Клаус Гаґеруп «Маркус і Діана. Світло Сіріуса» читати скорочено
Розділ 1
Маркус Сімонсен, якого всі кликали Мавпусом, був надзвичайно полохливим хлопцем. Йому було 13 років, але він боявся всього на світі: висоти, темряви, блискавок, павуків, собак і навіть дівчат. У 6-Б класі Рюд-школи Маркус був найменшим і найхудішим, носив окуляри в товстій оправі й здавався старшим через постійний страх.
Попри свою лякливість, він дружив із Сіґмундом — найвищим і найрозумнішим учнем у класі. Сіґмунд цікавився наукою і мріяв стати астрофізиком. На перервах вони прогулювалися шкільним подвір’ям і часто вели філософські розмови.
Одного разу Маркус помітив, що на нього дивиться Муна, одна з учениць. Він почав хвилюватися, але Сіґмунд порадив йому просто дивитися у відповідь, щоб дівчата втратили інтерес. Сіґмунд навіть пожартував із Муни, змусивши її почервоніти й відвернутися.
Маркус не любив своє прізвисько «Мавпус» і попросив друга називати його на ім’я. Але Сіґмунд пояснив, що саме дружба дозволяє йому використовувати це ім’я, щоб Маркус звик до нього й воно перестало його дратувати.
Маркус жив з батьком на околиці міста. Він переїхав туди разом із батьками ще до смерті матері. Хлопець мав унікальне захоплення — збирав автографи знаменитостей. Він боявся підходити до них особисто, тому писав їм листи. У листах Маркус вигадував різні історії, створюючи дивовижні й майже правдоподібні оповіді (то представлявся бабусею, бо спортсменом). Завдяки цим вигадкам він отримував відповіді та автографи від відомих людей. Його кімната була заповнена листами та світлинами знаменитостей.
Маркус і його батько, Монс Сімонсен, були дуже схожі зовнішньо. Різниця полягала лише в статурі: Маркус був худий, а його батько — огрядний. Монса на роботі називали Кротом, а Маркуса — Мавпусом, хоча вони й не знали про ці прізвиська один одного.
У школі учитель Скуґ оголосив 6-Б класу про похід у гори, який стане завершенням навчального року. Учні активно обговорювали тему дорослішання, зокрема зміни в організмі, що спричинило жарти та суперечки між хлопцями й дівчатами.
Перед поїздкою Маркус і його батько Монс сильно хвилювалися через похід. Монс боявся, що з сином щось станеться, а Маркус приховував від нього страх висоти. Батько допоміг сину зібрати речі, поклавши у величезний та непідйомний рюкзак навіть те, що не дуже потрібно в поході.
Перед відʼїздом Маркус пообіцяв батьку, що колись вони разом підкорять вершину. Обидва розуміли, що їм сумно розлучатися, але не зізнавалися в цьому.
Розділ 2
Батько привіз Маркуса до школи, де учнів та вчителів чекав автобус. На Маркуса з величезним рюкзаком, якого він навіть не міг підняти звернули увагу всі учні. Батько намагався допомогти Маркусу, але той відмовився. Коли Монс поїхав, Маркус помахав йому рукою на прощання, це викликало нову хвилю насмішок. Усі учні жартували з нього через величезний рюкзак. Навіть Сіґмунд здивувався, що він туди напхав, але допоміг Маркусу занести його в автобус.
В автобусі всі почали співати пісню, в якій кожен вигадував свою строфу. Коли настала черга Маркуса, він розгубився й не міг придумати риму до слова «автограф». Учителька Каріанна намагалася допомогти, але ситуація стала ще більш незручною. Особливо дошкульним був Рейдар, який придумав глузливий вірш про “мавпія”, що розсмішив інших.
Учителі, Каріанна Педерсен і Віктор Скуґ, не розуміли насмішок і намагалися підтримати Маркуса. У цей момент вчителям зателефонував батько Маркуса, щоб побажати всім гарної подорожі. Це стало ще одним приводом для насмішок. Маркус заснув у автобусі, намагаючись відгородитися від проблем та насмішок, йому снився Голлівуді.
Розділ 3
Автобус прибув до місця призначення. Учні зупинилися на ночівлю у високогір’ї на висоті 600 метрів над рівнем моря. Наступного дня їм належало піднятися ще на 700 метрів до лісових будиночків. Маркус так боїться походу, він навіть сподівається захворіти, щоб уникнути його.
