Михайло Коцюбинський біографія коротко

Михайло Коцюбинський біографія скорочено відомого українського письменника розповість про його життя та творчість.

Михайло Коцюбинський біографія скорочено

М. Коцюбинського називали Великим Сонцепоклонником. Він відомий в українській літературі як письменник – імпресіоніст (що в перекладі з фр. означає “враження”).

 Народився 17 вересня 1864 у Вінниці у родині чиновника. Батьків письменника звали Михайло, Глікерія

Навчався в Барській початковій школі (1875 — 1876), Шаргородському духовному училищі  (1876 — 1880).

Після закінчення Шаргородської семінарії у 1880 Михайло Коцюбинський поїхав до Кам’янця-Подільського, маючи намір навчатися в університеті, але ця мрія не здійснилася через матеріальні обставини, але він продовжував самотужки навчатись.

У 1885 р. увійшов до підпільної “Молодої громади”, за що був притягнутий до судової відповідальності.

У 1886–1889 він дає приватні уроки і продовжує навчатися самостійно, а 1891-го, склавши іспит екстерном при Вінницькому реальному училищі на народного учителя, працює репетитором.

Почав друкуватися в 1890 р. — львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка».

У 1891 році склав іспит на право працювати народним учителем.

1892–1896 — працював у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду. Потім працював у Криму.

Від листопада 1897 до березня 1898 обіймав різні посади в редакції житомирської газети «Волинь».

1898 переїхав у Чернігів, де займав посаду діловода при земській управі. В Чернігові зустрів Віру Устимівну Дейшу, яка стала його дружиною — вірним другом та помічником. Брав активну участь у культурному житті міста, влаштовував літературні вечори, підтримував письменників-початківців.

Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з владою та ще постійна зажура долею коханої жінки, Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої за нього на 16 років підірвали здоров’я письменника. У 1907 р. з анонімного листа дружина дізналася про стосунки чоловіка з Аплаксіною та примусила його дати слово не кидати родину.

У середині 1909 р. письменник їде на о. Капрі через астму і сухоти.

1911 — «Товариство прихильників української науки і штуки» призначило Михайлу Коцюбинському довічну стипендію в розмірі 2000 крб. на рік, щоби він міг звільнитись зі служби. Проте письменник почував себе дедалі гірше. Його мучили астма і туберкульоз. Через потребу в лікуванні Коцюбинський відвідав Італію (острів Капрі) й інші країни Європи.

Помер 25 квітня 1913 року в Чернігові, де і похований.

Твори Михайла Коцюбинського:

• Харитя (1891)
• На віру. Повість (1891)
• Маленький грішник (1893)
• Помстився (1893)
• Казка «Хо» (1894)
• На крилах пісні (1895)
• Для загального добра (1895)
• Відьма. (1898)
• По-людському (1900)
• Дорогою ціною (1901)
• На камені (1902)
• етюд «Цвіт яблуні» (1902)
• Під мінаретами (1904)
• Сміх (1906)
• Він іде! (1906)
• Persona grata (1907)
• В дорозі (1907)
• Intermezzo (1908)
• Дебют (1909)
• Fata morgana (1 ч. — 1902—1903, 2 ч. — 1910)
• Сон (1911)
• Тіні забутих предків (1911)
• Подарунок на іменини (1912)
• Хвала життю (1912)
• Pack-storm
• Нюренберзьке яйце
• Ранок у лісі
• Сім’я Равлюків

Інформація про Коцюбинського важлива для підготовки до ЗНО:

В українській літературі М.Коцюбинський започаткував імпресіонізм.

Літературні читання молодих талантів, що збиралися на квартирі Коцюбинського в Чернігові, мали назву літературні суботи.

До 1902 року Михайло Коцюбиньский писав у стилі – реалізм.

М. Коцюбинський в українській прозі початку XXст. в Україні вважається одним із творців психологічної новели.

Панас Мирний писав про М.Коцюбинського “Поліг великий майстер рідного слова, що в огненному горні свого творчого духу переливав його в самоцвітні кришталі і, як великий будівничий, виводив їх, свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми і безмірно широкої любові до людей”