім вислано у Перм;
• М. Костомарова вислали до Саратова;
• І. Посяду, Г. Андрузького — до Казані;
• П. Куліша — до Тули;
• М. Савича — у Полтавську губернію;
• О. Марковича — в Орловську губернію;
• В. Білозерського — в Олонець;
• Т. Шевченка віддали в солдати на 10 років із забороною писати й малювати

Кирило-Мефодіївського значення

• це була перша політична організація української інтелігенції, яка мала свою програму національного відродження
• поява і діяльність братства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу національного руху українців
• спроектували передові західноєвропейські ідеї на український грунт
• сформували основні засади українського національного відродження
• учасники братства зробили значний внесок у розвиток української національної ідеї
• у програмних документах товариства вперше була зроблена спроба поєднати українську національну ідею із загальнолюдськими християнськими цінностями та ідеєю слов’янської єдності
• діяльність товариста – це початок боротьби проти царизму.