Учнів розселили у двох кімнатах: дівчата разом із Каріанною Педерсен розмістилися у більшій, а хлопці з учителем Скуґом — у меншій. Маркус заносить рюкзак у кімнату, але коли ставить його, то випадково розбиває чашку, подаровану матір’ю. Йому здавалося, що це погана прикмета, ніби й він сам незабаром може розбитися.
Після вечері всі зібралися в холі, учитель нагадав їм, що завтра чекає важкий день, і побажав усім гарного відпочинку.
У кімнаті хлопці обговорювали голлівудських актрис, оцінюючи їхню зовнішність, але Маркус не надто розумівся на цьому. Сіґмунд показав йому вирізку із журналу – фото Діани Мортенсен, норвезької актриси, що жила в Голлівуді. На фото вона сиділа біля басейну і здавалася сумною. Сіґмунд розповів, що її знімок зробили без дозволу, а вона програла судову справу про порушення особистого простору. Маркус не розумів, як фотографа могли виправдати.
Невдовзі всі заснули, і в кімнаті запанувала тиша. Уві сні Маркус уявляв, як Діана відпочиває біля басейну, а він приносить їй новий, зручний спальний мішок, відчуваючи до неї щось більше, ніж просто захоплення. А прокинулися учні від того, що Маркус ходив уві сні. Усі були здивовані через це.
Розділ 4
Маркус разом з однокласниками та вчителем Скуґом вирушив у похід у гори. Першим випробуванням став перехід через стрімкий потік по вузькій дошці. Маркус боявся переходити по дошці, але шляху назад не було. Один з однокласників вирішив налякати Маркуса та сказати, що він переходить по дошки тринадцятим. Маркус, який стояв посеред дошки на мить заціпенів, а потім стрибнув на інший берег, приземлившись на камінь та поранивши руку.
Його несподіваний стрибок здивував однокласників. Їх здивовані погляди змусили Маркуса поводитися сміливіше, хоча в душі він все ще боявся. Піднімаючись стежкою все вище в гори, він намагався не озиратися вниз, щоб не втратити рівновагу. Коли один з однокласників знову назвав його «Мавпусом», хлопець, якому набридли насмішки, швидко побіг по схилу вгору, не слухаючи зауважень учителя. Він виліз на величезний камінь, звідки відкривався чудовий краєвид.
Сіґмунд, його друг, наздогнав його та підтримав. Він був здивований поведінкою друга і пообіцяв більше не називати його «Мавпусом». Учитель Скуґ ледве наздогнав хлопців, він насварив їх за ризиковану поведінку, але визнав, що з каменя відкривається прекрасний краєвид.
Невдовзі Маркус разом із однокласниками та вчителем Скуґом дісталися до будиночка в горах, де вони мали ночувати. Біля будиночка сиділа пара туристів з Данії, які збиралися йти на льодовик. Деякі учні теж хотіли піти туди, але вчитель сказав, що це небезпечно. Раптом Маркус бовкнув, що він уже бував на льодовику з батьком. Однокласники не повірили йому, тож учитель запропонував хлопцеві розповісти увечері про його похід льодовиком усім учням.
Протягом дня Маркус хвилювався через свій необдуманий вчинок. Але відступити він не міг, тому щоб не зганьбитися, почав вигадувати історію свого походу. Оповідав він майстерно, історія ставала дедалі фантастичнішою: він описував буревій, небезпечну тріщину в льодовику, а також те, як його врятував батько. Учні слухали його, затамувавши подих. М Усі слухали з напруженням, а коли історія закінчилася, учитель отримав дзвінок від батька Маркуса. Почувши про це, хлопчик знепритомнів. Навіть туристи з Данії, які почули уривок з його розповіді були вражені. Вони навіть віддали Маркусеві свою кімнату, а самі спали у загальній кімнаті з іншими учнями.
Увечері до кімнати Маркуса зайшов його друг Сіґмунд, і вони заговорили про мрії та реальність. Маркус зізнався, що хоче, щоб усе в його життя було інакше, щоб з нього ніхто не насміхався. Друзі дивилися на зірку Сіріус і Сіґмунд розповів, що її світло добирається до Землі вісім років. Маркус сказав, що б хотів опинитися в минулому.
Залишившись наодинці Маркус написав листа до актриси Діани Мортенсен, у якому вигадав, що він мільйонер і альпініст, який ледь не загинув у тріщині льодовика. Він попросив у неї автограф і сказав, що повністю розуміє та підтримує її у ситуації з фотографом. Вранці, не перечитуючи, він відправив листа, щоб не передумати.
