Микола Пирогов біографія скорочено лікаря, основоположника військово-польової хірургії, натураліста, хірурга, педагога, громадського діяча, викладена в цій статті.
Микола Пирогов коротка біографія
Коротка біографія Миколи Пирогова починається 27 ноября 1810 року, коли на світ з’явився в Москві майбутній хірург. Він був 13 і наймолодшою дитиною в сім’ї державного скарбника.
До 12 років навчався вдома. У віці 14 років він успішно склав іспити на вступ до Московського університету на медичний факультет. Труднощів у навчанні не було, але він був змушений підробляти, щоб допомагати родині. ґ
Навчався Микола Пирогов у Дерптському університеті (зараз університет міста Тарту (Естонія). На той час цей університет вважався найкращим у Росії. Тут він 5 років пропрацював в хірургічній клініці і в 26 років отримав звання професора хірургії, захистивши докторську дисертацію.
Повертаючись додому, він захворів і зупинився в Ризі, де прооперував людину в якості вчителя вперше. Потім він отримує клініку в Дерпті і створює науку хірургічної анатомії.
Будучи професором, Микола Іванович навчається в Німеччині у професора Лангенбека.
У 1841 році його запрошують до Петербурзької Медико-хірургічної академії очолити кафедру хірургії. У Петербурзі Пирогов організував першу клініку госпітальної хірургії і очолив її. Створив новий медичний напрямок госпітальної хірургії. В Академії він пропрацював 10 років, отримавши популярність талановитого хірурга, громадського діяча і педагога.
Паралельно з цим він займається консультуванням в лікарнях і керує Інструментальним заводом по виготовленню медичних інструментів.
У 1843 році він одружується на Березиній Катерині Дмитрівні. Через чотири роки шлюбу вона вмирає після других пологів від кровотечі, залишивши чоловікові 2 синів – Миколу і Володимира.
У 1847 році Пирогов вирушає на Кавказ, де практикує польову хірургію, застосовує нові розробки – перев’язку накрохмаленими бинтами і знеболювання ефіром. У період війни в Криму оперує поранених в Севастополі, вперше застосовуючи гіпсові пов’язки.
У 1850 році одружується на герцогині Олександрі Бісторм.
Крім медицини його також цікавили питання виховання і народної освіти. З 1856 року він працював попечителем в Одеському навчальному окрузі і почав вводити нові, власні правила. Справа в тому, що система освіти багато в чому його не влаштовувала. Це призвело до того, що в результаті доносів і скарг, Пирогова в 1861 році за наказом імператора звільнили з навчального округу.
У 1862 він відправився за кордон в якості керівника з підготовки майбутніх професорів. Але в 1866 році його звільнили з державної служби, а група молодих професорів була розформована.
З цього часу він проводив лікарську діяльність в своєму маєтку в районі Вінниці, організувавши там безкоштовну лікарню. Тут був написаний відомий на весь світ «Щоденник старого лікаря». Пирогова обрали почесним членом в багатьох іноземних медичних академіях. Іноді виїжджав для читання лекцій за кордон або в Петербург.
У Москві і Петербурзі в 1881 році з величезним торжеством відзначалося його 50-річчя діяльності. Пирогову в цей день присвоїли звання почесного громадянина міста Москва.
Великий вчений 23 листопада 1881 помер у своєму маєтку від невиліковної хвороби. Його забальзамоване тіло досі зберігається в його маєтку в Вишеньках.
