«Марія» аналіз (паспорт твору) – Улас Самчук

марія аналіз твору самчук 11 клас

«Марія» аналіз роману Уласа Самчука – тема, ідея, головні герої, сюжет, проблематика та інша інформація допоможе скласти літерутурний паспорт твору.

Улас Самчук «Марія» аналіз (паспорт)

Автор – Улас Самчук

Рік написання – 1933

Літературний рід: епос.

Жанр “Марія”: роман-хроніка.

Тема “Марія”: хроніка життя української жінки як відображення долі се­лянства.

Ідея “Марія”: звеличення праці, любові, материнства, України.

У творі розповідається про такі історичні події: Російсько-японська війна, Перша світова війна, громадянська війна, події революції 1917 року, панування більшовизму, боротьба з куркульством.

Головні герої “Марія”

  • Марія – головна героїня твору. У книзі розповідається про 26258 днів життя Марії, 71 рік 11 місяців.
  • Гнат Кухарчук – її перший чоловік,
  • Корній – другий чоловік Марії;
  • Демко, Максим, Лаврін і Надійка (діти Марії й Корнія).

Улас Самчук «Марія» сюжет

«Книга про народження Марії»: народження Марії — смерть її батька на каменоломнях —за два місяці, підточена важкою хворобою, злягла мати — життя у тітки Катерини — у 9 років почала самостійно жити, пішла у найми, тяжко працювала, але ніколи не жалілася, ще й співала —закоханість у Корнія — Корнія забирають на сім років у цар­ську армію в матроси — одруження Марії з Гнатом — народження в них дитини й смерть через хворобу — повернення Корнія — розлучення Гна­та й Марії.

«Книга днів Марії»: розбудова нового життя Марії з Корнієм — на­родження сина Демка, а згодом Надійки й Максима — будівництво просторої хати — Корній знову у війську на російсько-японській війні — Гнат спалює на Великдень Маріїну оселю — повернення Корнія — на­родження сина Лавріна — смерть Демка в німецькому полоні від голо­ду — більшовицький переворот — одруження Надійки — більшовицька робота Максима на селі.

«Книга про хліб»: тотальне винищення українського селянства го­лодомором 1930-х років — Максим звинувачує брата Лавріна в контрре­волюції — Марія й Корній під тиском Максима переходять у будинок, покинутий висланими в Сибір сусідами — смерть Маріїної онуки й са­могубство дочки — Корній убиває сина Максима і йде помирати в поле разом зі старим собакою — сповідь Гната перед Марією — смерть Марії.

«Марія» проблематика твору

  • примусова колективізація та голодомор;
  • життя і смерть;
  • руїнницький вплив російської солдатчини на молоду людину;
  • деформація українського національного характеру під впливом більшовицької ідеології;
  • трагедія однієї селянської родини як частини трагедії всієї української нації.

«Марія» Улас Самчук критика

Роман має присвяту: «Матерям, що за­гинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933».

«Марія» посідає особливе місце в нашій літературі. Це, здається, перший мистецький твір, де відтворено голодову трагедію українського народу 1933 p. І написаний він того ж страшного 1933-го. Автор не був свідком того нелюдяного шаленства, що відбувалося в ті роки в Украї­ні. Проте його творча уява з неймовірною правдивістю наблизила чита­чів до тієї безпрецедентної трагедійної події. Він дав твір великої життє­вої й мистецької правди. Його присвята книги: «Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933» — звучить і звучатиме вічно як мементо морі, як вічне прокляття й оскарження тих, що допро­вадили людей до такого стану.

Роман розгортається у двох планах: з одного боку — у плані суто людському, особистому, психологічному. Людей зображено з усіма властивими їм високими й низькими інстинктами, сильними й слабими рисами характеру, добрими й поганими вчинками. З іншого — у плані соціальних, суспільних стосунків і подій, у рамках яких людина прова­дить своє особисте життя. Подати в реальній мистецькій єдності ці два плани — це велика трудність для кожного автора. Улас Самчук, тоді ще зовсім молодий автор, успішно переміг цю трудність. Сприяли цьому, на нашу думку, три мистецькі компоненти:

  • глибока синівська любов і пошана автора до свого народу, знання його характеру, його життя, його душі, його воління;
  • неповторно авторові, пристрасно-життєдайні, ми б сказали, рубенсівські, а дехто твердить — довженківські, образи українських лю­дей, української природи;
  • властивий тільки Самчукові творчо виявлений стиль ліричного монологу, що, як електричний струм, проймає весь сюжет повісті й три­має читача в постійному напруженні.

Саме ці три компоненти творять високомистецьку цілість сюжету, Де людина, природа й соціальне життя виступають як органічні склад­ники процесу (Г. Клочек).

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. S

    ovno.

    Відповіcти