Після сніданку учні з вчителями мали повертатися до автобуса. Спуск із гори видався для Маркуса важчим за підйом. Він боявся повернення додому, почувався самотньо і незатишно серед однокласників. Він мріяв опинитися десь далеко, наприклад, на Сіріусі, де все могло бути інакшим.
Розділ 5
Після цього вони повечеряли разом, дивлячись передачу “Безмежний всесвіт”. Сіґмунд щось занотовував, а Маркус нетерпляче чекав наступної передачі. Потім вони разом дивилися серіал “Гроші та влада”, у якому розповідалося про дві багаті родини, які боролися за будівельний контракт у Нью-Йорку, використовуючи підступні методи. У центрі подій було кохання Генрі та Ребекки, які виявилися зведеними братом і сестрою. Особливо Маркуса зацікавила акторка Діана Мортенсен, яка грала Ребекку. Він захоплювався тим, як вона мило червоніла, змушуючи інших вибачатися перед нею. Після серіалу Сіґмунд пішов додому, а Маркус з батьком лягли спати.
Розділ 6
Останній тиждень у школі для Маркуса пройшов спокійно, хоча інколи він ставав об’єктом жартів. Однак він уникав серйозних проблем, бо жив у власному світі, де уявляв себе успішним мільйонером і альпіністом, а його коханою була Діана Мортенсен. За цей тиждень він уявно прожив дев’ятнадцять серій «Грошей та влади», у яких був головним героєм, а його дівчиною була Діана.
Його друг Сіґмунд теж мав насичений тиждень: відмовив чотирьом дівчатам, побився з Рейдаром і виголосив прощальну промову вчителю. Коли останній дзвоник пролунав, хлопці відчули свободу.
Вдома Маркус дізнався, що отримав листа зі США. Відкривши його, він побачив фото з автографом Діани Мортенсен. У листі вона подякувала йому за розуміння, зізналася у своїй самотності та розповіла про мрію зіграти Джульєтту.
Маркус був приголомшений і намагався поводитися спокійно перед батьком, хоча його голос тремтів. Він вирішив піти до Сіґмунда, прихопивши величезний бутерброд.
Сіґмунд жив у віддаленій частині міста. Маркус зустрів його на півдорозі, хоча друзі й не домовлялися про зустріч. Таке траплялося досить часто. Сіґмунд запевняв, що це відбувалося через те, що друзі перебували на одному космічному діапазоні, тому відчували одне одного на відстані. Маркус не дуже вірив у це, але не заперечував.
Маркус розповів другу про те, що отримав листа від Діани Мортенсен. Він натхнено розповідав про те, що вона зізнавалася йому у самотності, любові до природи та мрії зіграти Джульєтту. Після розмови Маркус передав листа товаришеві, і той уважно його прочитав. Маркус пояснив, що писав акторці від імені мільйонера. Це не здивувало Сіґмунда. Друзі вирішили піти скупатися, і обдумати, що робити далі.
На пляжі було багато людей, серед яких були їх однокласники Рейдар та Еллен Крістин. Тому друзі вони вирішили піти в більш безлюдну Пешеву бухту. Сіґмунд пірнав, а Маркус сидів на камені, читаючи листа. Він відчув, що за словами акторки ховається щось важливе, що вона потребує підтримки. Сіґмунд теж запевнив Маркуса в тому, що він має відповісти Діані. Він наполягав, що правду розкривати не можна, адже це може її засмутити. Маркус вагався, але товариш допоміг йому написати відповідь. У тому листі вигаданий мільйонер Маркус Сімонсен поділився своїми роздумами про природу, час і сенс життя. Лист вийшов емоційним і проникливим, проте Маркус засумнівався, чи не звучить він надто по-дорослому. Сіґмунд запевнив його, що це цілком нормально, адже їхній вигаданий мільйонер має бути не тринадцятирічним хлопчиком, а чоловіком 36 років.
Раптом до друзів підійшла Еллен Кристина, яка була закохана у Сіґмунда. Але хлопці йдуть додому…
Розділ 7
Маркус і Сіґмунд проводили літо вдома, створивши таємний клуб «ДД» – «Допоможи Діані». Вони облаштували штаб у старій каменярні, зібравши архів із газетних вирізок і листа від Діани. Хлопці були занепокоєні, що акторка не відповідає на їхній лист уже 10 днів, і уявляли, що вона має серйозні проблеми.
