“Мина Мазайло” цитатна характеристика головних героїв – Мини, тьоті Моті, Мокія, Улі, дядька Тараса, Лини допоможе розкрити їх образи, визначити риси характеру.
“Мина Мазайло” цитатна характеристика героїв
- Мокій: “юнак з чорним висипом, під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима.”, “він кругом український”, “він у дядька Тараса вдався”.
- Мина: “Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті – Мазайло!.. Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гУ л яти – Мазайло! За репетитора не брали – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!”
- Дядько Тарас : “Там такий, що в нього кури по-українському говорять.”
- Тьотя Мотя : вважає себе “руською”, а укаїнську мову “австріяцькою вигадкою”. “Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной”.
- Лина Мазайло: “Мене обдурив: я покохала не Мазайла, а Мазалова,”
- Уля: “У тебе чарівні очі, чудесні губи, прекрасний бюст.”
Мина Мазайло: цитатна характеристика
Характеристика Мина Мазайло в цитатах допоможе зрозуміти його опис, поведінку, риси характеру:
(образа за своє прізвище)
“Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. Ще малим, як оддав батько в город до школи, першого ж дня на регіт взяли: Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гУ л яти — Мазайло! За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло! А він знову: «Вам чого? — питаю».
***
(про Мокія: зневага до всього українського сильніша навіть за батьківські почуття)
з радісним гнівом:
— Заставлюї Виб’ю з голови дур українськийі А як ні — то через труп переступлю. Через труп!..
***
(відсутність національної свідомості, невігластво в національних питаннях)
Т ь о т я
— Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? Будь ласка…
М а з а й л о, випивши води:
— Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і не Тарасошевченківської, а української — і це наша малоросійська трагедія.
***
(активне несприйняття українізації)
– …Нічого з вашої українізації не вийде, це вам факт, а якщо і вийде, то пшик з бульбочкою — це вам другий факт, бо так каже моє серце…..
І тобі, Мокію, раджу не вірити українізації. Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.
***
(радість з приводу зміни прізвища)
— Однині я — Мина Мазєнін. (Став перед люстром). Здрастуйте, Мазєнін, Мино Маркевичу! (Привітався на другий голос). А-а, добродій Мазєнін? Моє вам!.. (Ще привітався на третій голос). Товаришу Мазєнін! Здрастуйте!.. (Іще привітався). Здоров був, Мазєнін! Зайдімо?.. Гм. (Помріяв трошки). Ви не знайомі? (Подавши комусь руку). Дуже приємно — Мазєнін. (Уклонився). Будь ласка, ви часом не Мазєнін?! (Кивнув головою). Так, я Мазєнін!.. (Офіційним голосом). Ваше посвідчення, громадянинеї (Тоді немов подав комусь посвідчення). Будь ласка! Мазєнін! (Тоді з офіційного на м’якший).
Мокій: цитатна характеристика
- «юнак з чорним висипом, під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима.»,
- «він кругом український»,
- «він у дядька Тараса вдався».
- ” Мокій уже збожеволів од своєї укрмови”
- А Мокій не тільки не зна про це, а навпаки — мріє, ти розумієш, мріє до нашого прізвища Мазайло додати ще Квач.
- “Сама знаєш, який він серйозний, ще й український. “
Цитатна характеристика Дядька Тараса “Мина Мазайло”
- «Там такий, що в нього кури по-українському говорять» .
Цитати дядька Тараса:
- “— Їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!”
- “— Наші селяни не українці? Га?.. Та тому вже тисяча літ, як вони українці, а їх все не визнають за українців. Та після цього й ідійот не видержить, не тільки я.”
- — Балакають так, що вже мене люди перестали розуміти. Мене, українця з діда-прадіда… (Загарчав). Гм!..
- — Уля втекла, і я, мабуть, буду п’ять. Чуєш, Мино, коли вже міняєш, то хоч корінь “маз” залиш! Га?
Тьотя Мотя: цитатна характеристика
- вважає себе «руською», а українську мову «австріяцькою вигадкою».
- «Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной».
- Та Мотя одна на нього подіє!.. Хіба ти, Минасю, не знаєш, як вона вміє взагалі?
- Проте я не злякалась, ні! І не злякаюсь! Хоч бомбу шпурляйте — не злякаюсь! Будь ласка! Будь ласка!
Уля: цитатна характеристика
- Тим-то і поклалась я на тебе, Улько, що ти маєш такі очі, губи, взагалі прекрасну базу маєш.
- — Мама ще й тепер по-українському як коли закидають. Крім того, у мене очі українські, ноги українські, все, все.
- — Він на тебе словами, віршами, ідеологією, а ти на нього базою, розумієш? Базою… Тим-то і поклалась я на тебе, Улько, що ти маєш такі очі, губи, взагалі прекрасну базу маєш. Крім того, мене ти слухатимеш, моєї поради. Так, Улюню, так? (Рина до Улі)
Дуже дякую )))
Важкий вырш