“На коні й під конем” характеристика героїв твору А. Дімарова допоможе розкрити образи всіх героїв, визначити їх риси характеру.
Дімаров “На коні й під конем” характеристика героїв
Головні герої
- Толя (Только) – головний герой, оповідач.
- Сергійко – молодший брат.
- Мама – вчителька.
- Микола, Ванько, Сонька, Ганнуся – друзі дитинства Толі.
- Мишко, Василь, Кость, Ніна – друзі Толі у старшій школі.
Характеристика Толі
Толик – головний герой твору. Він турботливий старший брат та люблячий син, хоча буває непослідовним, задавакою та хвальком, завдаючи болю та матеріальної шкоди родині своїми вчинками. Він цінує працю та має обов‵язки перед родиною (працював на городі, стежив за тим, щоб у відрах завжди була вода, яку носив аж із лісового джерела).
У героя підвищене почуття справедливості, тому намагається покарати найменшу несправедливість, вчинену чи дорослим, чи дитиною (історія з насінням соняшника). І сам карається, коли перекладає провину за свій вчинок на товариша. Толик цінує власну гідність, не вибачає зраду. Хлопець – вірний товариш, який завжди прийде на допомогу, він поважає і оберігає почуття друзів.
МАРІЯ ОЛЕКСІЇВНА
Мама Толика та Сергійка, сільська вчителька, яка змушена сама виховувати двох хлопчиків, рятуючи і себе, і синів від долі родини «ворога народу». Жінка намагається вберегти від жорстокості оточуючих не тільки своїх синів, а й решту школярів, тому постійно свариться із злою сторожихою, яка лупцює дітей мокрою ганчіркою, хоча видається Толикові такою маленькою супроти сторожихи. Вона добра, лагідна, для хлопчиків її голос «наймелодійніший». Вимоглива, опора для своїх дітей, прагне дати їм освіту.
СЕРГІЙКО
Молодший брат Толика, йому тільки два роки. Хлопці між собою часто сваряться, б‵ються, бо, на думку старшого з них, « такого вреднющого брата не було, мабуть, відколи й світ стоїть». Це бешкетник. Толик основною рисою характеру брата вважає впертість та самостійність: « Я ж переконаний, що мій молодший братунь виросте найупертішим у світі ослиськом. Він і зараз як упреться на чомусь, то хоч ти його вбий». Хлопчик допитливий та майстровитий, «він завжди як не струже, то щось збива». Проте хлопчики завжди підтримують один одного, у важливі моменти готові поділитися останнім (віддає братові, який іде в армію, всі гроші, що збирав цілий рік, щоб купити собі «Конструктор»).
ВАСЬКО ГАВРИЛЬЧЕНКО
Товариш Толика, цілеспрямований, серйозний. Мріє стати пілотом і наполегливо працює над здійсненням своєї мрії ( гурток планеристів, літає на планері, стрибає з парашутом) та вступає в авіаційне училище. Пробує писати вірші, та поетичного хисту немає, Толик вважає його вірші» препоганими».
ОЛЯ ЧРОВЖОВА
Подруга та однокласниця Толика, відмінниця, гарно розв‵язує задачі. Певний час Толик називав Олю зрадницею, бо зробила вигляд, що не знає його, коли того впіймав господар садка. Подружилася з Сонькою, яку недолюблював Толик.
МИШКО КОНОНЕНКО
Невгамовний Толиків сусіда, в якого енергія так і кипіла, Толя вважає його анархістом і стихійним бунтарем. Дуже любив стріляти і мріяв стати снайпером. Хлопець не терпів задавак, і, коли відбулася бійка між Толиком і Голобородьком, підтримував Толю разом з однокласниками.
ВАНЬКО ПЕТРЕНКО
Товариш Толика, якого він з гумором характеризує: « От уже вірний товариш: що б ти йому не змолов – повірить і не зблимне!» та хлопець і змовчати ніколи не міг. Після закінчення школи «Ванькові судилася казкова доля: ходити у формі, курити «Казбек» і водити поїзди». Жорстокі випробування випали на долю хлопця у воєнний час: двічі горів горів у підбитому літаку, та рятувався на парашуті. Сирота. Допомагає Толику покласти край бійкам з Грицьком.