Нарешті Маркус отримав листа, в якому Діана розповіла про закоханого в неї Роберта де Ніро, свого птаха на ім’я Маркус і про почуття самотності. Вона повідомила, що приїде у серпні до Норвегії на прем’єру свого фільму “Лабіринт кохання” й запропонувала зустрітися.
Сіґмунд наполіг, що Маркус має готуватися до зустрічі з Діаною, бо вона потребує підтримки. Сіґмунд чомусь вважав, що Діана має проблеми, мало не з наркотиками, і переконував друга, що він має врятувати її, щоб з нею не сталося того ж, що й з Мерлін Монро. Маркус вагався, боявся зустрічі, але зрештою погодився, і друзі вирушили у свій штаб для підготовки.
Маркус і Сіґмунд обговорюють план, як підготуватися до зустрічі з Діаною Мортенсен. Діана цікавиться Маркусом Сімонсеном-старшим, вигаданим мільйонером, тому Сіґмунд пропонує Маркусу вдавати його «сина» – Маркуса Сімонсена-молодшого. Ця ідея шокує Маркуса, адже він не знає, як поводяться діти багатіїв. Тепер йому потрібно навчитися правилам гольфу, біржової торгівлі, світським манерам і витонченій поведінці.
Щоб усе виглядало правдоподібно, хлопці пишуть листа Діані від імені «мільйонера». У ньому вони розповідають, що у мільйонера є «син» від першого шлюбу – розумний, кучерявий, допитливий хлопець, що любить Шекспіра й мріє зіграти Ромео. Маркусу не дуже подобається написане, та й волосся у нього не кучеряве. Але друг каже, що до зустрічі вони це виправлять. Маркус неохоче заклеює конверт, розуміючи, що відтепер він – «кучерявий син мільйонера».
Розділ 8
Увечері Маркус починає читати книгу «Гарні манери 90-х років» й розуміє, що не вміє правильно представлятися і справляти гарне перше враження. Він навіть думає, що через це його всі дражнили, і вирішує змінитися. Він уявляє свою зустріч з Діаною і дуже боїться осоромитися перед нею…
Розділ 9
Поведінка Маркуса змінилася, він усе робив за книгою гарних манер. Батько був дуже здивований і не розумів, чому поведінка сина останнім часом стала надто дорослою, навіть неприродно ввічливою. Маркусу самому не подобалася необхідність поводитися чемно і зразково. Він хотів би бути більш невимушеним, але змушував себе слідувати правилам гарних манер.
Маркус хвилювався, думав, що одягти, адже наступного дня він мав піти в ресторан «Зірка», а за два тижні його чекала зустріч з Діаною Мортенсен. Коли батько пішов на роботу до Маркуса прийшов Сіґмунд, який приніс смокінги, взяті напрокат. Маркус приміряв костюм і сидів він на ньому ідеально. Потім Сіґмунд ще й накрутив другу волосся. Результат йому сподобався, але Маркус почув себе “не у своїй тарілці”.
Протягом наступних годин друзі обговорювали правила поведінки в ресторані. Маркус старанно повторював усі деталі, відповідаючи на запитання Сіґмунда про етикет. Він знав, що йому доведеться дотримуватися всіх цих норм на завтрашньому обіді, який стане генеральною репетицією перед зустріччю з Діаною. Хоча він сумнівався у своїх силах, іншого вибору не було – він мусив навчитися вдавати з себе “сина мільйонера”.
Увечері додому повернувся Монс. Сіґмунд наказав принести йому води, щоб виявити чемність. Поки Маркус був на кухні, Монс показав Сіґмундові подарунок для сина — футбольний м’яч. У цей момент з кухні вийшов Маркус з келихом води. Побачивши кучерявого сина у смокінгу Монс був шокований і порівняв сина з “маленьким лордом Фонтлероєм”.
Монс, який зазвичай був спокійною людиною, раптом розлютився. Він почав кричати, порівнюючи Маркуса з опудалом і мавпою. Ці слова болісно зачепили хлопця, він зізнався батьку, що і в школі його вже дражнили «Мавпусом». Монс не знав про це, він намагався виправдатися, але Маркус образився та зачинився в кімнаті.
Після цього Монс залишився сам у вітальні, дивився на їх сімейне фото з дружиною та заплакав. Йому хотілося повернути час назад і просто з’їсти з сином суничне морозиво. Тим часом Маркус у своїй кімнаті теж картав себе за те, що не може пробачити батькові. Він зрозумів, що батько не хотів його образити, тому вирішив вийти з кімнати. Вони кинулися в обійми один одному. Маркус зізнався, що дуже сумує за мамою, і батько його заспокоїв. А потім вони разом їли суничне морозиво.
