“Меланхолійний вальс” історія створення новели Ольги Кобилянсбкої викладена нижче.
Це історія життя трьох жінок, які думками та світовідчуттям не вписувалися у формат пересічних жінок того часу.
“Меланхолійний вальс” історія написання
Новела «Меланхолійний вальс» має елементи автобіографізму.
Уперше новелу Кобилянської надруковали в 1898 році в «Літературно – науковому віснику».
Письменниця порівнювала своє життя з життям героїні твору Софії Дорошенко. У листі до Осипа Маковея від 17 лютого 1898 року вона писала: «Прочитали-сьте « Valse melancolique» і знаєте історію мого життя. Се моя історія. Більше не кажу нічого».
Коли О.Кобилянську запитали про провідну думку новели, вона, дивуючись, відповіла зустрічним запитанням: «А чи ви маєте її, коли переживаєте настрій, який не дає вам спокою, викликає прагнення здійснити велику мрію, кличе вас кудись так сильно, що ви не можете навіть передати цього поклику?»
Коли ми слухаємо музичний твір, у кожного з нас виникають свої думки, асоціації, свої переживання. У цій новелі персонажем стає власне Музика.
Твір “Меланхолійний вальс” став своєрідним продовженням новели «Impromptu phantasie». Ці дві новели поєднала між собою музика. Вона стала символом краси й високих душевних поривань. Музика допомогла розкрити важливу тему — тугу душевно багатої людини за далеким, майже недосяжним ідеалом.
Накресливши психологічні профілі й життєві долі трьох різних героїнь, авторка порушила проблеми духовного аристократизму й жіночої самореалізації, висвітлила філософський конфлікт між прагненням людини до краси й досконалості та обставинами реального життя.