НІНА РИБАЛЬЧЕНКО
Подруга Толика, староста класу, користується повагою серед товаришів, добре навчається та допомагає товаришеві у вивченні німецької мови. Ніколи не втрачає самовладання, справедлива.
СОНЬКА
Однокласниця Толика, дівчина з складним характером, бо, на думку головного героя, «вжитися з Сонькою міг хіба що ангел небесний». Дівчинка часто пустує та бешкетує разом із ровесниками. Для досягнення мети може піти на хитрощі(історія з колосками). Пізніше подружилася з Олею.
“На коні й під конем” цитатна характеристика героїв
Цитати до образу ТОЛИКА
«Сільські діти, ми добре знали, що кожен шмат хліба, кожна копійка дістається тяжкою працею, в поті чола, а не падає до рота, наче груші з верби.»
«Хочеться, щоб зараз став передо мною той, я б сміливо кинувся на нього, захищаючи брата, що довірливо тулиться до мене.»
«Дуже жалів маму та признатися в брехні було понад мої сили.»
«… і почував я себе так, як почував би, мабуть уславлений мандрівник, забравшись у невідому країну. Наслухавшись матусиних розповідей про південні країни, я полював тут на тигрів та левів, крокодилів і носорогів – і моя бузинова пукавка завдавала жахливих спустошень тропічній звіроті.»
«Спершу вагався, а потім, добре розміркувавши, вирішив, що мої гріхи аніскілечки не тяжчі, ніж у моїх товаришів. Крав яблука й груші, толочив чужі баштани, висмикував хвости в гусаків, дратував собак, вкидав у річку котів, розбивав, коли траплялося, шибки, дер, де тільки міг, штани, чубився з братом, − але хіба ж не переконував мене сам Микола, що не согрішиш – не покаєшся!»
«З тіткою Одаркою в нас старі порахунки. Вона переконана, що більшого від мене пройдисвіта немає в усьому світі, і не раз боляче влучала лозиною по моїй спині, коли ловила на яблуні, в огірках або горосі.»
«Кожне літо приносило мені не тільки розваги та забави, а й працю на городі. Змалечку мама привчала мене до сапки та лопати, як і водиться на селі.»
«Захотілося раптом додому, де лише глиняна долівка, та стіл, та ослін, але все це своє, близьке і рідне.»
«Саме захопився Гоголем, особливо «Тарасом Бульбою».»
«Тож, начитавшись Гоголя, уявляв себе запорожцем.»
«Стежити за тим, щоб у відрах завжди була вода, − один із моїх обов‵язків.»
“Мамі я помагав, хоч іноді й не так охоче, як мамі хотілося б.”
“Бо я страх не люблю упертих людей.”
“… примостився підліток, у темній сорочці, в штанях, із яких він давно вже виріс, і скуйовджена, не пригладжена чуприна його стирчить на всі боки. Підліток читає книжку, для нього, здається, не існує нічого на світі, крім отих сторінок, засіяних густими рядками літер.”
“У мене ж була пристрасть, яка не згасала усі шкільні роки і часто-густо заважала в навчанні. Я багато читав, жадібно поглинаючи все, що тільки потрапляло під руки.”
Цитати до образу ВАСЬКА ГАВРИЛЬЧЕНКА
Я ще не стрічав у своєму житті такого серйозного хлопця, як Васько Гаврильченко.
… Гаврильченко відвідував гурток планеристів. Він єдиний із восьмикласників піднімався у повітря, і Мишко мене переконував, що не кожен із десятикласників може похвастатись тим, що йому вже дозволили самостійно літати на планері.
Він із парашутом стрибав!
Вірші були препогані. Їх не рятували ні зорі, ні місячні вечори, ні солов‵ї.
Марив літаками. Після дев‵ятого класу по комсомольській путівці подався в авіаційне училище.
Цитати до образу НІНИ РИБАЛЬЧЕНКО
Майже завжди першою була Ніна Рибальченко . В неї не мозок, а якась лічильна машина: не існувало, мабуть, такої задачі, щоб вона не могла розв‵язати.
Очі її сяяли, вона явно пишалася мною. Адже це був її перший успіх у педагогічній діяльності: Ніна спала й бачила себе вчителькою. Не німецької, правда, а математики…
І в тому сонячному світлі, чистому й радісному, я бачу Ніну: від біленьких парусинових черевиків до світлого, аж золотистого волосся, що вільно спадало на плечі.