Наступного дня Маркус знову читав правила про те, як правильно замовляти страви, обирати вино та поводитися в ресторані. Він хвилювався перед майбутньою зустріччю і Сіґмунд запропонував разом побігати, щоб заспокоїтись.
На пробіжці з Сіґмундом вони дісталися своєї «штаб-квартири» — халабуди “Допоможи Діані”. Сіґмунд засмутися, що після миття голови кучері Маркуса зникли. Він запропонував зробити йому нову зачіску — проділ посередині. Маркус протестував, бо не хотів виглядати як гангстер. Проте врешті змушений був погодитися на пропозицію друга.
Вдома Монс похвалив нову зачіску сина. Маркус розповів батьку що це для обіду із Сіґмундом і дівчатами. Монс зробив висновок, що поведінка хлопця імовірно була така дивна, бо він переживав перше кохання. Батько дав сину сто крон, думаючи, що цього вистачить на звичайний перекус, навіть не здогадуючись, що син зібрався в дорогий ресторан…
Розділ 10
Маркус і Сіґмунд приїхали на таксі до ресторану «Зірка», де їх уже чекали Еллен Кристина та Муна. Хлопці вдяглися вишукано, особливо Маркус у смокінгу, але відчував він себе ніяково у своєму образі дорослого джентльмена. Дівчата були здивовані його зовнішнім виглядом, але ніхто не насміхався з нього.
У ресторані Маркус, повністю перейнявшись роллю світського хлопця, поводився дуже впевнено: представлявся кожному, з ким спілкувався, і навіть розмовляв занадто вишукано. Маркус разом із друзями замовив страви (чотири порції анчоусів із вінегретом, чотири волові боурґуіґнони та чотири помаранчеві суфле). Вибирав він їх за складними назвами, і не знав, що це таке.
Коли офіціант приніс анчоуси з вінегретом, виявилося, що страва надто солона й неприємна на смак. Але Маркус продовжував дотримуватися своєї ролі, намагаючись поводитися як справжній аристократ і зʼїв усі 4 порції. Він мужньо справляється із завданням, хоча ця страва була йому зовсім не до смаку. Коли подали основну страву — воловину по-бургундськи, — Маркус знову був змушений їсти, хоча порція була величезна. Врешті, після величезного обіду йому стає зле, і він біжить до туалету.
Коли Маркус повернувся за столик, то його друзі уже закінчили вечерю. Коли офіціант запитав Маркуса чому той не їсть суфле, то Маркус прочитав йому цілу лекцію про правила обслуговування в ресторані. Його друзі були вражені такою поведінкою хлопця.
Коли ж приходить час оплачувати рахунок, виявляється, що в них недостатньо грошей. У Сіґмунда була 1000 крон, а у Маркуса лише 100. А заплатити потрібно було аж 1650 крон. Маркус і Сіґмунд вирішують зателефонувати батькові Маркуса, аби він допоміг оплатити вечерю.
Метрдотель погодився зачекати, поки батько Маркуса приїде з необхідною сумою. Хлопець почувався ніяково, але іншого виходу не було.
Поки діти чекали на Монса, Маркус вирішив потанцювати. Він вирішив зробити свій танець незабутнім, не переймаючись здивованими поглядами оточуючих. Він повторював рухи, побачені в мультфільмах, це було схоже хаотичну гімнастику. Його партнерка Муна намагалася підлаштуватися, але не могла повторити таких дивовижних рухів.
Коли прийшов батько Маркуса, Монс, вечір добіг кінця. Він заплатив за вечерю й відвіз сина додому. Дорогою між ними панувала тиша, а вдома батько детально пояснив Маркусу про фінансовий стан сім’ї. Маркус сам запропонував покарання — залишитися без вечері. Він розумів, що засмутив батька, і почувався винним.
Перед сном йому наснився жахливий сон про офіціанта, метрдотеля та вахтера, які перетворилися на чудовиськ і хотіли його покарати. Прокинувшись, Маркус пішов до батька. Він перепросив і пообіцяв більше не бути таким надто привітним. Решту ночі Маркус спав поруч із батьком, усвідомлюючи, що, можливо, це останній раз, коли він так робить. Адже йому уже було 13 років.
