У твору Мольєра “Міщанин шляхтич” є позитивні та негативні герої. Хтось із них є прикладом виваженості та мудрості, хтось зухвалості та марнославства.
“Міщанин шляхтич” позитивні та негативні герої твору
Позитивні герої комедії “Міщанин-шляхтич”
Пані Журден – дружина головного героя комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. Вона – розумна і практична жінка, яка не розуміє марнославних прагнень свого чоловіка, оскільки вважає, що це марна трата грошей. Пані Журден – добра і турботлива жінка. Вона любить свого чоловіка і свою дочку Люсіль. Вона готова на все, щоб захистити їх.
Ось деякі цитати пані Журден, які відображають її характер:
- “Що ж до мене, то я вважаю, що шляхетність – це не титул, а спосіб життя. І якщо мій чоловік хоче стати шляхтичем, то він повинен змінити свій спосіб життя, а не просто носити дорогі одягу і їздити на шикарних конях.”
- “Я люблю свого чоловіка і хочу, щоб він був щасливий. Але я не хочу, щоб він втратив голову через своє марнославство.”
Люсіль Журден – одна з головних героїнь комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. Вона – дочка головного героя, пана Журдена. Люсіль – розумна, добра і відважна дівчина. Вона закохана в Клеонта, молодого селянина, який не має титулу шляхтича.
Люсіль освічена і вихована, вона має свої власні погляди на життя. Вона не хоче підкорятися традиціям і звичаям, які нав’язує їй суспільство.
Люсіль – смілива і рішуча дівчина готова на все, щоб бути з коханою людиною. Вона не боїться протистояти своєму батькові, який не хоче дати їй вийти заміж за Клеонта.
Цитати до образу Люсіль, які відображають її характер:
- “Я не хочу виходити заміж за того, кого я не люблю. Я хочу бути з коханою людиною, навіть якщо він не шляхтич.”
- “Я хочу жити вільно, без обмежень. Я хочу сама вибирати своє життя.”
Наприкінці п’єси Люсіль отримує те, чого вона хоче. Вона виходить заміж за Клеонта, і вони живуть щасливо.
Позитивним героєм комедії “Міщанин-шляхтич” є також Клеонт, юнак, який любить Люсіль. Він високопорядна людина, що пишається своїми предками, усього в житті досягає сам, і вважає негідним привласнювати чужі заслуги та брехати. Освічений і вихований, має свої власні погляди на життя. Він не хоче підкорятися традиціям і звичаям, які нав’язує йому суспільство.
Клеонт шість років прослужив у війську, сам чесно нажив своє майно і прагне посісти «не останнє місце в товаристві». Саме Клеонта Мольєр підтримує, адже це і його власна позиція. Клеонт здобуває славу, керуючись законами честі.
Ков’єль – слуга Клеонта. Він розумний, кмітливий і винахідливий юнак. Ков’єль готовий на все, щоб допомогти своєму господареві. Ось деякі риси характеру Ков’єля:
- Розумний і кмітливий.
- Винахідливий.
- Вірний слуга.
- Прагне допомогти своїм друзям.
Ков’єль добре розуміє людські вади, і він вміло їх використовує, щоб досягти своїх цілей. Саме Ков’єлю належить остання фраза комедії : «От йолоп так йолоп! Другого такого й у цілому світі не знайдеш!» У цих словах відчувається здоровий глузд людини, яка розуміє весь комізм ситуації, пов’язаної з ошуканством пана Журдена.
Ніколь – це служниця пана Журдена. Вона розумна, весела і кмітлива дівчина, яка не розуміє марнославства свого господаря. Ніколь завжди готова пожартувати або сказати щось дотепне. Вона також є зразком простої і щирої любові: кохає свого нареченого Ков’єля, і готова на все, щоб бути з ним. Ніколь відіграє важливу роль у комедії. Вона показує, що справжнє щастя не залежить від титулів і звань, а від простих людських цінностей, таких як любов і щирість.