Вона майже ніколи не втрачала самовладання, недаремно ж другий рік підряд була старостою нашого неспокійного класу.
Ми потай милуємося нею і думаємо, яка вона хоробра: таку хоч до стінки став, хоч з нагана стріляй – не признається!
Цитати до образу брата Сергія
Не бити Сергійка я ніяк не міг. З тієї простої причини, що такого вреднющого брата не було, мабуть, відколи й земля стоїть.
Хоч він уже в першому класі, та все ніяк не росте: такий же, як і два роки тому. Однак упертості йому не позичати. Як що, так: «Я сам!» І одпихає мене кулаками.
В нього звичка така: кусатися. Раз як ухопив за пальця – мало не відгриз.
Він завжди як не струже, то щось збива, і мама каже, що Сергійко буде інженером. Я ж переконаний, що мій молодший братунь виросте найупертішим у світі ослиськом. Він і зараз як упреться на чомусь, то хоч ти його вбий.
Цитати до образу МАРІЇ ОЛЕКСІЇВНИ
І ми щиро дивуємось маминій хоробрості: адже вона така маленька супроти сторожихи!
Коли ж за дверима почулися знайомі кроки і залунав наймелодійніший для нас мамин голос, я і брат наввипередки кинулися до неї. Схилившись до нас, мама усміхалася люблячими очима, ласкаво запитувала, чи ото вже так ми скучили за нею…
Нещодавно, перебираючи папери, я знайшов старе поблякле фото: молода ще жінка сидить на ґанку, освітлена вечірнім, при заході, сонцем. В пенсне з тоненькими шнурочками( такі тепер не носять), простоволоса, у стоптаних капцях. То моя – мама.
Цитати до образу СОНЬКИ
Перше, що вона зробила, це подружила із Сонькою. Із Сонькою, яку терпіти досі не могла, з якою не раз билася іще з першого класу, бо вжитися з Сонькою міг хіба що ангел небесний.
Хоч усе більше сердився на Олю, а Соньку ту прямо з‵їв би! Строщив би разом із її великим ротярою, з світлими розбишакуватими очима – і кісток не лишив би!
Бо Сонька зібрала набагато більше колосків, аніж кожен із нас, п‵ятикласників. Знаючи добре Соньку, я ніяк не міг повірити, що тут обійшлося без хитрощів.
Цитати до образу ОЛІ ЧРОВЖОВОЇ
Я довго сердився на зрадницю Олю.
Потім Оля почала ходити до Соньки готувати уроки − і розбила нашу компанію: я не міг тепер і носа поткнути до Соньки.
А ти знаєш, яка розумна Оля! – захоплено говорив Ванько.− Лузає задачки, тільки лушпиння летить! Раз – раз і нема!»
… ти був би таким же круглим відмінником, як Оля Чровжова.
Цитати до образу ВАНЬКА ПЕТРЕНКА
На ньому були замалі вже штанці, збляклі від сонця та часу, подерта на ліктях синенька сорочка і бриль без дна, зате з широкими крисами. Діловито підшморгуючи кирпатим носом, хлопчина завзято хвиськав по воді довгою ниткою.
Край оцим сутичкам поклав мій вірний друзяка – Ванько : він разом зі мною почав ходити по воду, і в перший же день ми одлупцювали Грицька.
А все – Ванькова чесна натура. Ніколи не може змовчати, завжди так і вискочить із своїм дурним язиком.
Ванька теж не минула лиха година, напророчена тіткою Одаркою. Горів мій товариш аж двічі в підбитому літакові, та обидва рази рятувався на парашуті.
Цитати до образу МИШКА КОНОНЕНКА
…мій невгамовний сусіда, в якого енергія так і кипіла.
У Мишковому мисленні годі шукати логіки, він не дотримувався жодних канонів, це був анархіст і стихійний бунтар.
Мишко, наприклад, більше од усього любив стріляти: мріяв стати снайпером.
Я задавак не терплю, а Мишко і поготів.
Мишко разюче змінився: став поважний і стриманий, у розмові зі мною з‵явилися зверхні нотки…. Він тепер не рядова тюлька, а єфрейтор і носить єфрейторські лички так пихливо, мов то не лички – маршальські зірки.
Матеріал надано лише для публікації на сайті dovidka.biz.ua.