Розділ 11
Протягом двох тижнів Маркус і його друзі не отримували жодних новин від Діани Мортенсен. Перший тиждень Муна часто телефонувала Маркусу, але він уникав зустрічей із нею, вигадуючи різні відмовки, аж поки дівчина припинила дзвонити. Клуб «Допоможи Діані» продовжував свої зібрання у каменярні, але вони стали менш активними, ніж раніше. Маркус повернув до бібліотеки книгу «Гарні манери 90-х років» і більше не хотів учитися грати в гольф. Разом із батьком він почав планувати поїздку до Данії, а сама Діана здавалася йому все більш нереальною.
Однак за тиждень до поїздки Маркус отримав листа від Діани. Він розкривав його з великою обережністю, наче там була бомба уповільненої дії… Акторка написала йому, що більше не грає в серіалі «Гроші та влада», оскільки посварилася з продюсером і була виключена зі сценарію. Діана зізналася, що цей конфлікт її не засмутив, адже вона не терпить брехні та нечесності. Вона попередила Маркуса, щоб той не вірив чуткам у газетах, оскільки журналісти часто вигадують сенсації. Вона писала, що чекає на зустріч з Маркусом і його «сином» у Гортені 3 серпня.
Маркус розгубився та не хотів зустрічі, оскільки боявся викриття своєї брехні. Сіґмунд переконував друга вмовити батька поїхати у відпустку в Гортен, де за його словами теж було багато різних пам’яток та музеїв. Попри сумніви, Маркус поступово піддавався впливу друга, і вони вирушили до його батька, щоб обговорити зміну планів.
Сіґмунд переконав Монса, що найкращим місцем для відпочинку є готель «Великий Океан» у Гортені, який має своє поле для гольфу. Спочатку Монс планував поїздку до Данії, зокрема до парку Тіволі, але Сіґмунд все ж переконав його поїхати до міста Гортені, ще й взяти його з собою. Зрештою, Монс замовив два номери в готелі, а після цього вони дивилися серіал «Гроші та влада».
Вони побачили серії у якій Ребекка Джонс (акторка Діана Мортенсен) стояла на виступі 68-го поверху хмарочоса з плакатом «STOP THE MADNESS». Монс, Маркус і Сіґмунд спостерігали за нею, і Сіґмунд запропонував закластися на обід в ресторані, що вона впаде. Монс погодився, думаючи, що виграє.
Звісно, що Ребекка у серіал загинула. Маркус відчував ненависть до продюсера, а ошелешений Монс тепер був винен хлопцям обід.
Розділ 12
1 серпня Монс з сином та Сіґмундом вирушили із Мосса до Гортена. Вони заїхали на паром, але через дощовий настрій подорож була похмурою. Через сильний вітер та шторм, паром гойдало і Маркуса почало нудити, він ледь стримувався, щоб не вирвати.
Сіґмунд уже планував зустріч Маркуса з Діаною. Він запевняв друга, що той має зіграти роль мовчазного й задумливого сина мільйонера, щоб не видаватися фальшивим перед акторкою.
За 40 хвилин вони дісталися Гортена. Маркус витримав цю поїздку, але уже хвилювався через майбутню зустріч із Діаною.
Маркус і Сіґмунд оселилися в готелі та почали готуватися до зустрічі з Діаною Мортенсен. Готуючись до зустрічі з Діаною, вони розіграли можливий діалог. Однак Маркусові було складно поводитися природно, і він почувався невпевнено. Тоді, Сіґмунд запропонував змінити одяг – спершу на спортивний костюм, потім на елегантний парадний. Це допомогло Маркусові вжитися в роль «Маркуса молодшого» – впевненого сина мільйонера. Врешті-решт він почав говорити природно та легко, розповідаючи про своє «життя» багатія: навчання, подорожі, спорт, навіть про самотність, яку відчуває через свою «інакшість». Його перевтілення було настільки правдивим, що Сіґмунд на мить забув, що перед ним його друг. Маркус усвідомив, що йому легше прикидатися кимось, ніж бути собою.
Маркус і Сіґмунд спустилися до холу готелю, де Монс читав газету. Він загадково подивився на хлопців і повідомив, що у четвер до Гортена приїде Діана Мортенсен, а у ресторані «Фішланн» відбудеться прийом на її честь. Маркус і Сіґмунд вдали неймовірне здивування, хоч і знали про це раніше. Монс запропонував замовити столик у ресторані на цей день. Сіґмунд підтримав ідею, а Маркус схрестив пальці, сподіваючись, що місць у ресторані не буде, але один столик все ж для них знайшовся.