Негативні герої комедії “Міщанин-шляхтич”
Пана Журдена не можна вважати ні позитивним, ні негативним персонажем. За законами класицистичної комедії він утілює одну рису – марнолюбство. Він дуже часто поводиться смішно, кумедно, грубо, неінтелігентно. Це неосвічена людина. Але в цілому, герой викликає тільки сміх, а не презирство.
Пан Журден – головний герой комедії. Він – типовий представник буржуазії XVII століття. Журден цінує матеріальні блага і вважає, що головне в житті – це гроші. Він багатий міщанин, який мріє стати дворянином. Журден ладен багато заплатити за те, щоб люди ставились до нього як до благородного за походженням. Крім того, він ладен віддати дочку навіть за турка, би лиш той був дворянином. Журден намагається наслідувати дворян одягом, звичками, манерами.
Дружина, слуги у домі вважають його божевільним. Усі інші користуються його глупотою. Пан Журден гнівається, коли його не розуміють, вважає всіх дурнями. Але він тішиться від лестощів і ладен зробити все, заради звертання «ясна вельможність».
Негативні риси пана Журдена:
- Приниження й плазування перед аристократами (сцена, де пан Журден знімає перед графом Дорантом капелюх, улесливо говорить із ним, ладен позичити будь-яку суму грошей.)
- Неосвіченість.
- Нерозсудливість.
- Сліпа довіра (постійно позичає гроші Доранту).
- Зрада дружині.
- Грубість.
- Марнолюбство.
- Несправедливість.
- Жорстокість до власної доньки.
Позитивні риси пана Журдена:
- Уміння рахувати гроші.
- Спостережливість (помітив, що кравець украв у нього тканину).
- Розважливість (не лізе у бійку, намагається примирити ворогуючі сторони – сцена з учителем).
- Щирість прагнень.
- Несприйняття схоластичної освіти.
- Щира віра у шляхетність графа Доранта.
- Любов до народної пісні.
Цитати до образу Журдена, які відображають його характер:
- “Я хочу стати шляхтичем, щоб мене поважали і шанували.”
- “Я готовий платити будь-які гроші, щоб отримати бажане.”
Наприкінці п’єси Журден розчаровується в шляхетстві. Він розуміє, що справжня цінність людини – це її внутрішні якості, а не зовнішні ознаки.
Граф Дорант – це збіднілий дворянин, який обманює пана Журдена, щоб отримати його гроші. Граф Дорант є одним з головних негативних персонажів комедії “Міщанин-шляхтич”. Він є зразком лицемірства і продажності.У нього немає нічого, окрім титула, який дістався йому у спадок. Дорант – утілення розбещенності. Його життя пусте, єдине, що він уміє – витрачати гроші, причому чужі. Щоб одержати ці гроші граф ладен лицемірити й обдурювати будь – кого. Він хитрий і безсовісний чоловік, який не гребує жодною брехнею заради наживи. Наприкладл, граф обіцяє пану Журдену познайомити його з королем. Дорант зневажає пана Журдена, сміється над ним позаочі, але живе за його рахунок. Він зверхньо ставиться до пана Журдена і безсоромно обдурює його.
Маркіза Дорімена – молода, красива вдова. Розкута жінка з вищого суспільства, яка шукає багатого жениха, щоб жити у розкошах. Вважаючи графа Доранта багатим, вона 
погоджується вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Дорімена – пуста і нікчемна, легковажна і схильна до авантюр. Вона відверто глузує над паном Журденом у розмовах із графом і грає непідступну аристократку.
Ось деякі риси характеру маркізи Дорімени:
- Цінує матеріальні блага.
- Прагне до розваг і задоволення.
- Хитра і підступна.
У комедії “Міщанин-шляхтич” позитивні герої – це ті, хто має внутрішні якості, які цінуються в будь-якому суспільстві: доброту, чесність, любов, скромність. Негативним героям властиві марнославство, зарозумілість, жадібність, лицемірство.
Автор твору – KRASOL8
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua. Копіювання заборонено!