Маркус намагався відганяти тривожні думки, але це йому не вдавалося. Батько помітив, що Маркус одягнув костюм, і порадив приберегти його на четвер, адже на вечерю вони підуть у піцерію.
Наступного дня Монс вирішив зайнятися гольфом. Він орендував спорядження та тренувався на даху готелю, незважаючи на дощ. Тим часом Маркус і Сіґмунд оглядали місто, ласували морозивом та арахісом. Потім вони разом відвідали Морський музей. Сіґмунд, який багато читав про музей, влаштував захопливу екскурсію, зробивши похід до музею цікавою подією.
Після обіду в готелі вони пішли в кіно на американську комедію. Усі веселилися, лише Маркус через хвилювання не міг розслабитися і сумував. Навіть уночі він не міг заснути, перерахував смуги на піжамі, їх виявилося тринадцять — рівно стільки ж, скільки йому років.
На світанку Маркус прокинувся з відчуттям наближення чогось жахливого, не міг збагнути, де перебуває. Побачивши Сіґмунда біля вікна, він згадав що його чекає. Маркус хотів ще поспати, щоб відкласти зустріч. Та Сіґмунд радісно повідомив, що час вставати, бо їх чекає знаменний день.
Маркус розумів, що сьогодні йому доведеться пережити найганебніший момент у житті. Йому здавалося, що Діана неодмінно викриє його обман і він ніколи не позбудеться ганьби…
Розділ 13
Монс, Сіґмунд і Маркус сиділи в рибному ресторані «Фішланн», очікуючи на обід. Маркус, хвилюючись через можливу зустріч із Діаною Мортенсен, спеціально сів обличчям до стіни. Він вигадував різні способи уникнути розмови з нею, навіть думав, що добре було б отруїтися і пити до своєї кімнати. Монс почав хлопцям розповідати історію про риболовлю, але слухав її лише Сіґмунд. Маркус був поглинутий своїми думками і лише механічно кивав головою.
Коли до ресторану зайшла Діана Мортенсен, Монс і Сіґмунд завмерли, захоплено дивлячись на неї. Знаменита кінозірка, стояла посеред залу ресторану в білому вбранні, сяючи перед камерами фотографів. Вона усміхалася, хоча насправді почувалася полонянкою власної слави, адже всі сприймали її як бездоганну ляльку, а не живу людину.
Маркус відчув раптовий спалах гніву, побачивши, як безжальні фотографи оточили Діану. Він відчув, що мусить її захистити. Рішуче пройшовши крізь натовп, хлопець спробував прогнати фотографів, заявивши, що вони ставляться до Діани як до іграшки, а не як до людини. Однак це лише розсмішило присутніх, і фотографи почали знімати його самого. Він не відступив, а став перед Діаною, щоб собою затулити її від фотографів. Діана, зворушена його вчинком, взяла його за руку. Коли він представився їй та журналістам, то усвідомив, що стане об’єктом глузувань і героєм газетних заголовків.
Але Діана почувши його імʼя зраділа, бо вважала, що перед нею стоїть син мільйонера Маркуса. Коли вона дізналася, що Маркус прийшов із батьком, то захотіла познайомитися з ним і запросила за свій столик. Проте Маркус сказав, що його батько соромʼязливий, боїться фотографів. Діана попросила Маркуса передати вітання його батькові і пішла за свій столик.
Під час вечері Монс був розгублений і здивований тим, що Маркус та Діана обмінювалися листами. Він не міг зрозуміти, що відбувається і що писав їй Маркус про нього. Коли Діана підняла келих і глянула на нього, він, хоч і невпевнено, відповів їй.
Після вечері, коли вони виходили з ресторану, Діана чекала їх у холі. Вона привіталася з Монсом, взяла його за руку та подякувала за приїзд. Монс, не знаючи, як реагувати, швидко пішов з Маркусом до виходу. Сіґмунд пояснив, що Маркус не надто балакучий… Але спантеличена Діана не чула його слів….
Монс зайшов до кімнати хлопців, помітно схвильований і спантеличений. Маркус також нервував, а Сіґмунд, навпаки, тримав усе під контролем. У його записнику був автограф Діани, і він був задоволений вечерею. Монс вимагав пояснень, відчуваючи, що все крутиться навколо нього. Сіґмунд запевнив, що пояснить усе.
Маркус намагався уникнути розмови, прикинувшись, що втомився і хоче спати. Однак Монс залишився, а Сіґмунд почав пояснювати ситуацію. Він розповів про несправедливість, що спіткала Діану Мортенсен, про створення клубу на її підтримку, написані листи та її бажання зустрітися з Маркусом.
Розмова поступово пом’якшувала Монса. Сіґмунд дипломатично висвітлив події так, щоб уникнути конфлікту. Він також повідомив, що в листах Маркус писав про любов до батька, називаючи його чесним, щедрим і справедливим. Це розчулило Монса.
Сіґмунд злегка прибрехав, приписавши Монсу ідею допомогти Діані, що ще більше його зворушило. В результаті Монс, зворушений і задоволений, вирішив піти спати, залишаючи Сіґмунду можливість самостійно все пояснити Діані.
Розділ 14
Нарешті до кімнати увійшов Сіґмунд з Діаною Мортенсен. За планом, щоб виглядати впевнено, Маркус мав сказати їй, що його батько поїхав терміново у справах, а він буде радий, якщо вона проведе йому екскурсію містом. Але в останній момент хлопець змінює задум.
Маркус зізнається Діані, що написав їй листа. Спочатку Діана думає, що це лист від її батька, але він пояснює, що написав його сам. Читаючи лист, Маркус відкриває правду: він не син мільйонера, а звичайний хлопець, якого дражнять через страх і невпевненість, а вся його історія була вигадкою. Він визнає, що вдавати з себе когось іншого для нього легше, ніж бути самим собою. Маркус очікував, що вона розізлиться чи піде. Але його одкровення викликає несподівану реакцію — Діана починає плакати… Маркус не знає, як її втішити, він боявся її обійняти чи погладити по голові.
Однак її сльози виявилися лише акторською грою — вона готувалася до ролі Джульєтти. Це вразило Маркуса, він ніби прозрів. Хлопець помітив, що навіть її зовнішність була несправжньою — грим, вибілене волосся, підмальовані губи. Він зрозумів, що Діана, як і він, ховається за маскою.
У розмові з нею він дійшов висновку, що бути собою — найскладніше завдання. А потім акторка ще й зізналася, що її справжнє ім’я — Метте.
Сіґмунд, відчуваючи себе спантеличеним і приниженим, сидів у номері готелю, спостерігаючи за тим, як Діана (Метте) і Маркус розмовляли, жартували, сміялися, згадували свої прізвиська та розмовляли про акторську кар’єру. Метте зізналася, що її відсторонили від серіалу, бо вона не сподобалася глядачам, а реклама туалетної води за її участі провалилася. Маркус підтримав її, жартуючи, що Голлівуд не переживе такого удару.
Сіґмунд, намагаючись втрутитися у розмову, згадав про суддю, який не виплатив Метте компенсацію за знімки, але вона пояснила, що то була ідея її агента для піару. Після цього Сіґмунд вийшов з кімнати, а між Маркусом і Метте зав’язалася довірлива розмова. Метте попросила Маркуса зберегти почуте у цьому номері в таємниці, і він звісно погодився.
А хлопець попросив, щоб фотографи не публікували його знімків, і Метте погодилася, пообіцявши навіть відмовитися від інтерв’ю, якщо вони не дослухаються. Потім вона зізналася, що більше не хоче зніматися в кіно і планує працювати в батьковій крамниці. Маркус, і собі, розповів, що повертається до навчання в загальноосвітній школі.
Розділ 15
Однієї вересневої суботи Маркус розмірковував над своїм першим місяцем у школі. Дражніння через прізвисько “Мавпус” не було таким страшним, бо він сам міг так представитися чи посміятися з цього. Його найкращим другом так і був Сіґмунд, з яким вони вели заплутані суперечки про уяву й почуття.
Еллен Кристина була закохана в Сіґмунда, а той у свою чергу був закоханий у Еллен Кристину. Якось Маркус та Муна цілувалися перед баром, куди заходили перекусити одного серпневого вечора. Тоді дівчина відзначила скромність Маркуса, вважаючи таку рису рідкісною.
Маркус не припинив писати листи. Цього разу він написав Роберту де Ніро від імені вигаданої актриси Марікки Сімонсен, розповідаючи про свого “боязкого” брата й прохаючи автограф для нього
А ще він отримав фотографію від Діани Мортенсен, на якій він стояв перед нею, захищаючи від фотографів… Внизу було підписано: «МАРКУСОВІ — ВІТАННЯ ВІД СІРІУСА». Фото порадувало його, він навіть показав його татові. І коли той запитав про підпис, Маркус відповів загадково: «А того, що все то було дуже давно», і зашарівся.
